LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування основних компонентів інформаційної культури учнів при вивченні інформатики в старших класах з використанням середовища електронного підручника

модулі, як і лекційні, містять фрагменти, що поділяються на два типи: проміжні і підсумкові. Проміжні вставляються між серією модулів, що використовуються при поданні матеріалу, і призначені для зосередження уваги учня на матеріалі курсу. Вони вимагають від учня зосередженого підходу до засвоєння і запам’ятовування найбільш важливої інформації. Якщо учень не може відповісти на проміжне питання, він повертається до попередніх фрагментів і повторно їх вивчає. Підсумкові питання підключаються у вигляді контрольного блоку в кінці кожної теми і після завершення вивчення всього курсу. За правильні, повні, неповні і неправильні відповіді начисляється певна кількість балів, що в кінці кожної теми визначає оцінку за роботу.

Вивчення теорії можна проводити в лінійному режимі з самого початку (це основний для класного навчання шлях), а можна з будь-якої із запропонованих тем. Список тем являє собою гіпертекстове підменю, аналогічне до основного. Вибір теми визначається наступним підменю, в якому пропонується вибрати в даній темі складність матеріалу, тобто продовжити навчання за основним або за розширеним курсом. Останній включає в себе додаткові фрагменти теорії, що як правило, більш детальніше розкривають тему. Після вивчення вибраної теми учень відповідає на питання підсумкового тесту і одержує оцінку. Тести розширеного курсу містять більшу кількість контрольних фрагментів, ніж тести звичайного. Об'ємні теми (такі як “Алгоритми і програмування”) в свою чергу діляться на параграфи, які мають окремі модулі контролю.

При роботі учнів з навчаючою програмою дуже важливим є контроль з боку викладача. Цей контроль включає в себе три стадії.

  • контроль запуску і функціонування програми;

  • контроль за правильністю роботи учня з програмою;

  • перевірка результатів роботи учня.

    Перед тим як ознайомити учнів з навчаючою програмою, викладач повинен скласти тематичний план навчання. В ньому необхідно передбачити правильний розподіл навчального часу на роботу з програмою, що визначається санітарно-гігієнічними вимогами та умовами її застосування, та на роботу без ком’пютера. Приклади вивчення деяких тем курсу за допомогою даної навчаючої програми детально викладені в основному тексті дисертації.

    Для експериментальної перевірки ефективності використання програми в навчальному процесі були сформовані дві групи учнів:

  • Що навчалися з використанням програми (172 учні 11 класу)

  • Що навчалися за традиційною методикою (180 учнів 11 класу).

    Були визначені однакові цілі навчання для обох груп (знання, розуміння, застосування) і відведена однакова кількість навчального часу на їх досягнення. Після вивчення теорії учні відповіли на питання тестів. Тестування учнів першої групи дало наступні результати:

    • Знання 23 % учнів були оцінені на “5”;

    • Знання 48% учнів були оцінені на “4”;

    • Знання 22% учнів були оцінені на “3”;

    • Знання 7% учнів були оцінені на “2”;

    Таким чином, якісна успішність склала 71%, а кількісна – 93%.

    Друга група учнів після вивчення того ж матеріалу відповідала на ті ж питання тесту. Перевірка цих робіт показала наступне:

    • Знання 16% учнів були оцінені на “5”;

    • Знання 37% учнів були оцінені на “4”;

    • Знання 34% учнів були оцінені на “3”;

    • Знання 13% учнів були оцінені на “2”;

    Якісна успішність склала 53%, а кількісна – 87%

    В другій частині експерименту учні виконували практични завдання, використовуючи отримані в першій частині знання. Досвід показав, що 92% учнів першої групи впоралися з завданнями в об’ємі не менше 75%, а 66% учнів повністю виконали завдання. Учні другої групи гірше впоралися з завданням: 68% виконали завдання більш ніж на 75%, а 44% учнів виконали його повністю.

    Педагогічний експеримент дозволив:

  • Підтвердити гіпотезу дослідження, а також ефективність запропонованої методики формування основних компонентів інформаційної культури учнів при навчанні інформатики.

  • Апробувати розроблений автором дослідження педагогічний програмний засіб TUTOR.

  • Перевірити ефективність пропонованої системи формування і контролю знань.

  • Порівняти рівні знань та сформованості вмінь вирішення прикладних задач учнями експериментальних та контрольних класів.

  • Встановити доцільність використання НІТН, які дозволяють вчителеві ефективніше організовувати контроль і управління навчальним процесом, а також у достатньому об'ємі реалізовувати індивідуальний підхід у навчанні.

    Експеримент показав переваги раціонального поєднання нових інформаційних технологій навчання з традиційними і педагогічну ефективність використання навчаючої програми в реальному навчальному процесі.

    В ході вирішення поставлених в дисертації задач отримані наступні результати:

  • Виявлено психолого-педагогічні передумови підвищення ефективності процесу формування знань і практичних вмінь учнів при навчанні інформатики в старших класах середньої школи на основі НІТН.

  • Визначено зміст та структуру ППЗ, необхідні для успішного розв’язування прикладних задач і формування основ інформаційної культури учнів.

  • Розроблено систему контролю знань учнів у вигляді набору питань кількох типів, що дозволяє перевірити якість результатів навчання.

  • Визначено систему понять курсу, що покладені в основу гіпертекстової організації навчального матеріалу.

  • Розроблено дворівневу систему навчання, що дозволяє застосовувати індивідуальний підхід до учнів.

  • Визначено основні вимоги до комп'ютерних програм, що використовуються при навчанні взагалі і інформатики зокрема, на підставі вивчення сучасного стану використання комп'ютерів в навчальному процесі.

  • Створено комп'ютерну навчаючу програму TUTOR із зручним і простим інтерфейсом, орієнтовану на комп’ютерний супровід навчання інформатики. Програма містить значну кількість теоретичного та ілюстративного матеріалу, контрольних питань, глосарій, що забезпечує різноманітний зворотний зв'язок з учнем.

  • Проведений експеримент показав, що розроблена методика дозволяє учням значно глибше і повніше в порівнянні з традиційними підходами освоїти на достатньо високому рівні основний матеріал шкільного курсу інформатики.

    Розроблений педагогічний програмний засіб може використовуватися як на уроках підчас роботи вчителя з класом, так і при самостійній роботі учнів. Програму доцільно використовувати або разом з відповідним автоматизованим практикумом, або з реальним програмним забезпеченням, що вивчається в курсі інформатики.

    Отриманi результати дають пiдстави зробити такi висновки :

    • органiзацiя навчання iнформатики на основi дiяльнiсної теорiї навчання та теорiї поетапного формування розумових дiй дозволяє забезпечити ефективнiсть навчання і формування основних компонент інформаційної культури учнів;

    • систематичне використання засобiв НIТ дозволяє суттєво поглибити розумiння учнями навчального матерiалу, посилити мотивацiю до навчання, активiзувати навчальну дiяльнiсть, надати навчанню дослiдницького, творчого спрямування;

    -


  •