LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Загальнонаукове знання → Інформаційна цивілізація: проблема віртуальної реальності в суспільному розвитку

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ









СМЕРІЧЕВСЬКИЙ ЕДУАРД ФРАНЦОВИЧ






УДК: 008:002.6




ІНФОРМАЦІЙНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ: ПРОБЛЕМА ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ В СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ






09.00.03. - соціальна філософія і філософія історії








АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук






Донецьк 2002


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі історії, економічній теорії з курсом філософії та соціології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.


Науковий керівник – доктор філософських наук, професор НЕЧИTAЙЛО Валентина Миколаївна, зав. курсом філософії та соціології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького



Офіційні опоненти – доктор філософських наук ЛЮБИВИЙ Ярослав Валерійович, провідний науковий співробітник Институту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України


– кандидат філософських наук, професор

РОГОЗІН Володимир Михайлович , завідуючий кафедрою філософії Приазовського технічного університету



Провідна установа – Центр гуманітарної освіти НАН України



Захист відбудеться "27" грудня 2002 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.11.051.06. в Донецькому національному університеті (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).



З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Донецького національного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).



Автореферат розіслано " 27 " листопада 200 2 року.



Вчений секретар



спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук Сушинський


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Характерним показником розвитку людства в XXI сторіччі є підйом інформаційно-комп'ютерної революції на свій новий рівень на базі интернет-систем та появи віртуального феномену. Феномен полягає в тому, що віртуальна реальність це не штучне явище, а природне, яке базується на природних властивостях свідомості людини - вірі, волі, уяві, хоробрості, силі, мудрості, доблесті. Інформаційна цивілізація має експлуатувати ці властивості людини для свого існування. Це посилює необхідність розглядання цієї тематики.

Наслідком цього розвитку має бути іформаційна цивілізація. Особливістю віртуальності інформаційної цивілізації є ставка на образ, на імідж, де віртуальний світ - це світ образів.

Актуальність полягає в тому, що є феномен віртуальної реальності, простір існування якого - техніка, економіка, соціальна сфера, право, політика, ідеологія, духовність, психологія, світогляд тощо. З'являються віртуальні банки, заводи, фірми, робітники. У інформаційній цивілізації людині необов'язково емігрувати в іншу країну щоб там працювати. Вона може жити в своїй країні і через систему інтернет бути працівником закордонного заводу чи фірми.

Оскільки ставка робиться на психічні властивості людини, то актуальними постають питання психічних перетворень, ціннісних орієнтацій, зміни світогляду людей, прогнозування соціальних наслідків у межах цієї інформаційної цивілізації.

Актуальність проблеми посилюється соціологічною статистикою цих наслідків, які вже мають місце у людей задіяних через комп'ютерні технології у віртуальному світі.

Актуальність теми полягає в тому, що реальні процеси віртуалізації усіх сфер життя ще не стали предметом соціально-філософського дослідження. Щодо проблем цінностей, світогляду, свідомості, то вони розглядались не у зазначеному аспекті.

Розробка онтологічного, аксіологічного, гносеологічного вияву проблеми та методології пізнання віртуальної реальності належить до інноваційних напрямків розвитку сучасної соціальної філософії та філософії історії. Це пов'язано з тим, що феномен віртуальної реальності в рамках наступаючої інформаційної цивілізації є сутнісна ознака інформаційно-комп'ютерної революції, що набирає сили і створює перебудову усіх сфер життя людства.

У дисертації проведено лінгво-семантичний аналіз поняття "virtus", яке активно використовується для демонстрації його актуальності в нових технологічних умовах та на базі його багатовікової історії, смислу, соціокультурному аспекті, що стало використовуватись у моделі віртуальної реальності в межах нової інформаційної цивілізації.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. В історії філософської думки поняття "virtus" належало до ідеальної сфери і відображало становище свідомості людини. Ця сутність поняття "virtus" підтверджується філологічним та філософським його визначенням починаючи з античності і у цьому розумінні розробляється в психології та медицині, а також використовується в виробничо-економічній та фінансово-банківській сфері. Але ідеї багатьох мислителів минулого недооцінювалися і вивчалися недостатньо. Не були узагальнені і представлені в комплексно-систематизованому вигляді філософсько-соціологічні екстраполяції цього за своєю суттю природного феномену свідомості людини. Перш за все в працях Аристотеля, Цицерона, Василя Великого, Миколи Кузанського, Фоми Аквинського, Дунса Скота, Теофраста Парацельса. Потребує філософсько-методологічного аналізу застосування віртуальних технологій у найрізноманіших сферах життя людини, їх соціальні наслідки та психологічну адаптацію людини до них. Необхідною становиться також подальша розробка концептуального змісту віртуального феномену і його зв'язку з подальшим соціальним розвитком.

Проблема віртуальної реальності як природного феномену з його законами, принципами, властивостями досліджується у працях М.М.Вашкевича, Р.Ф.Гаріфулліна, О.І.Генісаретського, А.В.Говорунова, Д.В.Іванова, В.М.Нечитайло, М.А.Носова, М.Ю.Опенкова, Ю.М.Осипова.

Теоретична розробка проблеми віртуального явища у людській свідомості починаючи з дитинства і протягом усього життя розроблена лабораторією віртуалістики Інституту Людини у Москві, і опублікована у монографіях, наукових збірниках цієї лабораторії ("Праці лабораторії віртуалістики").

Медико-психологічні аспекти віртуальних становищ та методи психологічної роботи з ними розроблені у Казанському науково-психологічному центрі під керівництвом Р.Ф.Гаріфулліна.

Техніко-економічна сфера з ії віртуальним феноменом представлена Д.Тапскоттом, М.А.Носовим, А.В.Говоруновим.

Фінансово-банківська