LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Архіви українських часописів кінця XIX - початку XX ст. в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як джерело з історії редакційно-видавничої діяльності

Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника було створено єдиний в Україні Науково-дослідний центр періодики. Від 1996 р. у ньому було започатковано серію "Періодичні видання міст України". Вийшли друком праці М. М. Романюка, М. В. Галушка, Н. Антонюка, І. Крупського, присвячені принципам бібліографічного опису періодичних видань, українським часописам Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя, аналізові складу та змісту сучасних національно-патріотичних видань України.

Новітні розробки процесів розвитку та функціонування українських часописів, оприлюднені дослідниками М. Палієнко, Є. Панковою, А. Завадовським та І. Забіякою, свідчать про стійку тенденцію до змістового, репертуарного осмислення кожного періодичного видання. Книгознавчі, документознавчі, краєзнавчі аспекти української періодики відображаються у працях Ж. Ковби, С. Кулешова, Н. Кушнаренко; проблеми історичних та суспільно-політичних передумов розвитку національної преси досліджують Т. Гунчак, А. Катренко, О. Коновець, В. Сарбей та ін. Проте редакційновидавничі аспекти діяльності українських часописів не стали ще в цілому предметом спеціального аналізу, отже вивчення архівних джерел та документальних комплексів українських часописів з фондів ІР НБУВ обумовлено потребою у системній історико-теоретичній реконструкції цілісного процесу становлення та розвитку національної редакційно-видавничої справи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема пов'язана із загальною науковою темою НБУВ "Рукописна спадщина діячів науки і культури України: джерелознавчі дослідження та археографічний опис" (Державний реєстаційний номер 0100V006608), що виконувалася, як відомча тема НАН України. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідної теми НБУВ "Книжкові та рукописні пам'ятки: історико-культурне дослідження бібліотечних зібрань, колекцій та рідкісних видань" – планова тема НБУВ (шифр теми 4.1.02–06).

Мета дослідження – джерелознавчий аналіз тенденцій і специфіки редакційно-видавничого процесу у діяльності українських часописів "Киевская Старина", "Літературно-Науковий Вістник", "Рада", "Дзвін", "Дніпрові хвилі", "Рідний Край", "Сяйво" та київського Товариства "Просвіта" у період від кінця ХІХ до початку ХХ ст. на основі історико-книгознавчого, джерелознавчого та бібліографічного вивчення архівних та документальних фондів.

Поставлена мета зумовила такі основні завдання дисертаційного дослідження:

– з'ясування історичних та суспільно-політичних передумов виникнення та розвою українських часописів у зазначений період;

– дослідження на новому джерельному матеріалі основних закономірностей та розбіжностей у процесах видання українських часописів в різних регіонах України;

– здійснення джерелознавчого аналізу провідних напрямів тематико–типологічного дослідження змісту та складу українських часописів;

– проведення бібліографічної реконструкції становлення, функціонування, поширення і тематичного спрямування зазначених видань;

– розкриття внеску видавців, головних редакторів та членів редакційних рад часописів у процеси розвитку та вдосконалення їхньої діяльності.

Об'єктом дослідження є архівні та документальні комплекси українських часописів кінця ХІХ – початку ХХ ст. з фондів Інституту рукопису НБУВ та особові фонди персоналій, дотичних до теми дисертації.

Предмет дослідження – умови та процеси становлення і функціонування українських часописів кінця ХІХ – початку ХХ ст., редакційно-видавничі аспекти діяльності та просвітницький характер українських часописів, тематико-типологічний аналіз їхнього змісту, проблематика і специфіка різних за типом видань, авторський склад редакційних колективів.

Методи дослідження. Основний методологічний принцип дослідження – об'єктивно-історичний підхід до аналізу редакційно-видавничого процесу та просвітницької діяльності українських часописів означеного періоду. У дисертації були використані такі методи, як: історико-порівняльний, типологічний, конкретно-історичний, хронологічний, а також спеціальні методи історіографічного, джерелознавчого аналізу документів, бібліографічного та книгознавчого аналізу редакційно-видавничого процесу. Методи типологізації та класифікації використовувалися при дослідженні видавничої продукції; історичні, бібліографічні та книгознавчі – при узагальненні досвіду редакційно-видавничої діяльності та просвітницької роботи зазначених часописів. Статистичний метод використовувався з метою обробки числових показників видавничої продукції.

Хронологічні межі дослідження: кінець ХІХ – початок ХХ ст. – період становлення та активізації розвитку українських часописів.

Джерельною базою дослідження є документи з фондів Інституту рукопису НБУВ (ф. 112, часопис "Киевская Старина"; ф. 246, часопис "Літературно-Науковий Вістник"; ф. 44, часопис "Рада"; ф. 250, часопис "Сяйво"; ф. 252, часопис "Рідний Край"; ф. 256, часопис "Дніпрові хвилі"; ф. 257, часопис "Дзвін"; ф. 114, Товариство "Просвіта"; особові фонди М.С. Грушевського – ф. 357, Є.О. Кивлицького – ф. 71, П.Г. Житецького – ф. 85, Г.П. Житецького – ф. 86, Ф.Г. Лебединцева – ф. 155, Б.Д. Грінченка – ф. 170, В.П. Науменка – ф. 208; комплексні І (Літературні матеріали), ІІ (Історичні матеріали) та ІІІ (Листування) фонди); архівні документи Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (документи попечителя Київського учбового округу (ф.707), Канцелярії Київського, Подільського та Волинського генерал-губернатора (ф.442), Канцелярії Київського окремого цензора (ф.294), Київського Тимчасового Комітету у справах друку (ф.295), Київської судової палати (ф.318), Київського охоронного відділення (ф.275), Київського жандармського управління (ф.274), Жандармського відділення Подільської губернії (ф. 301), Чернігівського жандармського управління (ф. 1439), Харківського жандармського управління (ф. 336).

Джерелом вивчення видавничого процесу в діяльності українських часописів означеного періоду є також статистичні й довідкові видання: "Систематический указатель журнала "Киевская Старина" (1882–1906)". – Полтава, 1911; Богдан Ясінський. "Літературно-Науковий Вістник. Покажчик змісту. Том І–109 (1898–1932)". – Київ – Нью-Йорк, 2000; а також матеріали з розділів "Бібліографія" досліджуваних видань.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

– комплексно вивчено і значно розширено джерельну архівну та документальну базу дослідження, до наукового обігу залучено значну кількість нових архівних джерел для висвітлення редакційно-видавничого процесу у діяльності українських часописів кінця ХІХ – початку ХХ ст.;

– проаналізовано національні