LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування основних компонентів інформаційної культури учнів при вивченні інформатики в старших класах з використанням середовища електронного підручника

дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися і обговорювалися на засіданнях кафедри інформаційних систем Сімферопольського державного університету, на Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених "Інформаційні технології в науці і освіті" (м.Черкаси, 1997р.), на республіканському семінарі (м.Київ, НПУ ім. М.П. Драгоманова, 1999р.).

Розроблені методичні рекомендації “Вивчення курсу інформатики з використанням педагогічного програмного засобу TUTOR” (Сімферополь, ТНУ, 1999). Пакет ППЗ TUTOR впроваджено в навчальній процес середньої школи №41, школи-гімназії №1 м. Сімферополя.

На захист виносяться наступні результати:

1. Окремі компоненти методичної системи навчання інформатики у старших класах середньої школи, орієнтовані на широке і систематичне використання комп'ютера у навчальному процесі.

2. Педагогічний програмний засіб з інформатики, що містить змістовий навчальний матеріал і контрольні тести.

3. Обгрунтування педагогічної ефективності пропонованих компонентів НІТ навчання інформатики.



СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел і двох додатків. Обсяг дисертації 179 сторінок. З них 152 сторінки складає основний текст, 19 сторінок займає перелік використаних джерел, що містить 204 наяви. В основному тексті 2 таблиці (3 сторінки), 25 малюнків (14 сторінок). Додатки займають 8 сторінок.

У вступі обгрунтована актуальність дослідження, визначені об'єкт, предмет, мета, гіпотеза і завдання дослідження, вказані методи дослідження, виявлена наукова новизна, теоретична і практична значимість, апробація і впровадження одержаних результатів, визначені положення, що виносяться на захист.

Перший розділ “Зміст і форми процесу навчання інформатики” присвячений огляду накопиченого вчителями і методистами досвіду викладання предмету в світлі аналізу різних методів, засобів та організаційних форм навчання, розвитку змісту курсу інформатики.

В цьому розділі проводиться розподіл змісту предмету за трьома основними напрямами:

  • вивчення програмного забезпечення;

  • вивчення алгоритмів і програмування;

  • вивчення обчислювальної техніки і принципів її функціонування.

Аналіз історії розвитку цих напрямків дозволяє визначитись з встановленням приоритетів між ними в загальному курсі ОІОТ, а головне виявити структуру його змісту. Якщо ми хочемо навчити інформатики, то першочерговою задачею в цьому процесі є формування інформаційної культури учнів. Доцільність такого підходу бере свої витоки не в пафосі теоретизованого навчання, але з багатолітнього досвіду провідних фахівців і викладачів.

Алгоритмічна лінія навчання інформатики переважно домінувала до 1985 року. Пізніше бурхливий розвиток операційного і прикладного програмного забезпечення призвів до необхідності першочергового його вивчення; і цей підхід сьогодні зайняв основне місце в методичних системах вивчення курсу інформатики. Досвід викладачів інформатики показує, що на навчання роботі з готовими програмними засобами необхідно відводити не менше 60% від часу, що відводиться на вивчення всього курсу ОІОТ. Основними труднощами при такому підході є: слабка забезпеченість сучасною технікою системи середньої освіти, мала кількість навчальних годин, які виділені на предмет ОІОТ в шкільній програмі, неготовність деяких викладачів до навчання матеріалу, пов'язаного з новими програмними продуктами.

Серед розділів, що виділяються в змісті предмету “Інформатика”, найбільш проблемним залишається розділ, присвячений вивченню будови і принципів роботи комп'ютера. З одного боку, глибоке знання роботи і взаємодії вузлів ЕОМ є надійна основа для якісного розуміння матеріалу інших тем курсу, особливо програмування; з іншого боку при нестачі навчального часу на вивчення прикладних програм марнотратно приділяти багато часу на вивчення елементів схемотехніки ЄОМ.

В даний час зміст шкільного предмету інформатики визначено загальноосвітньою програмою Міністерства освіти України, яка в свою чергу служить орієнтиром при визначенні змісту для побудови педагогічних програмних засобів для комп'ютерної підтримки навчання. Таким чином, рекомендується наступний орієнтовний розподіл навчального часу курсу за вищезазначеними напрямками:

  • підготовка користувачів готових програмних засобів - 60%

  • вивчення основ алгоритмізації (в тому числі

і програмування) - 30%

  • вивчення апаратної частини інформаційної системи - 10%

Концептуально інформатика є наукою, яка безпосередньо вивчає поліфункціональні можливості використання комп'ютера людиною, в той час як при вивченні інших предметів комп'ютер є допоміжним засобом навчально-пізнавальної діяльності. При цьому, чим більшим числом методів і організаційних форм навчання володіє викладач, тим ефективніше буде процес навчання інформатики.

В першому розділі даного дослідження була проведена класифікація сучасних автоматизованих навчальних систем (АНС). Класифікація АНС має розгорнутий вигляд і повністю наведена в основному тексті дисертації.

Створення розширеної класифікації дозволяє виявити найбільш ефективні напрямки побудови АНС. Так, наприклад, інтерфейс АНС не може бути тільки демонстраційним, інтерактивним або консультаційним. Він повинен змінюватися в залежності від теми курсу або задачі, що розв'язується з використанням даної програми в конкретний момент часу. Режим управління ЕОМ доцільно використовувати безпосередній, оскільки він найбільш простий і при сучасному рівні розвитку операційних систем дозволяє уникати зайвих збоїв в роботі.

Враховуючи тенденції індивідуалізації навчального процесу, сучасна АНС повинна бути адаптована до рівня знань того, хто навчається. При цьому необхідно передбачити можливість вибору більш складного (глибокого) рівня вивчення матеріалу. Крім того така АНС може містити невелику кількість ігрових або навіть розважальних компонентів, бо вони значно знижують втому при вивченні теоретичного матеріалу курсу. Доцільно використати оперативний зворотний зв'язок і елементи гіпертекстового середовища. Елементи проблемного навчання краще використати в окремих спеціалізованих навчальних програмах, орієнтованих на практикум розв'язування задач і вправ.

Психолого-педагогічний аналіз процесу навчання інформатики з використанням комп'ютера дозволив виявити як очікувані переваги комбінованого навчання, так і можливі труднощі та шляхи їх подолання.

Повністю подолати всі виявлені проблеми не вдалося, але значну кількість їх вдалося розв'язати, а також намітити шляхи розв'язання багатьох інших. При цьому з'ясувалося, що взаємодія програміста, дидакта і психолога – найперспективніший шлях до створення ефективних навчаючих програм. В цьому випадку на вчителя покладається додаткова методична функція – виявляти і коригувати недоліки АНС.

При проектуванні навчальних систем необхідно говорити про психолого-педагогічне проектування, бо саме такий підхід дає в кінцевому підсумку найбільш ефективний варіант навчання.

Багато уваги теорії навчальних