LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування професійних знань в майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін

Рівні сформованості професійних знань майбутніх програмістів до та після проведення формувального етапу експерименту


Рівні сформованості

ЕГ (152 чол.)

КГ (158 чол.)


до

після

до

після


Кіль-ть

%

Кіль-ть

%

Кіль-ть

%

Кіль-ть

%

Пізнавально- ознайомлюваний (початковий)

57

37,5

22

14,5

61

38,6

60

38,0

Репродуктивний (середній)

64

42,1

85

55,9

64

40,5

67

42,4

Творчий (високий)

31

20,4

45

29,6

33

20,9

31

19,6

Всього

152

100

152

100

158

100

158

100,0


Рис. 2. Сформованість професійних знань майбутніх програмістів


Результати педагогічного експерименту підтвердили висунуту гіпотезу та ефективність експериментальної методики, засвідчили зростання показників мотиваційної сфери, самоорганізації, навчальної активності студентів експериментальних груп. Цей факт дозволяє зробити висновок про можливість оптимізації професійної підготовки майбутніх програмістів при застосуванні запропонованої педагогічної технології формування професійних знань у процесі вивчення математичних дисциплін.

Таблиця 2

Фактори навчальної діяльності студентів

Фактори

І фактор

І фактор

ІІ фактор

ІІ фактор

ІІІ фактор

ІІІ фактор

Студенти

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ІІІ курс

Фактор

ставлення

до навчальних

предметів

Фактор

якості

викладан-ня

Фактор

навчальної самоорганіза-ції


Фактор

трудності вивчення

навчальних

предметів

Фактор

трудності вивчення

навчальних

предметів

Фактор

ставлення

до навчальних

предметів

ІV курс

Фактор

навчальної самооргані-зації

Фактор

якості

викладан-ня

Фактор

трудності вивчення

навчальних

предметів

Фактор

навчальної самооргані-зації

Фактор

загальної

навчальної успішності

Фактор

математич-ної

трудності


ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення актуальної проблеми формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін. Результати теоретичного й експериментального дослідження підвередили гіпотезу дисертаційної роботи, забезпечили виконання поставлених завдань і дали підстави сформулювати такі висновки:

1. Спираючись на сучасні підходи до розгляду досліджуваної проблеми, особливу увагу приділено уточненню таких понять дослідження: ,,знання”, ,,здібності”, ,,вміння”, ,,навички”. Сутність категорії ,,професійні знання майбутніх програмістів” розглядається як динамічна система і структурний компонент професійної підготовки майбутніх фахівців; а ,,формування професійних знань” – як процес цілеспрямованого становлення й удосконалення вищезазначеної системи з урахуванням специфічних властивостей особистості.

На основі наукового аналізу результатів теоретичного та практичного дослідження проблеми виявлено, що орієнтація на засвоєння професійних знань майбутніми програмістами без належного вивчення фундаментальних дисциплін неспроможна відчутно впливати на якість професійної підготовки фахівців. Установлено, що традиційний зміст, форми, методи, способи здобуття професійних знань майбутніми програмістами у процесі вивчення математичних дисциплін у сучасній професійній педагогіці потребують удосконалення на основі технологічного підходу.

2. Розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін. Визначено структурні компоненти моделі: цільовий, мотиваційний, змістовий, операційно-процесуальний, оцінно-результативний.

В експериментальному дослідженні встановлено, що структурним компонентом процесу підготовки може слугувати впровадження створеної моделі, а результат передбачає ефективне і якісне формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін.

3. На основі сучасних наукових досліджень визначено критерії та показники формування професійних знань: сформованість мотиваційної сфери (мотиви, потреби, інтереси); результативність самоорганізації (проектувальний, конструктивний, організаторський, комунікативний і гностичний компоненти); оптимальність навчальної діяльності (раціональне планування, рівномірність обсягів навчального навантаження, регулярність навчального контролю). Виділено три рівні сформованості професійних знань (пізнавально- ознайомлюваний, репродуктивний, творчий). Виявлено фактори формування професійних знань майбутніх програмістів: ставлення до навчальних предметів, якості викладання, навчальної самоорганізації, важкості вивчення навчальних предметів, загальної навчальної успішності.

4. Теоретично доведено і методично обґрунтовано положення щодо організації професійної підготовки програмістів, що покладено в основу розробки технології формування професійних знань майбутніх програмістів у процесі вивчення математичних дисциплін. Її побудова передбачає поетапний розподіл професійно-освітніх цілей, виокремлення наступних етапів: початкового, теоретико-мотиваційного, основного, практично-творчого. Розгортання моделі навчального циклу на технологічному рівні відбувається відповідно до логіки переходу від теорії до практики, від навчальної до навчально-професійної діяльності, що зумовлює послідовність і взаємозв'язок етапів навчального