LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Електроніка. Обчислювальна техніка → Формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики у процесі професійно-педагогічної підготовки

роботі В.Й. Гриньова розкрито зміст, структуру, критерії та показники визначення рівня сформованості дидактичної культури майбутнього вчителя як компонента професійно-педагогічної культури. У докторській дисертації Н.В. Морзе розроблено цілісну систему методичної підготовки майбутніх учителів інформатики в педагогічному університеті, що дало змогу розкрити сутність методичної культури та особливості її формування на базі діяльнісної моделі вчителя. Проблема становлення, формування та розвитку інформаційної культури вчителя розкрита в дослідженнях О.М. Гончарової, Н.Г. Джингарадзе, А.П. Єршова, М.І. Жалдака, Є.П. Семенюка А.Л. Столяревської та ін. Проте в умовах посилення технологічного аспекту професійно-педагогічної діяльності, коли система навчання будується як ланцюг технологічного процесу, через який пропускається людина і в кінці виходить особистість, що засвоїла сукупність необхідних суспільству соціокультурних знань, особливу увагу привертає проблема саме технологічної культури майбутнього вчителя.

Розробка концептуальних положень технологічної культури неможлива без визначення сутності таких категорій, як “технологія”, технологізація освіти”, “педагогічна технологія”. У зв’язку з цим у розділі здійснено дефініційний аналіз поняття “педагогічна технологія”, вказано основні якості і складники педагогічних технологій, виконано їх класифікацію. У ході аналізу визначено чіткі відмінності цього поняття від таких понять, як “технологія навчання” і “освітня технологія”.

У розділі показано, що особливої актуальності в умовах технологізації освіти набуває проблема визначення місця і ролі вчителя в педагогічній технології. Прихильниками технократичного підходу вчитель розглядається як пасивний виконавець дидактичного проекту, причому його особистість, культура і кваліфікація не відіграють помітної ролі. Проте в розділі зроблено висновок про вплив особистісної компоненти вчителя на результат та ефективність педагогічної технології. Наведено співвідношення творчості і технологічності у професійно-педагогічній діяльності. Теоретично обґрунтовано, що творчість є, з одного боку, необхідною умовою для успішного впровадження педагогічних технологій, своєрідним показником готовності вчителя до такої роботи, а, з іншого, - результатом здійснення педагогічної діяльності в умовах технологізації процесу освіти.

Формування цілісного уявлення про технологічну культуру вимагає її вивчення як системи. У розділі показано, що в педагогічних дослідженнях усе частіше використовується системний підхід. Аналіз робіт дослідників системного підходу (В.Г. Афанасьєв, І.В. Блауберг, А.А. Богданов, А.В. Катренко, М.С. Коган, В.П. Кузьмін, В.М. Садовський, А.Д. Урсул, А.І. Уємов, П.Г. Щєдровицький, Е.Г. Юдін) дозволив визначити основні положення системного підходу, що дало змогу застосувати принцип системності у вивченні такого системного об’єкта, як технологічна культура вчителя інформатики.

Системне дослідження технологічної культури дозволило зробити висновок про те, що вона є складною, відкритою, соціально-економічною системою з комбінаторним керуванням, для якої характерні такі властивості, як загальність і абстрактність, множинність, цілеспрямованість, емерджентність, еквіпотенційність, синергізм. У розділі доведено, що функцією технологічної культури є здійснення професійно-педагогічної діяльності в умовах технологізації освіти, а системотвірним фактором є сама професійно-педагогічна діяльність. Аналіз технологічної культури вчителя інформатики через призму рівня професійного розвитку дозволив виділити такі її складові: технологічні цінності, алгоритмічний стиль мислення, специфічні норми поведінки та методи діяльності, технологічні знання, вміння й навички.

У межах професійно-педагогічної культури як системи вищого порядку в розділі виділено ще й такі її компоненти, як інформаційна, дидактична і методична культури, що становлять основу навколишнього середовища технологічної культури вчителя інформатики. Зроблено висновок про їх взаємопроникнення та взаємовплив, що дозволяє сформулювати цілісне уявлення не тільки про навколишнє середовище технологічної культури, а й про загальну професійно-педагогічну культуру вчителя інформатики.

У розділі виділено рівні сформованості технологічної культури (нормативно–репродуктивний, адаптивно-евристичний, творчий) та критерії їх визначення, що виражені різною мірою усвідомлення вчителем своєї позиції, засвоєння певної педагогічної технології, у розумінні своєї відповідальності за результати навчально-виховного процесу. Зроблено висновок про те, що процес формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики пов’язаний з видами діяльності студента в контексті його професійно-педагогічної підготовки. На основі аналізу вказаних видів діяльності виділено три етапи формування технологічної культури студентів вищих навчальних педагогічних закладів – пропедевтичний, квазіпрофесійний і навчально-професійний. У розділі доведено, що процес формування технологічної культури студентів – майбутніх учителів інформатики складний і довготривалий. Він розпочинається під час навчання у вищому навчальному педагогічному закладі та продовжується протягом усього професійного становлення вчителя. Ефективність цього процесу залежить від засобів формування технологічної культури, серед яких є засоби прямого і непрямого впливу.

На завершальному етапі системного дослідження побудовано модель технологічної культури. Це дало змогу відтворити у спрощеному вигляді структуру, властивості та відношення між елементами досліджуваної системи, упорядкувати і формалізувати знання про неї (див. рис. 1).

На основі системного вивчення такого явища, як “технологічна культура” зроблено висновок про те, що вона є складною, відкритою, соціально-економічною системою з комбінаторним керуванням, і в той же час елементом такої системи, як педагогічна культура, що являє собою діалектичну інтегровану єдність технологічних цінностей, норм поведінки та методів діяльності, алгоритмічного стилю мислення, технологічних знань, умінь та навичок, що формується, реалізується і вдосконалюється у проектувальній, конструктивній та організаторській діяльності, визначаючи її характер та рівень.

У другому розділі - “ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ” - розкрито зміст розробленого організаційно-методичного забезпечення процесу формування технологічної культури майбутніх учителів інформатики; показані зміни і доповнення змісту навчальних дисциплін психолого-педагогічного та професійного циклів; наведено зміст і структуру засобів прямого і непрямого впливу на формування технологічної культури студентів майбутніх учителів інформатики; розкрито особливості проведеного педагогічного експерименту, метою якого було підтвердження ефективності розробленого організаційно-методичного забезпечення формування технологічної культури у студентів вищих педагогічних навчальних закладах.

У розділі зроблено припущення, а потім доведено, що ефективне формування технологічної культури у студентів-майбутніх учителів інформатики можливе за умови спеціальної організації навчально-виховного процесу, створення необхідних педагогічних умов,