LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування основ інформаційної культури у студентів вищих навчальних закладів прикладного та декоративного мистецтва

діяльність, яка включає викладання і навчання; діяльність із відтворення культури; управління навчально-пізнавальною діяльністю тощо.

Ми виходимо з положення, що при проектуванні системи навчання найбільш плідним є тлумачення навчання як управління навчальною діяльністю (Ю.І.Машбиць).

Коли навчальна діяльність, її особливості й структура виступають як об’єкт управління, принципове значення набуває той факт, що молода людина - це не тільки об'єкт навчальної діяльності, а й суб'єкт такої діяльності. Як відмічає Д.Б.Ельконін, метою і результатами навчальної діяльності "є зміни самого суб'єкта, які містять у собі опанування визначеними способами дій, а не зміни предметів, із якими діє суб'єкт". Для розуміння специфіки навчальної діяльності важливо, що зміни в молодої людини є прямим продуктом цієї діяльності, тоді як в інших видах опанування способами дій і відповідні зміни в суб'єкті є побічним продуктом. Це значить, що діяльність можна вважати навчальною тільки тоді, коли пов'язані з нею зміни в суб'єкті відповідають її меті. Дане положення має принципове значення для комп'ютеризації навчання, оскільки воно дозволяє відділити навчаючу систему від орієнтованої на допомогу у вирішенні завдань експертної системи.

Використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі чинить значний вплив на способи подання змісту навчання, відкриваються широкі перспективи при вивченні дисциплін гуманітарного, природничого циклів. З'являються значні можливості розширення змістового наповнення курсів за рахунок використання засобів, що дають можливість подавати й опрацьовувати значно більші обсяги навчальної інформації порівняно з традиційними за той же час, робити її доступнішою для сприймання, зрозумілішою на основі унаочнення, відеосупроводу, інтерактивності навчаючих систем.

Поняття мистецької освіти має досить широке значення. Воно охоплює передавання й опанування специфічних та професійних знань у царині мистецтва, а також зв'язок набутих знань, що необхідні для фахової діяльності, із загальною освітою як процесом удосконалення особистості, досягнення нею соціальної зрілості, індивідуального зростання, духовного розвитку.

Кожен час диктує свої приорітети в системі знань i ціннісних орієнтацій, виділяє головне i другорядне в них. Тому цілком правомірно говорити про сучасні теоретичні засади мистецької освіти - художньо-естетичні цінності, провідне значення в процесi формування яких у студентiв належить прикладному та декоративному мистецтву і які є адекватними тим змінам, що сталися в нашому суспільстві.

Підсумовуючи висловлене вище, опираючись на висновок М.І.Жалдака, що окреслена проблема є перш за все педагогічною, в дисертації зазначено таке:

1. Сьогодні все більше відчувається потреба в подальшому розробленні вітчизняних програмних засобів, орієнтованих на використання в навчальному процесі.

2. Заходи, здійснювані в напрямі поширення НІТ у навчальних закладах прикладного та декоративного мистецтва, повинні бути змістовно обґрун-товані, спиратися на адекватні науково-методичні та психолого-педагогічні дослідження, адже "експериментальним матеріалом" виступають молоді люди.

3. Для розв'язання окреслених питань потрібна розробка окремої державної програми наукових досліджень, починаючи з уточнення положень концепції інформатизації освіти з урахуванням сучасного рівня апаратно-програмних засобів, тенденції їх розвитку, вітчизняного та світового досвіду.

Методологія дидактики проявляється в наступному. Результати сучасної та класичної дидактики й психології конкретизуються в контексті викладання інформатики. І навпаки, відбувається осмислення конкретного досвіду, досягнень і проблем практики викладання в навчальному закладі з позиції загальної дидактики й психології навчання. Цей зустрічний рух, напевно, і являється найбільш плідною формою взаємодії інформатики і психолого-педагогічних дисциплін.

Новизна предмету інформатики, нестабільність змісту, різнотипність технічних і програмних засобів, недостатня розробка методики викладання інформатики змушують і початківця, й досвідченого викладача інформатики знову й знову повертатись до відбору змісту, засобів і методів навчання курсу. Тут йому на допомогу повинні прийти загальні принципи дидактики. У дисертації ці принципи конкретизуються в контексті навчання інформатики.



І Н Ф О Р М А Т И К А


ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ДИДАКТИКИ

Принцип науковості







Послідовність і циклічність










Свідомість засвоєння і діяльн.


Доступність змісту


Наочність змісту й діяльності


Активність і самостійність


Міцність і системність знань


Індивідуалізація і колективність навчання.


Ефективність навчальної діяльн.


Зв'язок теорії й практики

Рис. Принципи дидактики в контексті викладання основ

інформатики та обчислювальної техніки


Використання НІТ нi у якому випадку не повинно збiднити або замiнити мистецьку творчiсть людського розуму, закладених природою здібностей, художню, естетичну сторону нашого життя. У прикладному та декоративному мистецтвi комп'ютери, очевидно, доцiльно використовувати для скорочення певної рутинної, "чорнової" роботи, вивільнюючи цим самим час для творчої i дослідницької діяльності. Чималі можливостi полягають у використанні програмного забезпечення для виконання побудов i зображень, елементів орнаментів тощо. Справжнім архівом мистецтвознавця, фахівця у галузі прикладного декоративного мистецтва є пам'ять ЕОМ. Неоціненною є допомога НІТ у навчальному закладі прикладного та декоративного мистецтва. А чого варте налагодження поліграфічної бази! I над цим усім повинна стояти, керуючи процесом опрацювання інформації, людина-користувач ЕОМ.

Інколи виникають протиріччя та заперечення. То зустрічаємося з невдалим машинним продуктом, то немає ніяких підстав вважати доцільним використання технiчних прогресивних засобів у мистецтвi. Чи не будуть штучно надумані одержані механічним способом форми, а не свідомо осмислені людиною мотиви? Маємо широке поле для наукового дослідження i обміну думками. Хоча, правильніше було б сказати, що ми лиш із великими труднощами i надто повільно навчаємося використовувати для створення ужиткових речей побутової обстановки невичерпні багатства нових інформаційних технологій.

Третій розділ "Шляхи формування основ інформаційної культури студентів за допомогою НІТ у вищому навчальному закладі прикладного та декоративного мистецтва"