LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Історія. Історичні науки → Аграрна політика російського царату на Правобережній Україні у 1793 - 1861 рр.: зміни у землеволодінні і землекористуванні

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО





Брославський Володимир Любомирович




УДК 351.711+325.45




АГРАРНА ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОГО ЦАРАТУ

НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ У 1793–1861 РР.:

ЗМІНИ У ЗЕМЛЕВОЛОДІННІ І ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННІ







Спеціальність 07.00.01 – історія України






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук











Черкаси – 2007

Дисертацією є рукопис


Роботу виконано на кафедрі історії України Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти

і науки України




Науковий керівник:

кандидат історичних наук, доцент

Бармак Микола Валентинович,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,

доцент кафедри історії України


Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор
Каденюк Олександр Степанович,

Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри історії,

соціології і політології



кандидат історичних наук, доцент

Литвинова Тетяна Федорівна,

Дніпропетровський національний університет,

доцент кафедри історії України.



Захист відбудеться “26” грудня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, кім. 211.


З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22)


Автореферат розісланий “23” листопада 2007 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент Корновенко С. В.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кардинальні зміни у соціально-економічному житті України, викликані відновленням незалежності, переходом до ринкових відносин, зумовили зростання інтересу до вивчення різних аспектів аграрної історії України. Ці процеси актуалізували дослідження впливу державної політики на зміни у землеволодінні та землекористуванні.

Україна історично сформувалась як аграрна держава, в якій сільськогосподарське виробництво відіграє важливу роль у житті переважної частини її населення. Сучасне реформування аграрних відносин зобов’язує історичну науку об’єктивно досліджувати різні аспекти впливу державної політики на сільське господарство.

У зв’язку з цим на особливу увагу дослідників заслуговує період 1793–1861 рр., протягом якого в соціально-економічному житті Правобережної України відбувалися динамічні зміни, викликані приєднанням регіону до складу Російської імперії. У цей час на території Київської, Волинської та Подільської губерній поєднувалися особливості землеволодіння та землекористування як Речі Посполитої, так і Російської імперії.

Окреслений період характерний ліберальним ставленням царату до магнатської верхівки як основної категорії землевласників. Проте зовсім іншим був підхід до бідної шляхти, землеволодіння і землекористування якої повністю залежало від визнання їхнього дворянства. Різні підходи були й до церковної власності: уніатська церква ліквідовувалась, а її майно переходило у казну або православній церкві; власність католицької церкви спочатку обмежувалась, а згодом передавалась у державне управління з виділенням грошового утримання; православна ж церква отримала повну підтримку та сприяння.

Важливість обраної нами для вивчення теми зумовлена недослідженістю багатьох її аспектів у сучасній історичній науці, розбіжностями в оцінці аграрної політики царату на Правобережній Україні українськими, польськими та російськими дослідниками.

Вивчення цієї теми сприятиме об’єктивному висвітленню аграрної політики російського царату на Правобережній Україні у 1793–1861 рр., дозволить розробити практичні рекомендації органам державної влади щодо сучасного реформування аграрного сектору економіки України.

Отже, наведені вище міркування визначають науково-практичну й суспільно-політичну актуальність теми, що й зумовило її вибір для вивчення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до наукової проблематики кафедри історії України Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та в рамках науково-дослідної теми "Українські землі в кінці XVIII ст. – на початку ХХ ст.: управління, соціально-економічне становище, видатні постаті" (№ державної реєстрації 0106U012430).

Об’єктом дослідження є аграрна політика російського царату на Правобережній Україні в 1793–1861 рр.

Предмет дослідження – зміни у землеволодінні і землекористуванні у регіоні в окреслений період.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють 1793-1861 рр. Вибір нижньої хронологічної межі зумовлений приєднанням Правобережної України до Російської імперії в 1793 р., а верхньої – скасуванням кріпосного права в 1861 р. та спричинених ним нових кардинальних змін у землеволодінні.

Територіальні межі дослідження. Опрацьовані матеріали стосуються території Правобережної України у складі Російської імперії. Згідно з тогочасним адміністративно-територіальним поділом, ця територія визначалася кордонами Київської, Волинської та Подільської губерній.

Мета дослідження полягає в тому,щоб на основі опрацьованого комплексу джерел, здобутків історіографії дослідити аграрну політику царського уряду на Правобережній Україні: простежити зміни у землеволодінні та землекористуванні в регіоні, показати шляхи поповнення земельної власності проросійського дворянства та державної казни, зміни у церковному землеволодінні.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань:

  • з’ясувати стан наукової розробки теми, рівень і повноту забезпечення її джерельної бази;

  • розкрити динаміку змін у землеволодінні