LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування професійних знань в майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін

таких завдань:

  • Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці діяльності вищої школи, уточнити сутність базових понять і категорій.

  • Науково обґрунтувати модель професійної підготовки майбутніх програмістів під час вивчення дисциплін математичного циклу.

  • Визначити критерії та показники сформованості професійних знань, окреслити фактори, що впливають на їх засвоєння майбутніми програмістами.

  • Розробити та експериментально перевірити технологію формування професійних знань у процесі вивчення математичних дисциплін

  • Підготувати методичні матеріали щодо вдосконалення підготовки студентів технічних спеціальностей до використання знань з математики у професійній діяльності.

    Об'єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх програмістів.

    Предмет дослідження – зміст та технологія формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення дисциплін математичного циклу.

    Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність формування професійних знань майбутніх програмістів зростає за умов: обґрунтування теоретико-методичних засад вивчення математичних дисциплін майбутніми програмістами з урахуванням сучасних вимог; розробки моделі та реалізації технології формування зазначених знань; упровадження в навчальний процес змісту, форм, методів вивчення математичних дисциплін на основі нових технологічних підходів; застосування у процесі вивчення математичних дисциплін системи навчальних завдань та методики поетапного формування професійних знань.

    Теоретико-методологічна основа дослідження. Методологічну основу дослідження становлять теорія наукового пізнання, загальнофілософські положення про розвиток особистості, основні дидактичні принципи, математичні основи факторного аналізу та технології його застосування. У межах особистісно-діяльнісного та задачного підходів розглядалися структурні та технологічні аспекти професійної діяльності програміста, розроблялася технологія формування професійних знань. Теоретичною основою дослідження стали: концепція системного підходу (В. Безпалько, В. Малінін та ін.);наукові положення психологічної теорії діяльності (П. Гальперін, О. Леонтьєв, Н. Тализіна, В. Якунін та ін.);теоретичні засади навчально-творчої діяльності (І. Лернер, М. Скаткін та ін.); теорія та методологія застосування факторного аналізу, практичні аспекти використання цього методу в педагогіці (І. Дегтярьов, Б. Докторов, K. Іберла, В. Жуковська, В. Небиліцин, Я. Окунь, K. Пірсон, Г. Харман та ін.);концептуальні положення, які розкривають сутність понять „технологія навчання” (А. Алексюк, В. Євдокимов, А. Нісімчук, І. Смолюк та ін.); інноваційні тенденції інформатизації освітньої діяльності (Р. Гуревич, Т. Ільїна та ін.);праці з теорії навчання (Ю. Бабанський, С. Гончаренко, С. Вітвицька та ін.). У процесі дослідження були використані нормативно-правові документи щодо розвитку освіти в Україні.

    Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні (категоріальний аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) для вивчення філософської, математичної, психолого-педагогічної літератури з теми дослідження та визначення сутності і структури фундаментальної підготовки програмістів; емпіричні (анкетування, спостереження, інтерв’ювання, самооцінка, опитування, тестування, шкалування) для виокремлення критеріїв і рівнів сформованості знань, виявлення основних суперечностей та недоліків у змісті, методах і формах навчального процесу на етапах дослідження; педагогічний експеримент спрямовувався на визначення ефективності формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін; статистичні методи математичної обробки кількісних і якісних даних дослідження, метод факторного аналізу; порівняння та моделювання з використанням оболонок Statistica та Mathcad.

    Організація та основні етапи дослідження.

    Дослідження проводилося у кілька етапів протягом 1995-2008 рр.

    На першому етапі (1995-1999 рр.) – теоретико-аналітичному –проаналізовано філософську, психолого-педагогічну та спеціальну літературу, опрацьовано науково-педагогічні джерела з досліджуваної проблеми використання педагогічних технологій професійної підготовки фахівців у процесі вивчення математичних дисциплін; здійснено збір і систематизацію матеріалів щодо: професійної підготовки фахівців у сучасному ВНЗ, оволодіння професійними знаннями у процесі вивчення математичних дисциплін, математичними основами технології факторного аналізу та її використання в процесі вивчення педагогічних явищ; визначено мету, завдання дослідження та його стратегію, об’єкт, предмет гіпотезу.

    На другому етапі (1999-2001 рр.) – пошуковому – розроблено методику дослідження; проведено констатувальний етап експерименту з метою оцінки стану сформованості професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін; розроблено методику формування системи знань щодо факторного аналізу, його використання у процесі засвоєння професійних знань та практичній професійній діяльності.

    На третьому етапі (2001-2005 рр.) – експериментальному – проведено формувальний етап експерименту, метою якого була перевірка гіпотези, концептуальних положень дослідження, апробація розробленої технології формування професійних знань.

    На четвертому етапі (2005-2008 рр.) – узагальнюючому – проаналізовано експериментальні дані, здійснено систематизацію одержаних результатів дослідження; оформлено результати дослідницько-експериментальної роботи; розроблено науково-методичні рекомендації щодо застосування технологій факторного аналізу у процесі фахової підготовки програмістів у вищих навчальних закладах; оформлено рукопис дисертації відповідно до вимог ВАК України.

    Експериментальна база. Дослідження здійснювалося на базі Луцького державного технічного університету, Волинського інституту післядипломної освіти, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Луцького біотехнічного інституту Міжнародного науково-технічного університету, Рівненської філії Європейського університету. Всього дослідно-експериментальною роботою було охоплено 472 студенти та 52 викладачі.

    Наукова новизна і теоретичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено модель формування професійних знань майбутніх програмістів; удосконалено технологію формування професійних знань студентів технічних спеціальностей; уточнено та систематизовано базовий категорійно-понятійний апарат; подальшого розвитку набули сучасні


  •