LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Історія. Історичні науки → Академік М.Ф.Біляшівський у науковому, культурному та громадському житті України (кінець XIX - перша чверть XX ст.)

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”




Дідух Людмила Валентинівна


УДК 94 (477) “18 / 19”]: 929 Біляшівський




АКАДЕМІК М.Ф.БІЛЯШІВСЬКИЙ У НАУКОВОМУ, КУЛЬТУРНОМУ

ТА ГРОМАДСЬКОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ

(КІНЕЦЬ ХІХ – ПЕРША ЧВЕРТЬ ХХ СТ.)



07.00.01 – історія України



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук








Київ – 2005



Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі історії Національного університету “Києво-Могилянська академія” Міністерства освіти і науки України.



Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

ЩЕРБАК Віталій Олексійович,

професор кафедри історії Національногоуніверситету

“Києво-Могилянська академія”.



Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

КАТРЕНКО Андрій Миколайович,

завідувач відділу наукової інформації Українського науково-

дослідного інституту архівної справи та документознавства;



кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

КОТ Сергій Іванович,

старший науковий співробітник Інституту історії України

НАН України.



Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

кафедра давньої та нової історії України.



Захист відбудеться 11.03.2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.008.02 у Національному університеті “Києво-Могилянська академія” (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2, корп. 1, ауд. 301).



З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного університету “Києво-Могилянська академія” (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2, корп. 1).



Автореферат розісланий 09.02.2005 р.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент О.Г. Бажан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним із важливих завдань сучасних досліджень в Україні є повернення із забуття імен видатних осіб, які впливали на становлення і розвиток української науки, вивчення їх культурної та громадської діяльності. До таких постатей належить видатний археолог, історик, мистецтвознавець, етнограф, фундатор вітчизняного музейництва та лідер пам’яткоохоронного руху Микола Федотович Біляшівський. Його ім’я нерозривно пов’язане з цілим етапом національно-культурного руху в Наддніпрянській Україні в кінці ХІХ – першій чверті ХХ ст. Вивчення найрізноманітніших аспектів діяльності М.Ф.Біляшівського дає можливість відтворити маловідомі сторінки історії української науки та культури, роботу окремих громадських організацій та установ, означити еволюцію наукової інтелігенції в даний історичний період. Своєю самовідданою працею ці люди сприяла збереженню самобутності українського народу, доводили його непересічність на тлі світової історії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у рамках наукової теми кафедри історії Національного університету “Києво-Могилянська академія” “Україна в Центрально-Східній Європі”.

Мета дослідження полягає в комплексному вивченні життя і діяльності М.Ф.Біляшівського в контексті наукового, культурного та громадського розвитку України кінця ХІХ – першої чверті ХХ ст. і розкритті найцінніших елементів його багатої спадщини.

Відповідно до поставленої мети у дисертації визначаються наступні завдання:

- проаналізувати стан вивчення теми і комплекс джерел, що висвітлюють життя та діяльність М.Ф.Біляшівського;

- дослідити основні чинники формування світогляду та громадянської позиції вченого;

- розкрити напрямки наукової діяльності М.Ф.Біляшівського і проаналізувати його внесок у дослідження з археології, спеціальних історичних дисциплін, мистецтвознавства, етнографії;

- висвітлити культурницьку та науково-організаційну роботу М.Ф.Біляшівського у створенні музеїв;

- охарактеризувати внесок вченого у вітчизняну пам’яткоохоронну справу.

Об’єктом дослідження є особистість академіка М.Ф.Біляшівського, яка вивчається у більшості її проявах, та в соціально-культурній системі, що дозволяє включити цю персоналію в загальну картину життя України означеного періоду.

Предметом дослідження є наукова спадщина академіка М.Ф.Біляшівського та його діяльність у царині музеєзнавства, пам’яткоохоронного руху, а також ті аспекти приватного і публічного життя, котрі впливали на становлення його дослідницького досвіду та громадянської позиції.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є принципи історизму та об’єктивності пізнання історичної дійсності, тобто визнання цілісності й причинної обумовленості суспільних процесів, поєднання долі людини з цими процесами. Специфіка досліджуваної проблеми зумовила застосування таких основних методів: проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, конкретного аналізу, систематизації.

Хронологічні межі роботи охоплюють кінець ХІХ – першу чверть ХХ ст., що визначаються роками життя М.Ф.Біляшівського (1867-1926) та обумовлюються часом, на який припадає його найбільш активна наукова та громадсько-культурницька діяльність.

Наукова новизна дисертації визначається передусім тим, що в ній вперше в українській історіографії здійснена спроба комплексного вивчення багатогранної діяльності М.Ф.Біляшівського. У дисертаційній роботі детально розглянуто процес його становлення як особистості, еволюцію наукової та громадсько-культурної діяльності, розкрито значення наукових здобутків вченого та його культурницької праці в генезі вітчизняного музейництва, пам’яткознавчого і пам’яткоохоронного руху. На прикладі життєвого шляху М.Ф.Біляшівського показана роль наукової інтелігенції в українському національно-культурному русі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Практичне значеннядослідження полягає у можливості використання наведених у ньому матеріалів, положень, висновків при підготовці узагальнюючих праць з історії вітчизняної науки та культури, розробці фундаментальних і спеціальних історичних курсів у вищих навчальних закладах. Вивчення життєдіяльності визначного діяча у контексті наукового і громадсько-культурного життя України дозволяє заповнити прогалини вітчизняної історичної науки.

Наукову апробацію роботи здійснено на засіданнях кафедри історії Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Основні положення дослідження та його результати були висвітлені у повідомленнях і доповідях на наукових конференціях “Україна – людина, суспільство, природа” (Київ, 2002, 2003, 2004), “Наукові дослідження пам’яток козацької доби в Україні” (Київ, 2003), “Минуле і сучасне Волині та Полісся: