LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування основних компонентів інформаційної культури учнів при вивченні інформатики в старших класах з використанням середовища електронного підручника

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П. Драгоманова






ГОНЧАРОВА Оксана Миколаївна


УДК 372.851



ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ КОМПОНЕНТІВ

ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ

ІНФОРМАТИКИ В СТАРШИХ КЛАСАХ

З ВИКОРИСТАННЯМ середовища

електронного підручника



13.00.02 – теорія і методика навчання (інформатики)






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук









Київ – 2000


Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Таврійськом національном університеті

імені В. І. Вернадського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Апатова Наталія Володимирівна,

Таврійський національний університет

ім. В. І. Вернадського, завідувач кафедри

інформаційних систем.


Офіційні опоненти: дійсний член АПН України,

доктор педагогічних наук, професор

Жалдак Мирослав Іванович,

Національний педагогічний університет

ім. М. П. Драгоманова, завідувач кафедри

основ інформатики та обчислювальної техніки;


кандидат педагогічних наук,

Чепрасова Тетяна Іванівна,

Волинський державний університет

ім. Лесі Українки, в.о. завідувача кафедри

прикладної математики.


Провідна установа: Вінницький державний педагогічний

університет ім. Михайла Коцюбинського,

кафедра педагогіки, кафедра алгебри і

методики навчання математики,

Міністерство освіти і науки України, м. Вінница.


Захист відбудеться “ 5 ” вересня 2000 р. о 1530 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.03 в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова (01601, Київ, вул. Пирогова, 9).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (01601, Київ, вул. Пирогова, 9).


Автореферат розіслано “ 8 ” червня 2000 р.





Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Коршак Є.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Все більшого розповсюдження в усьому світі набувають навчальні комп'ютерні програми. Вони направлені на досить широке коло користувачів і призначені для комп'ютерної підтримки учбово-пізнавальної діяльності. Ускладнення цих програм, використання в них методів і засобів штучного інтелекту, різноманітних інформаційних технологій, здійснюється для того, щоб перш за все сприяти розвитку особистості учня, його здібностей, а також озброєнню його новими знаннями та вміннями. Однак, незважаючи на велику кількість електронних підручників, що з'явилися, практично всі вони вузьконаправлені на окремі типи прикладного програмного забезпечення і, крім того, абсолютно не адаптовані ні під існуючий курс інформатики середньої школи, ні під використання апаратного забезпечення кабінетів шкіл. Декларований авторами розвиток того, хто навчається, найчастіше зводиться до насичення програм різнорідними, часто привабливими за формою, але не сприятливими щодо досягнення навчальних цілей, знаннями.

При вивченні інформатики розвиваються аналітичне, синтетичне мислення учнів та здатність комплексно підходити до вирішення прикладних задач. Цьому служать численні питання тестів, поетапне формування певних вмінь і навичок. Незважаючи на це, багато учнів з труднощами оволодівають основами програмування, широко використовуваним програмним забезпеченням і потребують індивідуальних додаткових занять. Тому використання комп'ютерної підтримки курсу ОIОТ, можливість індивідуального репетиторства за деякою загальною методикою, а також систематичний контроль результатів навчання має актуальне значення.

В роботах І.Н. Антипова, А.Ф. Верланя, А.П. Єршова, М.І. Жалдака, А.А. Кузнєцова, М.П. Лапчика, В.С. Лєдньова, В.М. Монахова та ін. приділяється велика увага питанням змісту курсу інформатики, зокрема, важливості збереження алгоритмічного напрямку в курсі і своєчасному розвитку змісту з точки зору вивчення програмного забезпечення ЕОМ. Але в більшості випадків учень якщо і озброюється певною методологією, то стикаючись з невпевненістю в підходах до вивчення інформатики і об’ємом матеріалу, що вивчається в обмежений навчальний час, не може подолати розрізненість отриманих знань в цілях інтегрованого міжтематичного підходу до вирішення прикладних задач. Ряд авторів підкреслювали важливість побудови семантичної мережі понять, що використовуються при вивченні інформатики, на основі якої можна будувати все подальше навчання. Більшість авторів (Н. В. Апатова, С. А. Бешенков, А. Ф. Верлань) в останні роки підкреслювали важливість теоретичного вивчення прикладних програм для формування в учнів нової інформаційної культури.

Iнформацiйна культура сьогоднi стає одним iз найважливiших компонентiв культури взагалi. У цьому напрямку iнформацiйну культуру розглядають як досягнутий рiвень органiзацii iнформацiйних процесiв, ступiнь задоволення потреб людей в iнформацiйному спiлкуваннi, рiвень ефективнiстi створення, збирання, зберiгання, опрацювання, передавання, подання i використання iнформацii, що забезпечує цiлiсне бачення свiту, передбачення наслiдкiв прийманих рiшень.

Однією iз основополежних ознак інформаційної культури учнів є розумiння сутностi iнформацii та iнформацiйних процесiв, їх ролi в процесi пiзнання навколишньої дiйсностi та створюючої дiяльностi людини. А враховуючи перспективи розвитку концепцii iнформатизацii освiти як складової частини процесу iнформатизацii суспiльства, в змiст iнформацiйної культури учнiв середнiх i старших класiв також включаються такi компоненти: володiння вмiннями i навичками знаряддєвого застосування персонального комп’ютера, зокрема вмiння працювати з клавiатурою, дисплеем, з програмним забезпеченням персонального комп’ютера; розумiння ролi комп’ютера як ефективного засобу навчальної діяльності, ролi програмного супроводу процесу навчання, зокрема педагогiчних програмних засобiв; вмiння органiзовувати пошук, добiр комп’ютерної iнформацii, необхiдної для розв‘язування навчальних завдань; наявнiсть уявлень про алгоритм, його властивостi та форми опису; мати уявлення про основнi алгоритмiчнi структури i вмiти самостiйно складати алгоритми; мати уявлення про бази даних, iнформацiйно-пошуковi системи. Однією з найважливіших складових інформаційної культури учнів є здатність підкоряти свої інтереси тим нормам поведінки, яких необхідно дотримуватися в інтересах суспільства, свідоме прийняття всіх тих обмежень і заборон, які будуть вироблятися “колективним інтелектом”. Помилки, або навмисні непродумані дії (наприклад, введення вірусу) можуть звести нанівець працю