LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування професійних знань в майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін

узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

У ході проведення констатувального етапу експерименту визначено сучасний стан сформованості професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін на основі розробленої моделі, здійснено аналіз кількісних і якісних характеристик. Представлено результати діагностики організації навчального процесу, самоорганізації та мотивації до вивчення математичних дисциплін майбутніх фахівців, оскільки ці фактори є домінуючими у формуванні професійних знань. Установлено, що за традиційних методів викладання присутній високий рівень залежності студентів від організації навчального процесу. Аналіз питомої ваги кожного функціонального компонента структури навчальної самоорганізації (проектувального, конструктивного, організаторського, комунікативного, гностичного) свідчить про невисокий її рівень. Відзначено й недостатній рівень сформованості мотиваційної сфери студентів.

Результати дослідження засвідчили, що невисокий загальний рівень сформованості професійних знань за традиційними методами викладання обумовлений суттєвою залежністю навчальної діяльності студентів від зовнішніх умов, а також протиріччям між змістовим наповненням навчального матеріалу та процесом засвоєння його студентами. З метою більш ефективного розуміння математичного представлення знань та формування у студентів умінь та навичок застосування математичних методів для розв’язання професійних завдань розроблено технологію поетапного формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін. Засвоєння дисциплін математичного циклу передбачає наступні етапи: початковий, теоретико-мотиваційний, основний, практично-творчий.

Теоретично обґрунтовані основні положення професійної підготовки майбутніх програмістів покладено в основу технології, спецкурсу ,,Основи факторного аналізу”, що дозволило підвищити ефективність підготовки студентів.

У результаті проведеного формувального етапу експерименту підтверджено, що мотиваційна сфера майбутніх фахівців – це внутрішня рушійна сила дій і вчинків, яка визначає різноманітні види предметно-пізнавальної діяльності студента. Під час формувального етапу експерименту підтверджено існування відмінностей у сфері мотивації, яка визначає міру навчальної активності, рівень навчальної самоорганізації і вибірковість навчальної діяльності; проаналізовано форми мотивації: 1) професійна спрямованість як орієнтація студента на обрану спеціальність, що є загальною метою навчання; 2) навчальна мотивація як система відношення до різних аспектів навчального процесу та засіб досягнення загальної мети; 3) ставлення до навчальних дисциплін та визначення їх значущості для професійної підготовки, а також суб'єктивної оцінки складності засвоєння навчальних дисциплін.

У дослідженні встановлено, що в експериментальних групах кількість студентів, які мають високий рівень професійної спрямованості, зростає з 51,7% – до 60 %; натомість у контрольних – їх число зменшується з 51,11% до 27,78%.

Для студентів експериментальних груп характерною є мотивація, спрямована на перспективу. Для таких студентів на завершальному етапі експерименту домінуючими мотивами є: ,,бажання стати висококваліфікованим спеціалістом”; ,,набути глибоких та ґрунтовних знань”; ,,успішно захистити диплом”, ,,успішно навчатися”; ,,отримати інтелектуальне задоволення”.

Для студентів контрольних груп характерна близька мотивація. Пріоритетними мотивами є: ,,бажання втриматися на факультеті”, ,,отримувати знижку в оплаті за навчання”, ,,вивчати предмети тільки у межах навчального курсу”, ,,виконувати тільки те, що вимагають викладачі”, ,,отримати схвалення з боку батьків”, ,,уникнути осуду та покарання за погане навчання”.

Визначення домінуючих мотивів дало змогу довести, що навчальна мотивація студентів експериментальних груп спрямована більшою мірою на досягнення загальної мети навчальної діяльності, що сприяє посиленню професійної спрямованості. Це зумовило високі показники навчальної діяльності (рівень навчальної активності, рівень самоорганізації, академічної успішності і т.д.). У студентів контрольних груп навчальні мотиви носять ситуативний характер, і тому не можуть позитивно впливати на рівень професійної спрямованості, навчальної активності та самоорганізації, навчальної успішності загалом.

На основі аналізу ієрархічної побудови системи мотивацій у роботі сформульовано висновок про те, що навчальна діяльність студентів експериментальних груп порівняно зі студентами контрольних відбувається на вищому позитивному мотиваційному тлі.

У ході експериментального дослідження, спрямованого на вивчення впливу організації навчального процесу на навчальну діяльність студентів, було виявлено неоднозначність її впливу на студентів ЕГ та КГ.

Результати експерименту свідчать про підвищення загального рівня сформованості всіх груп умінь у студентів експериментальних груп, в діяльності яких переважає продуктивний стиль навчальної самоорганізації.

Зроблено висновок, що зміст підготовки майбутніх програмістів повинен вміщувати сучасні досягнення математичних наук, які засвоюють студенти на основі інтеграції знань навчальних дисциплін математичного циклу різних блоків багаторівневої системи: наукового, методичного і технологічного.

Виявлено, що розробка спецкурсу ,,Основи факторного аналізу” на основі модульного принципу систематизує зміст навчального матеріалу, забезпечує міжпредметні та внутрішньопредметні зв'язки, дозволяє чітко визначити обсяг знань, умінь і навичок у вивченні навчальної інформації, визначити форми навчання, методи і засоби навчання, застосувати рейтинговий спосіб оцінки знань.

Узагальнення результатів експериментального дослідження з використанням сучасних комп’ютерних методів факторного та кореляційного аналізу дало змогу простежити динаміку кількісних та якісних змін в основних структурних компонентах підготовки майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін та виявити позитивну динаміку загальних рівнів підготовленості студентів. Порівняння показників свідчить про наявність вираженої зміни виявлених співвідношень у контрольних та експериментальних групах (табл. 1).

Загалом результати факторного аналізу підтверджують результати порівняльного аналізу в тому, що навчальні успіхи у студентів експериментальних груп обумовлені переважно суб’єктивними факторами (особливості мотивації, самоорганізації, навчальної активності і т. д.). Навчальні ж результати студентів контрольних груп, головним чином, залежать від педагогічних факторів.

Таблиця 1