LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Історія. Історичні науки → Аграрна політика на Закарпатті (1944 - 1950 рр.)

Ужгородський національний університет








Міщанин Василь Васильович



УДК 9(47) Зак.



АГРАРНА ПОЛІТИКА НА ЗАКАРПАТТІ

(1944 – 1950 рр.)



Спеціальність 07. 00. 01 – історія України



Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук











Ужгород – 2003



Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі історії України історичного факультету Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Данилюк Дмитро Дмитрович, історичний факультет Ужгородського національного університету, завідувач кафедри історії України

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Ілько Василь Іванович історичний факультет Ужгородського

національного університету, професор кафедри нової і новітньої історії

та історіографії

доктор історичних наук, доцент

Журба Михайло Анатолійович

Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова,

професор кафедри історії слов’ян і українознавства


Провідна установа: Інститут історії України НАН України, м. Київ.

Захист відбудеться “26” грудня 2003 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61. 051. 04. Ужгородського національного університету за адресою м.Ужгород, вул. Університетська, 14, ауд. 234.


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 6.



Автореферат розісланий “24” листопада 2003 р.




Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук Ліхтей І.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Аграрна політика на Закарпатті у перші повоєнні роки була саме тим ключовим важелем, який кардинально змінив систему суспільних відносин і соціально-економічне обличчя краю. Сільське господарство – домінуюча галузь виробництва і головний об’єктивний системотворчий чинник розвитку місцевої економіки, соціальної, демографічної структури Закарпаття в 1944-1950 рр. Воно було основною сферою, з якої у щойно возз’єднаному з Українською РСР регіоні політично-примусовими методами місцевими комуністами і центральними компартійно-державними органами СРСР і УРСР розгорнулося цілеспрямоване насадження радянської моделі політичних і соціально-економічних відносин, господарювання і адміністративно-директивного управління. Селянство краю було відчужене від землі, результатів своєї праці та закріпачене колгоспно-радгоспним ладом. Розпочалася руйнація вікових традицій, культури і моральних цінностей закарпатського села, його пролетаризація і маргіналізація. Комуністична політика в аграрному секторі була складовою частиною процесу прискореної радянізації Закарпаття у перші повоєнні роки.

Актуальність дослідження обумовлена, по-перше, тим, що впродовж цього незначного за тривалістю історичного періоду закарпатське село пережило два радикальні перевороти. Спочатку – земельну реформу 1944-1945 рр., – періоду діяльності Народної Ради Закарпатської України (листопад 1944 – січень 1946 рр.), де формально ще існували умови для самостійного реформування регіональною владою земельних та інших аграрних відносин, а потім – політику колективізації в Закарпатській області (1946-1950 рр.) – складовій адміністративно-територіальній одиниці України, де самостійність політичних дій обласних і місцевих органів влади у всіх сферах, у тому числі аграрній, була майже виключена.

По-друге, аграрна політика і перетворення на селі в 1944-1945 рр. на Закарпатті тісно пов’язані з процесом реформування сільського господарства краю в роки незалежності України. На сучасному етапі реалізація історичного вибору розвитку сільськогосподарського сектору здійснюється у вигляді аграрної реформи, яка, у свою чергу, є результатом аграрної політики. На думку сучасних дослідників, “аграрна політика...- сільськогосподарська політика, пов’язана з суспільно-політичним вирішенням земельного питання. Під аграрною політикою розуміють сукупність форм, методів і заходів, що їх здійснює держава в галузі сільського господарства, а також споріднених з ним галузей.”1 Аграрна реформа в Україні реалізується уже понад десятиліття, набравши особливої глибини в 2000-2003 рр. Але ефективність її практичної реалізації залежить також від врахування історичної, соціальної та іншої специфіки регіонів. Водночас, результати сучасних аграрних перетворень швидше проявляються у відносно невеликих областях, зокрема, одній з найменших за масштабами в Україні – Закарпатській.

По-третє, Закарпаття найпізніше з-поміж західних областей ввійшло до складу України і, відповідно, найдовше зберігало центральноєвропейську модель ринкових аграрних відносин. У 1944-1945 рр. політика нової влади на селі за характером взагалі була більш наближена до практики зарубіжних східноєвропейських країн “народної демократії”, ніж до радянських стандартів, ще існувала можливість для альтернативного розвитку сільського господарства Закарпаття. Проте, в наступні роки аграрна політика влади на Закарпатті була уніфікована згідно із принципами радянської колгоспної моделі.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дане конкретно-історичне дослідження виконане в рамках наукової проблематики кафедри історії України історичного факультету Ужгородського національного університету. Досліджувана у дисертаційній роботі проблема є складовою комплексної теми, що стосується вивчення історії радянізації Закарпаття повоєнного часу.

Хронологічні межі роботи охоплюють період від жовтня 1944 р., коли Закарпаття було визволене від окупантів і розпочалося формування лівими силами основ повоєнної аграрної політики, і – до кінця 1950 р., коли корінним чином змінився характер аграрних відносин у краї внаслідок завершення колективізації. У цьому контексті виділяються два періоди аграрної політики на Закарпатті: 1944-1945 рр. – політика земельної реформи в новоствореній Закарпатській Україні, 1946-1950 рр. – політика колективізації сільського господарства Закарпатської області у складі УРСР. В останньому також виокремлюється здійснення суцільної колективізації (1948-1949 рр.) і укрупнення сільськогосподарського виробництва в 1950 р.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в наступному:

  • З нових методологічних позицій у роботі зроблено критичний аналіз впливу аграрної політики Народної Ради Закарпатської України в 1944-1945 рр. та регіональних і центральних партійних і державних органів СРСР та УРСР у 1946-1950 рр. на зміну суспільних відносин, у цілому, і аграрних, зокрема, на Закарпатті.

  • Автор одним із перших в сучасній українській історіографії здійснив комплексний конкретно-історичний аналіз процесу аграрних перетворень 1944-1950 рр. у контексті повоєнної політики і радянізації Закарпаття.

  • Розкрито головні об’єктивні і