LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Загальнонаукове знання → Еколого-гідрогеохімічний аналіз урбанізованих територій (на прикладі м.Луцька)

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Юрія Федьковича








Картава Олена Феодосіївна


УДК 911:502





Еколого-гідрогеохімічний аналіз урбанізованих територій

(на прикладі м. Луцька)


Спеціальність 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук






















Чернівці-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі екології та БЖД Луцького державного технічного університету.

Міністерства освіти і науки України.



Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Мольчак Ярослав Олександрович

Луцький державний технічний університет,

завідувач кафедри екології та БЖД

Офіційні опоненти:доктор географічних наук, професор

Будз Маркіян Дмитрович

Рівненський державний технічний університет,

завідувач кафедри гідрології та гідрогеології

кандидат географічних наук, доцент

Ющенко Юрій Сергійович

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

доцент кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення


Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра конструктивної геогра-фії та картографії

Захист відбудеться 16 січня 2002 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2, географічний факультет, ауд. 24.


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького на-ціонального університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2).



Автореферат розісланий “ 12 ” грудня 2001 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради


к. г. н., доц. Рибак І. П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми

Розвиток промисловості, недосконалість транспортних засобів, надмірне ущільнення забудови, нераціональне використання природних ресурсів, незначне фінансування на сучасному етапі природоохоронних програм – все це негативно вплинуло на навколишнє середовище і призвело до екологічної кризи. Не дивлячись на погіршення екологічної ситуації, урбанізація не припиняється, а, навпаки, прогресує.

Урбанізація – це соціальне явище, так як місто є наслідком суспільного розвитку і цивілізації нації. Місто – це невелика автономна екогеосистема, що являє собою відкриту систему, елементи якої пов'язані між собою і з зовнішнім середовищем потоками енергії, речовини та інформації. Місто використовує природні ресурси у вигляді викопного палива, їжі, води, а також інформаційних ресурсів, що надходять ззовні. Результат функціонування міської системи проявляється не тільки у виробництві матеріальних і духовних цінностей, але і в накопиченні та викиді відходів, що є забруднювачами навколишнього природного середовища і негативно впливають на стан здоров'я людей.

Стан і стійкість урбосистеми, включаючи її здатність до само-очищення, залежить від розмірів міської території і її особливостей (характеру ландшафту, міської забудови, наявності відкритих просторів, водойм, зелених насаджень, кліматичних умов, кількості забруднень, що надходять).

У міських поселеннях перетворення природно-територіальних комплексів досягає свого максимального рівня. Земна поверхня в місцях розміщення житлово-промислових агломерацій, а разом з нею і речовинно-енергетичні потоки, зазнають змін в результаті процесів, які направлені на задоволення потреб людства.

Не дивлячись на спільність рушійних сил, що змінюють земну поверхню в місцях проживання людей, територія будь-якого міста не є однорідною в ландшафтному відношенні. В різних зонах міста, які виділяють за основними видами землекористування, ступінь перетво-рення природних елементів і насиченість техногенними об'єктами різна.

В умовах інтенсивного природокористування проведено дослід-ження еколого-гідрогеохімічних змін урбанізованих територій на прик-ладі м. Луцька.

Стан житлово-промислових агломерацій в умовах техногенних навантажень характеризується багатогранністю антропогенних факторів, які є функцією господарської діяльності людини. Це досить актуальна проблема сьогодення, яка для умов реформування економіки України, має велике народногосподарське значення.


Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконувалась згідно з держбюджетною тематикою кафед-ри екології та безпеки життєдіяльності Луцького державного технічного університету: “Охорона природних ресурсів Волині та їх раціональне використання” в 1996-2001 роках, а також співпрацею з державним управлінням екології та природних ресурсів у Волинській області.

Мета і завдання досліджнення полягають у вивченні, аналізі та оцінці методики еколого-гідрогеохімічного дослідження урбанізованих територій для стабілізації і покращення умов життєдіяльності людей.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

- здійснити аналіз існуючих теоретико-методологічних розробок з даного питання;

- вивчити ступінь забруднення атмо-, літо- і гідросфери в умовах техногенного впливу;

- оцінити роль господарсько-екологічних передумов у форму-ванні сучасного екологічного стану житлово-промислових агломерацій;

- встановити закономірності динаміки сучасних гідрогеохімічних характеристик;

- з'ясувати вплив техногенних факторів на біотичні компоненти міських урбоекосистем;

- визначити екологічну значимість досліджуваних показників:

- провести еколого-географічне районування території м. Луцька.

Предмет дослідження – комплекс факторів, які визначають еколого-географічний стан урбанізованих територій.

Об'єкт дослідження – частина географічної оболонки, обмежена міською територією в умовах техногенних навантажень.

Міська агломерація Луцька вибрана, як модель, на прикладі якої відпрацьовується методика моніторингу для досягнення екологічної безпеки урбанізованих територій. У цьому випадку особливе значення набуває якість вихідних гідрогеохімічних матеріалів.

Використані матеріали. В основу дисертаційного дослідження покладені власні результати еколого-гідрогеохімічних досліджень, які проводились протягом 1998-2000 років. Використані архівні та літературні матеріали, звіти геологорозвідувальних експедицій, крупно-масштабні топографічні карти, звіти обласних статистичних управлінь, охорони здоров'я, Укрводгоспу, дані лабораторій державного управління екологічної безпеки у Волинській області.

На захист виносяться такі питання:

  • вплив техногенного навантаження на формування екологіч-ного