LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Історія. Історичні науки → Агрокультура українців Буковини (друга половина XIX - початок ХХ ст.)

42


Прикарпатський національний унiверситет

iмені Василя Стефаника



ВОРОТНяк ІВАН ДМИТРОВИЧ


УДК: 39(477.85)“18”


АГРОКУЛЬТУРА УКРАЇНЦІВ БУКОВИНИ

ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.


07.00.05. – етнологія



Автореферат дисертацiї на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук







Івано-Франківськ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі етнології, античної й середньовічної історії Черніецького національного університету імені Юрія Федьковича

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Кожолянко Георгій Костянтинович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри етнології, античної й середньовічної історії

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Юрій Михайло Федорович

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету , завідувач кафедри соціально-економічних наук

кандидат історичних наук, доцент

Данилюк Архип Григорович

Львівський національний університет

імені Івана Франка, доцент кафедри географії України

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

кафедра етнології й краєзнавства (м. Київ)

Захист відбудеться ”16” січня 2006 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.05 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57.

Автореферат розісланий: “13” грудня 2005 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради І.Я. Райківський


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

. У складний і динамічний господарський комплекс населення Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. входило багато різних галузей: ремесла, торгівля і промисли, аграрний сектор. , , . , , , , - .

Схожі господарсько-культурні комплекси наявні у аграрних народів, що віддавна населяють східну частину Карпат та Українське Прикарпаття, до яких належать і жителі Буковини, на певних етапах їхнього історичного розвитку сприяли виникненню спільних рис у характері землеробства, особливо це стосується однотипності в засобах обробітку ґрунту. Проте були наявні і локальні особливості, які сформувалися в землеробській техніці під впливом як природних, так і соціально-економічних факторів. Ці локальні особливості, що найбільш яскраво проявились в землеробській техніці, укорінились у виробничому досвіді цілого ряду поколінь, зберігаючись до певної міри і далі, в умовах нових соціально-економічних відносин.

З огляду на недостатнє вивчення питання розвитку агрокультури населення Буковини виникає необхідність його комплексного вивчення. Тож актуалізація дослідження даної проблеми зумовлена тим, що в аграрному секторі задіяна значна частина населення краю. Домінуючий характер землеробства вплинув на агротехніку і технології обробітку грунту, сформував цілу систему трудових звичаїв і традицій, набутих пізнавально-емпіричним шляхом, що передавалися із покоління в покоління, зумовив особливості менталітету селян-виробників та землевласників. Окрім того, етнологічне вивчення аграного виробництва є важливим у сенсі знайомства із забутими традиціями екологічно чистого способу ведення господарювання і звернення до багатовікового трудового досвіду минулих поколінь. Показово, що в умовах становлення сучасного фермерського господарства в буковинському селі, повчальним є досвід австрійських властей та інтелігенції краю у справі поширення та популяризації науково-практичних знань у сфері землеробства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження виконане в руслі наукової проблематики кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича “Актуальні проблеми етнології та археології України”, затвердженої на засіданні Вченої ради ЧНУ (протокол № 2 від 27.02.1997 р., номер державної реєстрації 0199U001876).

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є вивчення стану та динаміки агрокультури на Буковині в середині ХІХ – на початку ХХ ст., а також аналіз традиційних та інноваційних методів ведення рільництва населенням краю.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:

  • проаналізувати джерела та наукову літературу з питань агрокультури населення краю;

  • простежити вплив природно-географічних умов на характер агротехніки буковинських хліборобів;

  • охарактеризувати структуру сільськогосподарських угідь та систем землеробства в краї;

  • з’ясувати особливості традиційних форм народної агротехніки;

  • висвітлити процес впровадження інноваційних технологій в сільському господарстві краю;

  • визначити наявність сакрального зв’язку між землеробськими заняттями та обрядовою культурою буковинців.

Об’єктом дослідження є українське населення Буковини.

Предмет дослідження складає традиційна агрокультура буковинців.

Територіальні межі дисертаційної роботи охоплюють колишню австрійську провінцію Буковина, яка нині становить північно-західну частину Чернівецької області України та Сучавський повіт Румунії. З метою порівняльного аналізу автор залучає також інформацію, що стосується інших провінцій імперії Габсбургів та сусідніх країн.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Саме в цей час традиційне землеробство зазнає суттєвого вдосконалення, зумовлюючи таким чином певні зрушення в агротехніці, хоча при цьому зберігалося ще досить багато архаїчних рис. Дослідження даного періоду зумовлене також наявністю відповідної джерельної бази, представленої архівними і музейними матеріалами, опублікованими документами і даними етнографічних експедицій, зібраних співробітниками Чернівецького музею народної архітектури і побуту та науковцями Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

З метою вивчення питань генезису тих чи інших явищ і елементів землеробської культури населення Буковини здійснюються також короткі екскурси в попередні історичні періоди – давньоруський, молдавський та початковий період австрійського правління на Буковині.

Методологічною основою дослідження є застосування загального принципу історизму у сполученні з проблемно-аналітичним підходом, а також порівняльно-типологічного методу, що дало змогу простежити закономірності розвитку землеробства на території краю, а також виявити деякі спільні риси у розвитку агротехніки Буковини порівняно з іншими українськими землями та тими регіонами, що знаходилися у приблизно однакових природно-географічних умовах. Для висвітлення окремих моментів, що стосувалися питання структурної специфіки сільськогосподарських угідь та врожайності зернових культур, використано статистичний метод дослідження. З метою з’ясування типології та функціонального призначення орних знарядь, використано також описовий метод.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є спеціальним цілісним історико-етнологічним дослідженням на регіональному рівні як окремий локальний варіант у контексті вивчення народної агротехніки західноукраїнськ