LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики у процесі професійно-педагогічної підготовки

технологічної культури студентів - майбутніх учителів інформатики;

  • програма спеціального курсу "Технологічна культура вчителя інформатики” для спеціальностей “Педагогіка і методика середньої освіти. Інформатика”, “Педагогіка і методика середньої освіти. Математика”, “Педагогіка і методика середньої освіти. Хімія та основи інформатики” вищих навчальних закладів;

  • діагностики виявлення рівнів сформованості технологічної культури.

    Розроблені теоретичні положення та здобуті результати дослідження мають загальне педагогічне значення, оскільки можуть бути використані при підготовці нових навчальних планів, програм, навчальних підручників. Вартий практичного впровадження відпрацьований у процесі дослідження досвід формування технологічної культури не лише в майбутніх учителів інформатики, а й учителів інших навчальних дисциплін.

    Упровадження результатів дослідження.

    Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес Мелітопольського державного педагогічного університету (акт упровадження №7 від 11.04.2005 р.) і Бердянського державного педагогічного університету (акт упровадження № 10 від 27.05.2005 р.).

    Особистий внесок автора у працях, написаних у співавторстві, полягає в розробці основних положень технологічної культури, їх теоретичному обґрунтуванні; розкритті сутності та особливостей процесу формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики; розробці й обґрунтуванні логіко-теоретичної основи модельно-символічної технології, що була використана в дослідженні, алгоритму моделювання проблемної символіки.

    Вірогідність результатів дослідження забезпечена системним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу; застосуванням комплексу методів, адекватних об’єктові, предмету, меті й завданням дослідження; застосуванням всебічного кількісного та якісного аналізу досліджуваних даних; репрезентативністю вибірки для експериментальної роботи; упровадженням результатів дослідження в практику роботи вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації.

    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження висвітлено на 12 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних та науково-методичних конференціях, а саме: “Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики” (м. Кривий Ріг, 2001 р.), “Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього” (м. Мелітополь, 2001 р.), “Інформаційні технології в науці, освіті і техніці” (м. Черкаси, 2002 р.), “Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики” (м. Кривий Ріг, 2002 р.), “Теорія та методика навчання інформатики, математики та хімії” (м. Мелітополь, 2002 р.), “Засоби реалізації сучасних технологій навчання” (м. Кіровоград, 2002 р.), “Пріоритетні напрямки розвитку професійної освіти” (м. Одеса, 2002 р.), “Засоби реалізації сучасних технологій навчання” (м. Кіровоград, 2003 р.), “Підготовка вчителя в сучасних умовах” (м. Слов’янськ, 2003 р.), “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (м. Чернівці, 2003 р.), “Теорія та методика навчання інформатики та математики” (м. Мелітополь, 2004 р.), “Інформатика та комп’ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі” (м. Бердянськ, 2004 р.).

    Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 12,3 друкованих аркушів, зокрема 9 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 3 статті у збірниках наукових праць, 2 статті в матеріалах конференцій, 1 навчально-методична розробка.

    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, 4 додатків на 15 сторінках. Основний зміст дисертації викладений на 173 сторінках. Робота містить 8 таблиць на 8 сторінках, 15 рисунків на 15 сторінках. Список використаних джерел містить 262 найменування, із них 14 - іноземними мовами.



    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

    У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення.

    У першому розділі - “ТЕХНОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДНИК ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ”– проаналізовано основні дефініції дослідження; здійснено теоретичний аналіз таких понять як “культура”, “професійна культура”, “професійно-педагогічна культура”, схарактеризовано підходи до розуміння сутності педагогічної культури; проаналізовано основні аспекти процесу технологізації освіти, розкрито сутність педагогічних технологій, їхню класифікацію та характеристики; здійснено системне дослідження технологічної культури вчителя інформатики як складника його педагогічної культури.

    У розділі показано, що в контексті загальноєвропейської інтеграції України, за умови впровадження європейських цінностей, норм і стандартів в освіту, науку і техніку, особливого звучання набуває проблема культури особистості, її культурних цінностей. У дисертації проаналізовано антропологічний, соціологічний і філософський підходи до визначення поняття “культура”; показана методологічна значущість і правомірність аксіологічного, діяльнісного та особистісного підходів. Зокрема, аксіологічний (ціннісний) аспект розгляду культури (С.Ф. Анісімова, А.І. Аpнольдова, В.А. Блюмкіна, М.В. Дьоміна, С.Г. Дpобницького, А.М. Коpшунова, Г.Н. Оботуpової, Т.Н. Поpоховської, Н.С. Розова, Е.В. Соколова, Н.З. Чавчавадзе ) припускає певну ієрархію культурних цінностей, поза якою саме поняття цінності позбавляється змісту. Особистісний підхід (Є.А. Баллеp, Л.Н. Коган, Л.К. Круглова, Е.Я. Ржабек, В.С. Семенов, Л.В. Сохань) характеризує культуру як динамічний процес розвитку сутнісних сил людини, процес творчої самореалізації особистості, котра виступає суб'єктом культурно-історичного процесу. В основі діяльнісного підходу (В.Є. Давидович, Ю.В. Вишневський, В.Ю. Жаpиков, Ю.А. Жданов, Н.С. Злобін, М.С. Коган, Е.С. Маpкаpян, О.В. Ханова) лежить концепція діяльності особистості як головного джерела, причини та способу існування і розвитку культури.

    Проте спроби абсолютизувати окрему сторону культури призводять до втрати її цілісного характеру. На основі цього в розділі зроблено висновок про те, що характеристика феномена “культура” буде повною лише за умови її комплексного розгляду: через призму принципу діяльності, ціннісних уявлень та особистісних утворень.

    Особливості діяльності людини зумовлюють видову різноманітність культури. У розділі показано, що всі види культури існують у взаємозв’язку та єдності, а їх розподіл може бути лише умовним, спрямованим на вивчення складної будови особистісної культури фахівця, його професійної культури. З позиції досліджуваного предмета викликає інтерес професійна культура саме вчителя, що зумовлена його педагогічною діяльністю, його професійно-педагогічна культура.

    У ході дослідження виявлено, що окремі аспекти і складники професійно-педагогічної культури все частіше стають предметом вивчення. Зокрема в дисертаційній


  •