LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування професійних знань в майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін

Педагогічна технологія формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін визначена в дослідженні як обґрунтований, логічно послідовний процес цілеспрямованого засвоєння знань, необхідних для професійної діяльності, що реалізуються в практичній діяльності викладачів вищих навчальних закладів.

Необхідність удосконалення процесу підготовки майбутніх програмістів, реалізація мети і завдань дослідження спонукали до створення моделі та технології формування професійних знань програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін у сучасному вищому навчальному закладі, яка б ґрунтувалась на основних ідеях та положеннях технологічного підходу щодо сутності педагогічних технологій.

У другому розділі – ,,Модель формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін” – визначено структуру професійних знань майбутнього програміста; розроблено відповідну модель; визначено фактори, окреслено критерії та показники сформованості професійних знань.

Доведено, що така структура професійних знань, отриманих у процесі вивчення математичних дисциплін, містить наступні компоненти: аналітичний, проектувально-цільовий, орієнтаційно-пошуковий, операційно-процесуальний, контрольно-оцінний.

Результатом проведеного дослідження є висновок, що засвоєння студентами фундаментальних професійних знань має обов’язково доповнюватися вивченням факторного аналізу як обов’язкового компонента професійних знань майбутнього фахівця.

Професійна майстерність майбутнього програміста визначена як динамічне утворення, що включає: систему наукових знань про організацію розв'язання різного роду завдань; інформованість про майбутню професійну діяльність; якість засвоєння орієнтувальної перспективи праці; комплекс професійних умінь, які забезпечують високий рівень самоорганізації професійної діяльності.

Здійснений аналіз структури професійних знань програмістів дозволив схематично представити модель здобуття цих знань у процесі вивчення математичних дисциплін, визначити особливості рівнів професійної діяльності (рис.1).

У результаті аналізу сучасних дидактичних теорій зроблено висновок про те, що обґрунтування такої моделі має покладатися на ідею забезпечення суб’єктності майбутнього фахівця у дидактичному процесі та професійній діяльності. В основу розробленої в дослідженні моделі було покладено сучасні підходи вчених до проблеми підготовки майбутніх фахівців.

Теоретично обґрунтовано структурні компоненти моделі: цільовий, мотиваційний, змістовий, операційно-процесуальний, оцінно-результативний.

Цільовий компонентвключає: загальну мету – формування високого рівня знань майбутніх програмістів, необхідних для професійної діяльності; цілі кожного з виділених компонентів; проміжні цілі, які встановлюються на кожному з етапів формування професійних знань. Загальною метою є підготовка програміста відповідно до кваліфікаційної характеристики фахівця. Проміжні цілі передбачають становлення професійних знань спеціаліста шляхом наступності й нарощування його потенціалу за прийнятими показниками та критеріями. У свою чергу, впровадження у практику кожного з компонентів моделі зумовлює реалізацію параметру цілепокладання.

Сутність мотиваційного компонентаполягає в тому, щоб сформувати у майбутніх програмістів систему спонукальних чинників, які сприяли б ефективному оволодінню вміннями, необхідними для професійної діяльності.

Змістовий компонентвідображає систему знань про застосування факторного аналізу, що забезпечить високий рівень продуктивності професійної діяльності, відповідно до загальних і проміжних цілей дослідження.

Операційно-процесуальний компонентпередбачає визначення ефективних видів навчальних завдань та етапів формування вмінь майбутніх програмістів, необхідних для професійної діяльності.

У роботі виокремлено такі етапи формування знань, необхідних для професійної діяльності: початковий (відбувається усвідомлення студентами мети діяльності та пошук способів її виконання); теоретико-мотиваційний (особливості цього етапу знаходять своє відображення в оцінці значущості основних якостей і властивостей фахівця, необхідних для діяльності, важливості професійних знань для продуктивної професійної діяльності); основний оволодіння студентами первинними знаннями, необхідними для професійної діяльності, освоєння виробничих функцій програміста та набуття знань для організації конкретної справи); практично-творчий (застосування набутих знань

0100090000037400000002001c00000000000400000003010800050000000b0200000000050000000c02070b0308040000002e0118001c000000fb02ceff0000000000009001000000cc0440001254696d6573204e657720526f6d616e0000000000000000000000000000000000040000002d0100000400000002010100050000000902000000020d000000320a2d00000001000400000000000208060b206416001c000000fb021000070000000000bc02000000cc0102022253797374656d000000000000000000001800000001000000d80f1e00e3040000040000002d010100030000000000

Рис. 1. Модель професійної підготовки майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін

професійних знань). На останньому етапі розглядаються ситуації, змістом яких є професійна діяльність програміста.

Оцінно-результативний компонентмоделі професійної підготовкипередбачає прогнозування результату процесу розвитку професійних знань майбутніх програмістів при розв'язанні професійних завдань, його оцінку та аналіз з метою корекції операційно-процесуального, змістового та цільового компонентів.

На основі пілотажного опитування викладачів, а також представників підприємств визначено фактори, що впливають на формування професійних знань майбутніх програмістів: ставлення до навчальних предметів, якості викладання, навчальної самоорганізації, трудності вивчення навчальних предметів, загальної навчальної успішності.

Ґрунтуючись на дослідженнях учених щодо вивчення проблеми формування професійних знань, визначено критерії сформованості професійних знань майбутніх програмістів (сформованість мотиваційної сфери, результативність самоорганізації, оптимальність навчальної діяльності), показники формування професійних знань та рівні сформованості професійних знань: пізнавально-ознайомлюваний (початковий); репродуктивний (середній); творчий (високий).

У третьому розділі – ,,Дослідження технології формування професійних знань майбутніх програмістів” – окреслено організацію та методику проведення експерименту, розроблено технологію поетапного формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін, проаналізовано та