LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Аналітичний огляд змісту бібліотекознавчих розділів "Вісника Харківської державної академії культури" (1999 - 2002)

присвячена парадоксам інформаційного суспільства, яка містить аналіз змісту поширених нині за кордоном утопій електронної цивілізації, створених О. Тоффлером, М. Маклюєном, Б. Інслі, У. Еко та ін. Ці утопії, на думку авторки, є наслідком прагнення сучасної самотньої людини повернути втрачену єдність, подолати "дискретність", "фрагментарність", "розсіювання", "хаотичність" постмодерністського стану культури.

П'ятий випуск "Вісника..." містить у розділах "Бібліотекознавство. Бібліографознавство", "Документознавство" 20 статей відповідної тематики. Перший блок статей присвячений проблемам адаптації вітчизняних бібліотек до функціонування у ринкових умовах. Н. Кушнаренко в статті "Бібліотека в новій системі економічних відносин" своєчасно привертає увагу фахівців до того, що госпрозрахункова діяльність бібліотеки має не лише економічний, а й соціальний аспект і повинна здійснюватися на поєднанні інтересів користувача і бібліотекаря. І. Давидова, розглядаючи економічні механізми регулювання ринку інформаційних продуктів та послуг, наводить аргументи щодо необхідності внесення певних коректив у сучасну податкову, фінансово-кредитну та інвестиційну політику України відносно сфери інформаційної діяльності.

Важливим інструментом регулювання відносин бібліотек та користувачів у ринкових умовах є методи "паблік рилейшинз". Проте в статті Н. Ворожейкіної "PR-діяльність у бібліотеці" слабо розкрита їх специфіка, особливості та проблеми застосування даних методів в практиці роботи вітчизняних бібліотек.

Глобальним проблемам сучасного бібліотекознавства присвячені статті О. Башун "Бібліотека нового тисячоліття: прогнози та перспективи", Х. А. Ріада "Національна бібліотека в системі формування та управління бібліотечно-інформаційними ресурсами", де автори окреслюють можливі напрями трансформації бібліотек в умовах створення єдиного інформаційного простору.

Переваги та недоліки дистанційного доступу порівняно з придбанням у бібліотечні фонди традиційних документів розглядає у своїй статті Т. Булах. Тематично перетинається з нею публікація А. Соляник, що висвітлює передумови зародження складових системи документопостачання бібліотек в контексті визначення закономірностей їх подальшого розвитку під впливом новітніх засобів документування та розповсюдження інформації. У статті Мохаммада Алі виявлено першочергові проблеми, пов'язані з особливостями електронного документа як об'єкта формування документних ресурсів бібліотек.

Важливі аспекти діяльності галузевих бібліотек висвітлюють у своїх публікаціях В. Дерлеменко, обґрунтовуючи необхідність створення на базі вітчизняних ресурсів віртуальної сільськогосподарської бібліотеки, а також Т. Білякова, виявляючи сучасний стан та перспективи розвитку медичних бібліотек Харківщини. С. Денисенко знайомить з досвідом ОУНБ щодо вивчення та задоволення соціокультурних краєзнавчих потреб користувачів, Т. Жулід розкриває можливості вузівської бібліотеки у створенні власних електронних продуктів з метою поліпшення документно-інформаційного забезпечення навчального процесу.

Важливі бібліографознавчі питання висвітлює Є. Медведєва, аналізуючи підходи до співвідношення універсального та галузевого обліку статей у системі поточної національної бібліографії. О. Адайкіна наголошує на необхідності цілісного бібліографічного забезпечення галузі художньої культури в Україні.

Про можливості використання результатів бібліометричних досліджень галузевих документних потоків для оптимізації комплектування бібліотечних фондів відповідної тематики фахівці дізнаються з публікацій Ю. Манжура та О. Андрющенко.

У шостому випуску "Вісника ХДАК" опубліковано десять статей з проблем бібліотекознавства та бібліографії і шість статей, присвячених актуальним аспектам розвитку документознавства та інформатики. Серед авторів як відомі науковці — Г. Швецова-Водка, В. Ільганаєва, В. Дерлеменко, І. Шевченко, так і майбутні кандидати наук — О. Кобєлєв, С. Сищенко, О. Володькова, С. Денісенко та ін.

Продовжуючи багаторічну дискусію, присвячену класифікації соціальної інформації, Г. Швецова-Водка пропонує нові підходи до побудови багатоаспектної фасетної класифікації інформації, запрошує фахівців до її обговорення, уточнення та доповнення. В. Ільганаєва відокремлює основні етапи становлення державної інформаційної політики, визначаючи їх взаємозв'язок з періодизацією розвитку інформаційних технологій, формулює завдання сучасного етапу становлення інформаційного суспільства — етапу управління інформацією.

Однією з найцікавіших в розділі "Бібліотекознавство. Бібліографознавство" є стаття О. Кобєлєва, де на фоні аналізу еволюції кількісно-якісних методів пізнання у науці доведено висновку, що загальною тенденцією розвитку сучасного бібліотекознавства є різке збільшення значення теоретичних досліджень, поглиблення процесу їх формалізації (математизації, логізації, кібернетизації тощо).

Актуальній проблематиці присвячені статті І. Давидової ("На шляху до електронної бібліотеки: правові питання"), В. Дерлеменко ("Розповсюдження в Україні продуктів світового сільськогосподарського інформаційного центру (WAICENT) ФАО (ООН)"), І. Шевченко ("Перспективи розвитку післядипломної інформаційної освіти в Україні") та ін.

Більшість статей, опублікованих у розглянутих випусках "Вісника ХДАК" (розділи "Бібліотекознавство. Бібліографознавство", "Документознавство. Інформатика") мають суттєве значення для розвитку вітчизняної бібліотечно-інформаційної теорії, практики та освіти. На майбутнє редакція чекає від авторів більше статей загальнотеоретичного характеру, в яких би аналізувалася державна політика у галузі, піднімалися проблеми термінології та стандартизації документно-інформаційної сфери, глибше висвітлювався досвід, проблеми та перспективи впровадження у практику автоматизованих бібліотечних технологій. Але головне вже відбулося — збірка існує, постійно підвищує свій рейтинг, прагне продовжувати та розвивати кращі традиції колишнього республіканського міжвідомчого науково-методичного збірника "Бібліотекознавство і бібліографія", надаючи можливість професіоналам висловлювати власні погляди з актуальних фахових питань.