LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Історія. Історичні науки → Аграрна політика українських національних урядів (1917-1921 рр.)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


КОВАЛЬОВА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

940(477):332.02:63



АГРАРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛЬНИХ УРЯДІВ

(1917 - 1921 рр.)



07.00.01 - Історія України





Автореферат


дисертації на здобуття наукового ступеня


кандидата історичних наук









Дніпропетровськ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії України Дніпропетровського державного університету Міністерства освіти України

Науковий керівник: Кандидат історичних наук, доцент

НІКІЛЄВ Олександр Федорович,

Дніпропетровський державний університет,

доцент кафедри історії України

Офіційні опоненти: Доктор історичних наук

МАРОЧКО Василь Іванович,

Інститут історії України НАН України,

провідний науковий співробітник

Кандидат історичних наук

МИХАЙЛЮК Олександр Володимирович,

Державна металургійна академія України

(м.Дніпропетровськ),

доцент кафедри історії та українознавства

Провідна установа: Донецький державний університет,

кафедра історії України

Захист відбудеться “24” листопада 1999 року о 13.00 год. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 при Дніпропетровському

державному університеті за адресою:

320625, м.Дніпропетровськ, пр.Гагаріна, 72, ауд.307.


З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці

Дніпропетровського державного університету за адресою:

320050, м.Дніпропетровськ, вул.Козакова, 8.


Автореферат розісланий “23” жовтня 1999 року


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент Кривий І.О.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Переломні епохи в історії людства притягують особливу увагу дослідників. До таких періодів, безперечно, належать революційні події в Україні першої чверті XX ст. Активна і нерідко суперечлива участь народних мас у національно-демократичній революції 1917-1921 рр. Обумовила її переважно селянський характер. Всі нові уряди, які виникали на терені українських губерній колишньої Російської імперії, стикалися з аграрним питанням і змушені були шукати шляхів його вирішення.

У центрі уваги передової суспільної думки аграрне питання в Російській імперії перебувало з середини XIX ст. Певними віхами на шляху його вирішення були селянська 1861 р. та столипінська 1906-1911 рр.реформи. Пошуки шляхів аграрного розвитку активізувалися після лютневої революції 1917 р. Свої програми та концепції пропонували різні політичні сили, державні та громадські діячі. Розробка і проведення земельної реформи стали першочерговим завданням для урядів Української Народної Республіки доби Центральної Ради та Директорії й Української Держави, склавши основний зміст їх аграрної політики. Підхід національних урядів до земельної справи визначав не лише долю селянства, а й взагалі шляхи української революції.

Підкреслимо, що аграрна політика розглядається нами як невід’ємна частина внутрішньої політики держави. Її основними напрямками виступають проведення земельної реформи та врегулювання поточних сільськогосподарських справ: поліпшення землеустрою, підвищення агротехнічного рівня обробку землі, забезпечення сільськогосподарським реманентом, що відігравало визначальну роль у житті селянства. Вирішення проблем сільськогосподарської галузі еволюційними засобами за умов воєнного часу обумовило відповідне спрямування державної діяльності: з’ясування принципових завдань в аграрній галузі, розробку шляхів їх реалізації та створення відповідної адміністративної мережі. Дискусії на урядовому рівні, відображаючи бачення аграрної політики з точки зору держави, інтересів певних класів та соціальних груп, не завжди охоплювали складність реальної ситуації. Втілення державної політики на місцях набирало форм, які здебільше не відповідали планам урядів.

Виходячи із наведених міркувань, актуальність дисертаційного дослідження визначається:

по-перше, необхідністю подальшого вивчення в сучасному контексті на підставі використання нового історіографічного та джерельного матеріалу маловідомих аспектів історії української революції; по-друге, науковою зацікавленістю в глибокому комплексному аналізі розробки українськими урядами шляхів розв’язання земельного питання як спроби пошуку в екстремальних умовах варіантів задоволення селянських інтересів; по-третє, науковою цінністю теми стосунків держави і селянства в період української революції; по-четверте, необхідністю переосмислення досвіду минулого в зв’язку з сучасними проблемами, адже наприкінці XX ст. Українська держава знову повертається до проблеми приватної власності на землю, експерименти із якою проводили українські уряди в роки революції; по-п’яте, відсутністю в сучасній вітчизняній історіографії спеціальних робіт з аграрної політики українських національних урядів, для яких би ця тема стала об’єктом дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами полягає в тому, що дисертація виконана в межах держбюджетних тем кафедри історії України Дніпропетровського держуніверситету № 105-95 “Історико-культурний розвиток Наддніпрянщини XVII-XX ст.” та № 05-81-98 “Українське суспільство XVII-XX ст. у контексті трансформації національної самосвідомості”.

Мета і основні завдання дослідження визначені з урахуванням актуальності обраної теми та ступеня її наукової розробки. Мета дисертаційної роботи полягає у з’ясуванні змісту й напрямків розробки та впровадження національними урядами аграрної політики на різних етапах творення української державності, її еволюції в залежності від впливу інтересів різних політичних сил та соціальних верств.

Досягнення мети роботи передбачає вирішення таких науково-дослідницьких завдань:

- вивчити стан земельних відносин в українському селі напередодні лютневої революції 1917 р., з’ясувати його вплив на загострення соціально-економічних протиріч під час української революції та висвітлити підходи до способів вирішення аграрного питання українських політичних партій;

- простежити еволюцію аграрної політики на прикладі діяльності урядів Української Народної Республіки доби Центральної Ради та Директорії і Української Держави;

- визначити напрямки та сутність земельних заходів, їх юридичне та економічне обгрунтування, дослідити процес створення інституту державних