LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Архівно-бібліотечні зібрання української еміграції з Чехословацької Республіки: історія переміщень та опрацювання в Україні (1945 - 2007)

окремі аспекти досліджуваної тематики, але й висвітлює нові питання історії функціонування зазначених документальних масивів: ОР та її результати, порівняльний аналіз списків фондів 1952 і 1962 рр. та справ фондів, виявлення атрибутивних ознак бібліотечного сегмента Державної наукової архівної бібліотеки, м. Київ (далі – ДНАБ) тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у рамках науково-дослідної теми "Історія української державності нової та новітньої доби" (державний реєстраційний номер 06БФ046-01), включеної до тематичного плану історичного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка тапідпрограми ""Празькі архіви" – зведений каталог архівів української еміграції в міжвоєнний період" Галузевої програми "Архівні зібрання України", що виконується державними архівними установами України під егідою Державного комітету архівів України з 2001 р. (рішення колегії від 7 лютого 2001 р. № 01–108).

Мета дослідження – реконструкція історії переміщення та окремих елементів науково-технічного опрацювання ПА, встановлення сучасного місцезнаходження його фрагментів, окреслення шляхів та проведення початкового етапу пофондової реконструкції його архівних колекцій і поодиничної – бібліотечних зібрань.

Передбачається розв'язання таких науковихзавдань:

  • дослідити репрезентативність джерельної бази теми;

  • простежити історію, визначити етапи та обставини переміщень ПА з Праги до Києва;

  • проаналізувати феномен ОР та встановити його хронологічні межі;

  • визначити особливості використання документів "празького" походження після втрати "інтересу" до них з боку спецслужб;

  • виявити особливості науково-технічного опрацювання фондів;

  • окреслити реальні межі "празького" масиву в колі суміжних фондів ЦДАВО України на базі порівняльного аналізу наявних переліків фондів та справ фондів;

  • провести атрибуцію та встановити сучасне місцезнаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак;

  • реконструювати склад друкованих видань "празького" еміграційного масиву в колишньому спецфонді ДНАБ за атрибутивними ознаками, що засвідчують приналежність до ПА;

  • окреслити шляхи подальшої наукової реконструкції архівного і бібліотечного сегментів ПА, відповідно, на пофондовому та поодиничному рівнях.

Об'єкт дослідження – сукупність українських еміграційних архівних фондів і бібліотечних колекцій, що сформувалися в Чехословацькій Республіці в міжвоєнний період, а після війни були поетапно переміщені до державних архівів України, на яку ми поширюємо умовну назву ПА.

Предмет дослідження – історія переміщення та функціонування архівно-бібліотечного масиву ПА, особливості та специфіка його науково-технічного опрацювання та ОР на різних етапах, проведення атрибуції друкованих видань за визначеною системою ознак.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1945–2007 рр., від припинення функціонування УІК та першого переміщення документальних масивів української еміграції з Праги до завершення впорядкування і відкриття у 2007 р. публічного доступу до останнього сегмента ПА – фонду № 269 Центрального державного архіву громадських об'єднань (далі – ЦДАГО) України.

Методологічною основою дисертації є принципи історизму та об'єктивності. У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи: історичний, порівняльний, проблемно-хронологічний, статистично-аналітичний, синхронний та діахронний. Застосовано також спеціальні методи архівознавчої евристики та атрибуції, документальної реконструкції.

Джерельна база дослідження складається з кількох блоків. Це інституційні архіви: фонди Головного архівного управління (далі – ГАУ) при Раді Міністрів УРСР та ЦДІА УРСР у м. Києві, що зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління (далі – ЦДАВО) України; діловодні архіви (ДНАБ і Центральний державний кінофотофоноархів (далі – ЦДКФФА) України ім. Г. С. Пшеничного), поточний (ДНАБ) і внутрішній (ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного)архіви; колекції документів (Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва (далі – ЦДАМЛМ) України, ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного) та окремі фонди ПА у ЦДАВО України; науково-довідковий апарат (далі – НДА) державних архівів (справи та переліки фондів (включно із понад 400 справами фондів ЦДАВО України еміграційного походження), путівники); інтегрований Інтернет-ресурс "Архіви України" – офіційний веб-портал Державного комітету архівів України (далі – ДКАУ); специфічні бібліографічні джерела 1920–1940-х рр. Окрему групу складають книжковий та журнально-газетний сегмент еміграційної україніки, де джерелом є кожна друкована одиниця, тобто кожна книга чи брошура, примірник журналу чи газети (понад 20 тис. одиниць).

Наукова новизна. У дисертації вперше проведено ретельну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття, а саме: ОР, її видів, темпів, періодизації, а також науково-технічного опрацювання. Робота висвітлює архівознавчий аспект політики радянського режиму стосовно "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів".

Науково-методичною новизною проведеного дослідження є комплексне використання НДА архівів – справ фондів, описів, а також діловодних архівів.

До евристичних знахідок роботи слід віднести виявлену в ЦДАВО України Картотеку на "к/р елемент", що, будучи результатом ОР еміграційних фондів у середині 1940-х – на початку 1960-х рр., трансформувалася на унікальний довідково-енциклопедичний масив, який і до сьогодні чекає на актуалізацію та удоступнення для широкого загалу.

Запропоновано й апробовано методику реконструкції комплексу параметрів за атрибутивними ознаками приналежності до ПА друкованих видань, а саме: уточнення хронологічних та географічних меж функціонування установ за датами видань, що містять печатки чи адреси цих інституцій; простеження переміщення певних осіб у часі й просторі, зважаючи на їхні адреси на друкованих одиницях; окреслення географічних меж території, що входила до кола інтересів української еміграції міжвоєнного періоду з осередком у Празі; уточнення відомостей про склад еміграційних бібліотек.

Практичне значення отриманих результатів. Дослідження може бути використане при реалізації Галузевої програми ДКАУ "Архівні зібрання України", а також длявироблення засад генеральної каталогізації фондів ПА.

Найважливішим практичним доробком даного дослідження є створення засад й окреслення шляхів наукової реконструкції первісного складу УІК та МВБУ. Дисертація є практичним внеском у розвиток науково-методичного апарату архівознавства; ідентифікований бібліотечний сегмент ПА створює нову джерельну базу для проведення культурологічних, бібліографічних, біографічних та інших досліджень з історії української еміграції першої половини ХХ ст.

Результати дисертації також можуть бути використані при підготовці спецкурсів з архівознавства, зокрема, з історії спецфондів у системі державних архівів та бібліотек. Окрім того, робота може прислужитися для дослідження ідеологічного інструментарію радянської авторитарної держави другої половини 1940–1980-х рр.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження апробовано на дев'яти конференціях різного рівня, в тому числі міжнародних: "Четверті джерелознавчі читання" (Київ, листопад 2001 р.); "П'ятий міжнародний конгрес україністів" (Чернівці,