LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Історія. Історичні науки → Втрати Україною історико-культурних цінностей під час Другої світової війни

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича





Дацків Ігор Богданович



УДК 947.085.6



ВТРАТИ УКРАЇНОЮ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ





Спеціальність: 07.00.01 — Історія України



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук




Чернівці — 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі українознавства Тернопільської академії народного господарства Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат історичних наук, професор

Лановик Богдан Дмитрович,

Тернопільська академія народного господарства, завідувач кафедри українознавства, заслужений працівник народної освіти України


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Брицький Петро Павлович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри історії України


Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Луцький Олександр Іванович,

Інститут українознавства

імені Івана Крип'якевича НАН України


Провідна установа: Інститут історії України НАН України,

відділ історії культури українського

народу (м. Київ)


Захист відбудеться 24.10.2001 року о “13” годині на засіданні вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корп. 14, ауд. 18).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).

Автореферат розісланий 22.10.2001 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Карпо В.Л.


І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Нині, коли висвітлюється багато "білих плям" в історії, насамперед ХХ століття, період Другої світової війни і, передусім окупації українських земель, залишається схематичним і заповненим ідеологічними штампами. Сьогодні ми намагаємося осмислити масштаби культурної катастрофи, яку спричинила Друга світова війна. Втрати історико-культурних цінностей — один із найтрагічніших наслідків цієї страшенної сторінки в історії людства.

Одна з найскладніших — проблема пошуку об'єктивної достовірної інформації про долю українських культурних цінностей під час війни. Вже перші підступи до неї виявили, що за тоталітарного режиму замість грунтовного дослідження всіх аспектів проблеми міцно вкорінилася практика декларативно-пропагандистської експлуатації освячених політичним керівництвом колишнього СРСР ідеологічних штампів. Парадоксально, але факт, що жодна з кампаній по обліку збитків, завданих архівам, музеям, бібліотекам колишнього Радянського Союзу під час війни, в тому числі і відповідним закладам України, які розпочиналися у воєнні роки і в повоєнний період, так і не була доведена до логічного закінчення. Зібрані матеріали в кращому випадку ставали надбанням архівних сховищ. Як наслідок, переважна більшість установ культури, які постраждали у війні, досі не мають реєстрів втрачених цінностей.

Висвітлення методів і засад культурної політики на окупованих землях ще й нині залишається малорозробленою проблемою. У радянській історіографії панував спрощений підхід до цього питання, часто усі події набували негативного характеру, усі руйнування та знищення були приписані окупантам, хоча радянські органи влади у багатьох випадках самі виступали руйнівником національної культури.

Вважаємо, що для висвітлення культурної політики треба врахувати усі концепції щодо її проведення в окупованій Україні, котрі існували в той час у нацистських верхах, окреслити загальні масштаби трагедії втрати архівних, музейних і бібліотечних скарбів, а також маршрути їх переміщення та місце їх подальшого зберігання. Слід відновити історичну справедливість, привернути увагу спеціалістів та світової громадськості щодо добровільного повернення історико-культурних надбань України, яка втратила їх внаслідок війни.

Вивчення й узагальнення втрати історико-культурних цінностей України важливе й тому, що розбудова держави, завдання духовного відродження України, визначення перспектив в усіх галузях національної культури, дальший розвиток демократизму, національної свідомості вимагають цілеспрямованої праці у сфері розшуку та повернення культурних цінностей для передачі їх законним господарям.

Зв'язок роботи з науковими темами та програмами. Обраний напрямок дослідження є складовою науково-дослідної теми, над якою працює колектив співробітників Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського, Центральної наукової бібліотеки ім. В.Вернадського, Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України. В цьому плані було також важливим, справді державним рішенням створення при Кабінеті Міністрів Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей.

Мета і задачі дослідження полягають в тому, щоб на підставі неупередженого аналізу тогочасних дій з'ясувати та виділити низку чинників, які спричинили втрату архівних, музейних і бібліотечних фондів України, вивчити механізми вилучення та шляхи міграції культурних цінностей, встановити місця їх перебування, узагальнити й окреслити масштаби завданих збитків.

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

— охарактеризувати загибель культурного надбання України внаслідок ворожого бомбардування в перші дні війни;

— дослідити обставини знищення радянською владою частини документальних матеріалів, які мали оперативне значення, у зв'язку з неможливістю їх вивезення у безпечні місця;

— з'ясувати долю історичних і культурних цінностей, що були втрачені під час евакуації до східних районів Радянського Союзу та розкрадені в місцях зберігання;

— проаналізувати здійснення нацистської політики в галузі культурних цінностей на окупованій території;

— визначити тактичні і стратегічні плани оперативного штабу Розенберга, Крайового управління архівами, бібліотеками і музеями, яке перебувало у віданні Рейхскомісаріату України та Архівного управління Рейху, спеціальних батальйонів та інших спеціальних підрозділів;

— подати інформацію про культурні та матеріальні скарби, вивезені союзниками німецької армії;

— з'ясувати