LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Аналітичний огляд змісту бібліотекознавчих розділів "Вісника Харківської державної академії культури" (1999 - 2002)

Алла Соляник

Аналітичний огляд змісту бібліотекознавчих розділів "Вісника Харківської державної академії культури" (1999-2002)


У 1999 р. під назвою "Вісник Харківської державної академії культури. Серія "Бібліотекознавство. Документознавство. Інформатика" відновлено видання фахової наукової збірки, яка протягом трьох десятиліть (з 1964 по 1992 рр.) виходила на базі Харківського державного інституту культури (нині — академії культури) і була відома бібліотекознавчій спільноті як республіканський міжвідомчий науково-методичний збірник "Бібліотекознавство і бібліографія". На цей час вийшло в світ шість випусків "Вісника ХДАК". Кожний черговий випуск стимулює надходження до редакційної колегії все більшої кількості рукописів від науковців та практиків документно-комунікаційної сфери. Серед авторів статей як маститі корифеї — представники не лише харківської, але й київської, московської, рівненської наукових та освітянських бібліотекознавчих шкіл, так і молоді науковці, аспіранти, для яких публікація на сторінках "Вісника..." — перший крок у науку.

Змістовне розмаїття матеріалів збірки, присвячених актуальним проблемам теорії та практики функціонування складових системи соціальних комунікацій суспільства, сприяє активізації інтеграційних процесів у документно-комунікаційній сфері, взаємозбагаченню і взаємовикористанню накопичених фахівцями знань та досвіду, генерації нових ідей. Серед найпопулярніших тематичних рубрик збірки: "Бібліотекознавство", "Документознавство", "Інформатика", "Бібліотечно-інформаційна освіта", які з випуску в випуск, традиційно повторюючись та збільшуючись за обсягом, стали своєрідною трибуною апробації результатів науково-методичних розвідок працівників різних документно-інформаційних структур. Не випадково постановами ВАК України від 8 червня 1999 р. та 9 лютого 2000 р. "Вісник ХДАК" затверджено як фахове видання з історичних та педагогічних наук.

П'ять випусків збірки містять понад 130 статей, з них 26% присвячено проблемам бібліотекознавства та бібліографознавства, 23% —питанням документознавства та інформатики, 18% — бібліотечно-інформаційній та культурологічній освіті. Інші стосуються питань музеєзнавства, історіографії України, висвітлюють найцікавіші аспекти теорії та історії культури.

Перший випуск збірки наукових праць редакція відкриває статтею ректора ХДАК проф. В. Шейка та декана факультету бібліотекознавства та інформатики проф. Н. Кушнаренко —"Відродження фахової збірки на новій інформаційній основі", де висвітлено історію, принципові засади та проблематику видання, обґрунтовано стратегічні напрями його розвитку на перспективу, які нині виправдовуються. Цей випуск цінний перш за все статтями вітчизняних корифеїв — В. Ільганаєвої, С. Кулешова, Н. Кушнаренко, М. Сенченка, М. Слободяника, Г. Швецової-Водки, які піднімають на сторінках збірки принципові теоретико-методологічні питання перспектив розвитку документно-комунікаційної сфери в умовах інформатизації, аналізують сучасні підходи до визначення, функцій і концепцій документа як провідного засобу соціальних комунікацій.

Інноваційним змістовним навантаженням характеризуються публікації молодих науковців — В. Маркової "Культурологічна рецепція бібліотечного обслуговування етнічних меншин", О. Кобєлєва "Бібліометрія — один із шляхів оптимізації бібліотекознавчих досліджень", С. Сищенко "Еволюція уявлень про книгознавство як наукову дисципліну". Значний обсяг випуску займають статті з проблем прикладної інформатики, в яких з системних позицій розглянуто роль і місце Інтернет (Б. Смоляницький), автоматизованих бібліотечних технологій (І. Фоменко) та баз даних (Л. Філіпова) у розвитку сучасної світової інформаційної інфраструктури.

Другий випуск "Вісника..." відкриває стаття Ю. Столярова "Соціальні комунікації: розвиток в інформаційному просторі", де узагальнено перший досвід класифікації соціальних інституцій з документознавчих позицій, розкрито сутність закону документаційного забезпечення соціальних комунікацій, що посилює життєздатність документаційної парадигми розвитку бібліотечної галузі.

У розділі "Інформатика" привертає увагу стаття В. Ільганаєвої "Еволюція технологічної та цільо-вої бази інформаційного менеджменту", де розкриті сутність і значення феномену управління інформацією, охарактеризовані основні етапи інформаційного менеджменту в контексті уявлень про інформаційну взаємодію у суспільстві, змін інформаційних технологій і завдань управління інформацією на різних рівнях організаційних систем.

Низка статей цього випуску присвячена висвітленню корисного для вітчизняних фахівців закордонного досвіду створення цифрових бібліотек (С. Арчакова), особливостей застосування автоматизованих технологій розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації (В. Дерлеменко), параметрів ефективності використання баз даних медико-біологічного профілю (Т. Жулід). Цікавими є матеріали, що знайомлять з результатами вивчення динаміки документного потоку з питань книгознавства та поліграфії в Україні за період з 1922 по 1996 рр. (С. Сищенко), вітчизняного документного потоку видань медичної тематики з 1918 по 1997 рр. (Т. Білякова), особливостей складу та структури краєзнавчого фонду наукових бібліотек України (І. Ганзя).

Розвитку бібліотекознавчої думки в Україні у 1920-ті рр. присвячена стаття Р. Драгана; комплексні проблеми формування бібліографознавства як наукової дисципліни у контексті внеску українських фахівців у розвиток бібліографознавчої думки розглядає Л. Глазунова.

Останній розділ випуску — "Бібліотечно-інформаційна та культурологічна освіта" містить як широкий погляд на сучасні проблеми та системну ієрархію цінностей освіти і культури (В. Шейко), так і аналіз окремих аспектів вдосконалення підготовки сучасних кадрів вищої кваліфікації (Н. Кушнаренко, А. Соляник, Н. Мельник та ін.).

Третій випуск "Вісника..." містить великий блок статей аспірантів факультету бібліотекознавства та інформатики ХДАК. Тематика цих статей відбиває широту й актуальність проблематики досліджень молодих науковців. Так, В. Кобєлєв розкриває методику застосування бібліометричного аналізу для вивчення кількісного та змістовного аспектів вітчизняного бібліотекознавства. Цінність публікації в тому, що вперше як об'єкт бібліометричного