LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування професійних знань в майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін

форми і методи професійної підготовки інженерів-програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено та апробовано технологію формування професійних знань під час вивчення дисциплін математичного циклу, експериментально перевірено її ефективність; ідеї та матеріали дослідження використано у розробці методичних рекомендацій ,,Програмне забезпечення задач електротехніки” щодо використання знань із математики у професійній підготовці студентів технічних спеціальностей; спецкурсу ,,Основи факторного аналізу”, який забезпечує ефективне формування професійних знань у ході вивчення математичних дисциплін майбутніми інженерами-програмістами.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося в процесі дослідницько-експериментальної роботи у Луцькому державному технічному університеті (довідка № 141-15-25 від 23.01.08), Волинському національному університеті імені Лесі Українки (довідка № 3/162 від 23.01.08), Луцькому біотехнічному інституті Міжнародного науково-технічного університету (довідка № 31 від 16.06.2005), Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01- 26/27 від 24.01.2008), Кам’янець – Подільському національному університет ім. І. Огієнка (довідка № 07 від 15.10.2008) та Рівненській філії Європейського університету (довідка № 01- 26/27 від 29.01.2008).

Особистий внесок здобувача у працях, виконаних у співавторстві, полягає у розробці змісту математичної складової системи професійних знань, розробці задач для самостійної й індивідуальної роботи студентів, реалізації методики формування професійних знань майбутніх фахівців технічного профілю у процесі математичної підготовки.

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; застосуванням методів, що відповідають меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; застосуванням сучасного апарату математичної статистики.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом публікацій наукових праць автора, виступів, доповідей, повідомлень на: Третій Міжнародній науковій конференції пам’яті академіка М. Кравчука (Київ, 1994), Першій міжнародній науково-технічній конференції „Підвищення рівня ефективності енергоспоживання в електротехнічних пристроях і системах” (Луцьк, 2006); Другій міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток наукових досліджень” (Полтава, 2006); Другій міжнародній науково-технічній конференції „Підвищення рівня ефективності енергоспоживання в електротехнічних пристроях і системах” (Луцьк, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Інформаційно-комп’ютерні технології в освіті, науці та виробництві: теорія, методологія, досвід в підготовці інженерних кадрів; основні засади автоматизованого управління виробничими процесами” (Луцьк, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Формування самостійної пізнавальної діяльності учнів та студентів з фізики в умовах сучасного освітнього середовища” (Луцьк, 2008). Основні результати досліджень доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Волинського національного університету ім. Лесі Українки.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у 15 публікаціях автора, з них: 9 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 методичних рекомендації та 3 тези конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (314 найменувань, із них 7 – іноземними мовами). Робота містить 30 рисунків, 29 таблиць, 9 додатків на 13 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 229 сторінок, основний зміст викладено на 193 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної теми, визначено мету та завдання дослідження, об’єкт, предмет, основні методологічні засади, методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – ,,Теоретичні основи формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін”– висвітлено проблему формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін у педагогічній теорії, здійснено аналіз категорійно-понятійного апарату дослідження, проаналізовано доцільність застосування сучасних розділів математичних знань у структурі професійної підготовки програмістів, науково обґрунтовано технологічний підхід до формування професійних знань майбутніх програмістів.

Проблема професійної підготовки фахівців у контексті набуття ними професійних знань розглядається в таких головних площинах: історико-педагогічній (Г. Ващенко, А. Макаренко, К. Ушинський, В. Сухомлинський); загальнопедагогічній (О. Абдулліна, С. Вітвицька, О. Дубасенюк, А. Капська, А. Нісімчук, Н. Ничкало, О. Шпак та ін.); технологічній (Н. Кузьміна, Ю.Платонов, та ін).

На основі аналізу психолого-педагогічної, технічної літератури пропонується розгляд професійних знань як динамічної системи, що охоплює всі найважливіші аспекти професійної діяльності, ґрунтується на специфічних властивостях особистості, передбачає необхідні для професійної діяльності знання (знаряддя діяльності програміста) та включає сукупність більш елементарних знань, підпорядкованих загальній меті.

Результатом проведеного дослідження є тлумачення поняття „формування знань майбутніх програмістів”, що розуміється як процес цілеспрямованого становлення й удосконалення вище означеної системи, з урахуванням специфічних властивостей особистості.

Установлено, що спрямування на сучасний і перспективний розвиток ЕОМ, а також відповідність конкурентноспроможних фахівців вимогам ринку праці передбачають оновлення змісту підготовки програмістів, а складність професії зумовлює відповідні вимоги до їх математичної підготовки, яка є загальнонауковою основою для оволодіння системою спеціальних знань.

Доведено необхідність удосконалення математичної складової підготовки фахівців шляхом введення у її структуру сучасних розділів математичних знань, зокрема, факторного аналізу як одного з потужних універсальних методів наукового пізнання

Дослідження засвідчило необхідність дотримання технологічного підходу при формуванні професійних знань, оскільки саме він забезпечить ефективність та якість їх засвоєння.