LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Аналітичний огляд змісту бібліотекознавчих розділів "Вісника Харківської державної академії культури" (1999 - 2002)

дослідження обрано низку галузевих монографій сучасних українських бібліотекознавців — В. Ільганаєвої, С. Кулешова, В. Пашкової, М. Слободяника, А. Чачко.

Спираючись на результати соціологічного дослідження краєзнавчих потреб користувачів обласних універсальних наукових бібліотек, С. Денисенко на сторінках збірки характеризує основні групи споживачів бібліотечних продуктів і послуг у сфері краєзнавства. Т. Галамага, аналізуючи попит на художню літературу читачів підліткового віку, доводить необхідність створення бібліотечних програм літературного розвитку підлітків, які відповідали б індивідуальним задаткам, потребам і нахилам кожного читача.

У статті Т. Булах "Селекція документів у фонди сучасних бібліотек" розглядаються загальні критерії та методика відбору у бібліотечний фонд документів не тільки на традиційних, але й на електронних носіях інформації. Актуальні проблеми конверсії каталогів бібліотек харківських вузів — тема статті В. Щабельник, яка підкреслює необхідність кваліфікованої методичної допомоги щодо перевірених практикою шляхів конверсії, єдиного програмного, лінгвістичного забезпечення та розробки державних стандартів стосовно надання бібліографічної інформації через зведені електронні бібліотечні каталоги.

Ю. Петрухно, характеризуючи директивну та кооперативну моделі управління, намагається сформувати концепцію лідерства у контексті бібліотечного колективу, але, не показуючи специфіки навколишнього фахового середовища, робить висновок про те, що керівник як головний суб'єкт управління колективом має бути офіційним лідером. Неофіційні лідери, на її думку, теж виконують позитивну роль в колективі як ерудовані, ініціативні працівники, фахівці своєї справи.

З результатами дослідження індивідуально-характерологічних особливостей студентів факультету бібліотекознавства та інформатики ХДАК, проведеного з метою розробки підходів до фахової психопрогностики в системі профвідбору, знайомить стаття С. Арчакової "Значення індивідуально-особистісних рис студента у формуванні бібліотекаря-професіонала". Визначені дослідницею характеристики індивідуальних особливостей студентів з різними типами акцентуації характеру дозволяють запропонувати обстеженим певні види бібліотечної діяльності, допомогти у визначенні майбутньої спеціалізації, розробити науково-методичні рекомендації з метою підвищення успішності студентів, поліпшення перспектив їх працевлаштування, організації спеціалізованої студентської психологічної служби. Тему про напрями вдосконалення підготовки бібліотечно-бібліографічних кадрів продовжує на сторінках "Вісника..." С. Сищенко, яка, аналізуючи сучасний стан змісту та структури книгознавчого компонента бібліотечної освіти, звертає увагу на необхідність скоординованості в ході розробки профільними закладами вищої освіти концептуальних засад та програмно-методичної документації в організації процесу на- вчання.

Розділ "Документознавство. Інформатика" відкриває стаття Є. Медведєвої, присвячена вимогам інформаційного суспільства до морально-етичних відносин між суб'єктами документальної комунікації: свободі доступу до інформації, її конфіденційності, доцільності інформаційних потреб, захисту особистості від надмірностей інформаційного споживання. Авторка підкреслює, що дотримання цих основних морально-етичних принципів демократичного суспільства у повсякденному житті — це показник рівня інформаційної культури, досягнутої світовим співтовариством, державою або конкретною особистістю.

Не менш значущу проблему функціонування сучасної інфосфери порушує В. Маркова у статті "Книга і час (спроба постановки культурологічного питання)". У жанрі філософського есе вона простежує взаємозалежність феномена Книги і сприймання часу на фоні змін типів культур, констатуючи, що форма класичної книги вже не відповідає вимогам епохи постмодерну, для якого більш придатний не лінійний текст, а багатомірний інформаційний простір, зітканий із цитат, що відсилають до тисяч документальних джерел.

З авторською концепцією змісту, структури та методики викладання курсу "Інформаційний менеджмент і маркетинг" знайомить стаття І. Давидової "Управління інформацією — інноваційність фахової свідомості". Змістовно вона пов'язана з наступним розділом збірки — "Бібліотечно-інформаційна освіта", присвяченого 70-річчю ХДАК та 75-річчю підготовки в Україні бібліотечних фахівців. Серед статей, що висвітлюють історію виникнення та розвитку провідних профільних кафедр факультету бібліотекознавства та інформатики — кафедри бібліотекознавства (стаття ветеранів ХДАК С. І. Волкової, Т. П. Самійленко) та бібліографознавства (Н. Ф. Колосової і І. С. Трушевської), еволюцію заочної форми підготовки бібліотекарів-бібліографів вищої кваліфікації (Н. М. Березюк, В. А. Мільман). Цей розділ містить також публікації про сучасні напрями модернізації та підвищення ефективності навчального процесу на факультеті — можливості впровадження у навчання автоматизованих бібліотечних технологій (А. Соляник, І. Фоменко), використання Інтернет-технологій (Н. Сімейкіна), перспективи трансформації стратегій навчання під впливом змін інформаційного середовища (В. Карнаушенко, Алі Тавальбех).

У розділі "Рецензії" Н. Кушнаренко позитивно відгукнулася на вихід монографії В. Дерлеменка "Розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації" (К., 1999. — 410 с.), охарактеризувала її як цікаве, корисне і своєчасне фахове видання.

Більшість статей четвертого випуску збірника наукових праць "Вісник ХДАК" присвячені загальним проблемам теорії та історії культури, розвитку музеєзнавства, пам'ятникознавства, характеристиці джерел української історіографії. Серед публікацій бібліотекознавчого напряму привертають увагу статті Н. Кушнаренко та А. Соляник, присвячена сучасному стану і тенденціям розвитку бібліотечно-інформаційної освіти в США, С. Сищенко "Книжкова комунікація як базова компонента професійної книгознавчої підготовки бібліотечних фахівців", О. Адайкіної, яка наголошує на необхідності цілісного бібліографічного забезпечення галузі художньої культури.

Історичний аспект бібліографознавчої проблематики цікаво висвітлений у статті О. Щербініної "Бібліографія у науковій спадщині Д. І. Багалія". Однак найцікавішою з точки зору історичної свідомості, притаманній сучасній людині, є стаття В. Маркової,