LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування основних компонентів інформаційної культури учнів при вивченні інформатики в старших класах з використанням середовища електронного підручника

систем відводили П. Я. Гальперін, В. В. Краєвський, І. Я. Лернер, В. С. Лєдньов, Ю. І. Машбиц, Н. Ф. Тализіна, Е. Г. Юдін та інші, а за кордоном J. Beck, L. J. Briggs, R. M. Gagne, R. Glasser, D. J. Klaus, D. R. Olson, L. B. Resnick, A. J. Romiszowski, T. Sakamoto, L. M. Stolurow та інші.

Принцип модульності, що є основою структури АНС, займає центральне місце в побудові сучасних навчаючих програм. Такі програми більш придатні до модернізації і вдосконалення, легше налагоджуються (окремими модулями) і конфігуруються, часто модулі автономні один від одного і можуть застосовуватися як самостійні програми.

В кінці першого розділу аналізується досвід створення і використання навчаючих програм з 1981 року до нинішнього моменту. В результаті аналізу виявлено відсутність достатньої кількості АНС, що повністю задовольняли б потреби сучасного курсу ОІОТ середньої школи в змістовому, методичному і дидактичному плані. Крім того, об'єктивною реальністю стає необхідність створення подібної програми, орієнтованої для роботи на персональних ЕОМ типу IBM PC під управлінням операційної системи Windows.

Другий розділ “Структура і зміст комп'ютерного супроводу курсу ОІОТ” присвячений аналізу бази навчаючої програми, кінцевому визначенню змісту і розміщення її окремих модулів, призначених для використання на етапах подання навчального матеріалу, його закріплення, контролю знань, самостійної роботи учнів. В числі критеріїв для відбору навчального матеріалу слугують наступні цілі комп'ютерного навчання ОІОТ:

а) сформувати в учнів навички роботи з комп'ютерною технікою і широко розповсюдженим програмним забезпеченням;

б) забезпечити розуміння принципів будови і функціонування обчислювальної техніки;

в) озброїти учнів різноманітними методами розв'язування прикладних задач як за допомогою готових програмних засобів, так і за допомогою написання власних програм;

г) забезпечити індивідуалізований підхід до навчання, підвищуючи рефлексію учня не тільки при вивченні матеріалу, але і на стадії аналізу помилок;

д) зацікавити учня вивченням інформатики за допомогою використання сучасних педагогічних засобів для кращого засвоєння інформації, що видається комп'ютером.

Крім того, відбір матеріалу проводився з врахуванням відомих і передбачуваних труднощів, які виникали як в учнів, так у викладачів при роботі в системі комбінованого навчання. Структуру комп’ютерно орієнтованого курсу навчання подано на рис. 1.



Рис.1. Структура комп’ютерно орієнтованого курсу ОІОТ


Дана тематична структура адаптована до кількості годин, що відводяться на шкільну інформатику Міністерством освіти України. Але, глибина вивчення кожної теми в першу чергу визначається двома факторами: по-перше, індивідуальними здібностями конкретного учня, а по-друге, різноманітними стартовими рівнями підготовки учнів. На відміну від класичного, комп’ютерно орієнтоване навчання дозволяє це враховувати і досить ефективно долати відповідні перешкоди. В програмі, яка використовується в навчальному процесі, повинні бути передбачені кілька рівнів подання матеріалу. При цьому, вивчення матеріалу за програмою основного рівня не означає неможливість ознайомитись з інформацією, що пропонується на іншому рівні. Це можливо зробити, використовуючи розгалужену гіпертекстову систему і систему меню. Крім того, викладач повинен проконтролювати початковий вибір учня для того, щоб пізніше мати можливість контролювати і направляти процес навчання.

Основний контроль якості засвоєння матеріалу проводиться за допомогою групи тестових завдань, що виконуються після вивчення кожної теми і всього курсу в цілому. Але оскільки окремі теми досить об’ємні, то через деякий час після початку вивчення учень перестає концентруватися на матеріалі і його увага до навчального матеріалу послаблюється. Ця проблема вирішується за допомогою групи внутрішніх питань, які задаються під час подання матеріалу. Вони потребують від учня постійної уваги, “оживляють” вивчення, але в той же час впливають на оцінку.

Система базових понять є основою для формування змісту будь-якої системи навчання. Своєчасне та якісне засвоєння одних понять прямо пов’язане з засвоєнням інших. Навчальна програма дозволяє використовувати з цією метою гіпертекстове середовище, в якому доступ до ключових понять, як до нових, так і до вже вивчених, можливий в будьякий момент навчання.

Система понять та їх властивостей утворює складну розгалужену структуру, на основі якої і будується навчання, як при поданні матеріалу, так і при контролі знань. Володіння поняттями та вміння ними оперувати є основним критерієм оцінки знань учнів.

В другому розділі після визначення тематичної структури курсу та системи базових понять, їх взаємозв’язків, атрибутів та порядку вивчення, наводиться зміст теоретичної та контролюючої частин програми з аналізом відповідності знань, отриманих при роботі з навчаючою програмою, до знань, що вимагаються за програмою з курсу інформатики Міністерства освіти України.

В третьому розділі “Використання комп’ютерного супроводу курсу інформатики у навчальному процесі” - розглянуті особливості побудови самої навчаючої програми, призначення та взаємодія її модулів та організація навчання з її використанням. Завершує розділ опис проведеного педагогічного експерименту стосовно ефективності застосування програми в реальному навчальному процесі в школі.

Аналіз АНС, проведений в попередніх розділах, дозволив визначити кінцеву структурну схему створеної програми (рис. 2).


Рис. 2. Структура навчаючої системи


Вся система має розгалужену блочну структуру.

За допомогою модуля управління та синхронізації здійснюється контроль за правильністю роботи програми. В цей модуль поступає основна інформація про взаємодію блоків із таблиці зв'язків. Вивчення кожної теми проводиться в лінійному режимі за попередньо вибраним напрямком. Шлях вивчення матеріалу залежить від рівня підготовки учня, який завчасно визначається за результатами відповідного тестування. Залежно від рівня виявлених знань учня, навчання проводиться за основним або розширеним варіантом (за вибором учня або вчителя). Інформація про обраний шлях поступає від першого модуля контролю до модуля управління. Тут визначається, який із лекційних модулів та модулів контролю будуть використані при навчанні і в якому порядку. Робота програми починається з реєстрації учня. Він “представляється”, повідомляючи своє прізвище і клас. В цей момент за допомогою модуля реєстрації дані про учня заносяться у базу даних про учнів. Після закінчення уроку дані про результати роботи учня заносяться до файлу звіту. За допомогою цього файлу вчитель може проконтролювати результати комп'ютерно орієнтованого навчання на уроці, отримати зведений звіт про роботу всього класу.

Лекційні модулі складаються з фрагментів текстів, що включають в себе виділені кольором поняття, що є входами до системи гіпертексту. При підведенні курсору до таких слів курсор змінює форму і саме тим повідомляє учневі про те, що при натискуванні лівої кнопки “миші” відбудеться перехід до глоссарію.

Контрольні