LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Загальнонаукове знання → Етичний вимір концепції ноосфери

16


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА






НАДУРАК Віталій Вікторович








УДК 17.01









ЕТИЧНИЙ ВИМІР КОНЦЕПЦІЇ НООСФЕРИ





спеціальність: 09.00.07 – Етика









АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук











Київ – 2005

Дисертацією є рукопис



Робота виконана в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на кафедрі філософії




Науковий керівник

доктор філософських наук, професор

Ларіонова Вікторія Костянтинівна, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, професор кафедри філософії




Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, доцент

Братерська-Дронь Марина Тарасівна,

Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого, професор кафедри кінознавства



кандидат філософських наук, доцент

Кундеревич Олена Вікторівна, Інститут менеджменту і бізнесу Київського

національного університету культури і мистецтв, доцент кафедри гуманітарних дисциплін





Провідна установа – Інститут філософії НАН України





Захист відбудеться “17” лютого 2005 р. О 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.28 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 327.



З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.




Автореферат розісланий ”14” січня 2005 р.





Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Живоглядова І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Радикальні зміни, які супроводжують сучасну добу, дають підстави вважати її переломною в історії цивілізації. Нігілізм, перші ознаки якого були помітні в ХІХ столітті, згодом проявив себе на повну силу, ставши однією з головних причин жахливих катаклізмів, що мали місце в ХХ столітті. Вони засвідчили давню істину: людська діяльність, позбавлена у своїх орієнтаціях відповідної моральної основи, приречена на зло. Різноманітні наукові дисципліни антропологічного, соціологічного спрямування вільні, в силу традицій європейського раціоналізму, від аксіологічного компоненту, виявились безсилими вирішити проблему подолання деструктивних устремлінь homo sapiens. Поступово приходить усвідомлення, що тільки мораль може бути надійним нормативним регулятором та сенсожиттєвим орієнтиром людської поведінки. Поряд з цим етичний вакуум, породжений нігілізмом, намагалися заповнити ідеології комунізму та фашизму, різного роду псевдонаукові вчення, які проте тільки поглибили кризу.

Переломний характер сучасної доби також зумовлений науково-технічною революцією та спричиненим нею технологічним поступом, які суттєво змінили оточуючий людину світ, її уявлення про себе та довколишню реальність. Homo sapiens поступово став одним з провідних чинників тих процесів, що мають місце на земній кулі. З іншого боку, деякі з цих процесів набули глобального розмаху, а окремі ще й проблемного відтінку. Серед них виділяються екологічна криза та глобалізація. Перша поставила під питання можливість у майбутньому фізичного існування людства, а друга – соціальну стабільність, національну ідентичність та культурне розмаїття населення планети. Остання проблема з особливою гостротою постала перед Україною, яка, порвавши з тоталітарним минулим, опинилась відкритою до різноманітних позитивних та негативних впливів глобалізованого світу. Виникла необхідність, з одного боку, стати повноцінним членом світового співтовариства, максимально відкритим до інших спільнот, з іншого – зберегти власну самобутність, національно-культурну окремішність.

Глобальні проблеми, через їхню пов’язаність з людською діяльністю, вимагають адекватної етичної відповіді. Даний фактор разом із кризою основ, етичним вакуумом зумовлює виключну актуальність етики, яка у структурі сучасного філософського знання займає провідні позиції.

Поряд із цим відбуваються динамічні процеси в розвитку самої етичної теорії, її самовизначення як науки. Відсутність у межах традиційної етики бажаних відповідей на актуальні питання сучасності спонукає до творення нових етичних теорій або розширення та переосмислення змісту традиційних цінностей та чеснот.

Зрушення в етиці зумовлені також змінами у загальнонауковому світогляді. Положення синергетики, антропний принцип, які визначають обличчя сучасної науки, позначаються на етичній теорії, розширюючи її розуміння буття, особливо в тих галузях, що пов’язані з природничо-науковим знанням (екологічна етика, біоетика).

Вітчизняна етична думка останнім часом усе частіше звертається у своїх побудовах до концепції ноосфери (від гр. “ноос” – розум), опрацьованої видатним українським науковцем В.Вернадським. Творча спадщина вченого викликає нову хвилю зацікавлення в наукової спільноти: він, як і більшість геніальних мислителів, висловив ідеї, які випередили свій час. Актуальність концепції ноосфери зумовлена тим, що її освоєння дало новий поштовх до вирішення багатьох світоглядних, теоретичних і суто практичних проблем. Зокрема, більшість ноосферних досліджень має екологічне спрямування, оскільки у концепції ноосфери фіксується принципово нова єдність суспільства та природи, висвітлюються особливості якісно нового рівня діяльності людини в біосфері, які притаманні сучасній добі. Попри це вчення про сферу розуму залишається ще не достатньо опрацьованим, ведуться дискусії стосовно окремих його аспектів.

Дослідження концепції ноосфери з позицій етики має особливу перспективу, оскільки дає можливість, з одного боку, розвинути творчий доробок В.Вернадського, з іншого, проаналізувати етичний вимір окремих цивілізаційних процесів, які в контексті ноосферного вчення постають у новому світлі, розкривають раніше приховані аспекти. Крім того, таке дослідження поглиблює розуміння особливостей сучасного становища людини у світі, меж її діяльності та відповідальності, що суголосне з етикою сьогодення.

Наведені тези засвідчують, що дослідження етичного виміру концепції ноосфери є достатньо актуальним,