LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → База даних "Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1798 - 1923 рр." як частина зведеного каталогу україномовної книги

Світлана ПАРПАЛІЙ

База даних "Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1798–1923 рр." як частина зведеного каталогу україномовної книги

У розвитку інформаційної інфраструктури держави вагому роль відіграє ретроспективна національна бібліографія, що спрямована на забезпечення відображення історичного здобутку нації через систему інформаційно-бібліографічних видань.

Значення ретроспективної національної бібліографії не обмежується величезними пошуковими можливостями, які визначають її як універсальну основу функціонування та розвитку різноманітних ділянок бібліотечно-бібліографічної діяльності. Вона виконує важливу культурно-історичну функцію, є засобом збереження і засвоєння інтелектуального надбання суспільства, підґрунтям для вивчення процесів його історичного розвитку, внеску народу і держави в скарбницю світової культури. Ретроспективні національні бібліографічні посібники є джерелознавчою базою наукових досліджень в історичних, інформаційно-документаційних та інших дисциплінах.

Історичний досвід створення ретроспективної національної бібліографії доводить надзвичайну складність цієї роботи, котра потребує наукового дослідження багатьох проблем теоретичного, методичного та організаційного характеру.

Система посібників ретроспективної національної бібліографії (загальний національний бібліографічний репертуар) формується, переважно, як сукупність бібліографічних посібників документів окремих видів і хронологічних періодів. Засобами бібліографічного моделювання національні репертуари відображають історію та розвиток суспільного життя, розкривають важливу частину бібліотечного фонду країни, закладають основу для інших видів бібліографії, забезпечують бібліографічний пошук, задоволення інформаційних потреб користувачів.

Головні типи посібників ретроспективної національної бібліографії – це бібліографічні посібники з великою глибиною ретроспективного охоплення документів, так звані зведені каталоги, котрі відображають фонди найбільших бібліотек держави, і тим сприяють подальшому системному вивченню історії та культури України. Вони можуть бути представлені: у формі книжкового видання (друкованими); у вигляді картотеки (картковими) і машинозчитувані (електронні). Традиційним типом посібника національної бібліографії є друковані бібліографічні покажчики.

Інститут української книги Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ), і, зокрема, його відділ національної бібліографії, протягом 1994–2001 рр. здійснювали розробку та реалізацію відомчого проекту "Україномовна книга. 1798–1923: Каталог фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського".

Відповідно були напрацьовані концептуальні основи національної бібліографії, українського бібліографічного репертуару, розроблені та уточнені (з урахуванням досвіду реалізіції науково-дослідних програм "Україномовна книга. 1798–1916") методичні рекомендації по складанню зведеного каталогу україномовної книги.

Головним результатом цієї роботи було створення бази даних "Україномовна книга. 1798–1923 рр.". Вийшли друком чотири випуски бібліографічного покажчика "Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1798–1916", що є складовою частиною національного репертуару української книги, у певній мірі – путівником по фондах НБУВ. Підготовлено до друку п'ятий випуск "Україномовна книга. 1917–1923 рр.". Загальна кількість бази даних налічує 8 957 назв документів. Зокрема, випуск перший (1798–1985 рр.) – 711; випуск другий (1886–1900 рр.) – 1 753; випуск третій (1901–1910 рр.) – 3 780; випуск четвертий (1911–1916 рр.) – 1 293; випуск п'ятий (1917–1923 рр.) – 3 884.

У процесі створення бази даних були опрацьовані документи з загального книгосховища, колекцій, фондів спеціалізованих відділів.

При створенні бази даних бібліографами Відділу був використаний найважливіший принцип наукової бібліографії – весь документальний масив літератури за 1798–1923 рр., що є у фонді НБУВ, був переглянутий de visu та ретельно вивчений.

База даних відображає різні за типами, видами та змістом документи: книги, альманахи, збірники, навчальні посібники, довідкові видання, передруки, відбитки та інші, які носять універсальний характер, що видавались українською мовою за період 1798–1923 рр. Описувались також книги і збірники іншими мовами, якщо вони містять розділи або окремі твори українською мовою, що відповідно фіксується в області приміток. Деякі видання, незважаючи на регулярність їх виходу (щорічники, календарі, звіти), укладачі подали як книжкові видання. Не опрацьовувались документи обсягом менше п'яти сторінок, а також нотні, картографічні, образотворчі видання тощо, для яких передбачається створення окремих баз даних.

Матеріали у випусках науково-бібліографічного покажчика "Україномовна книга в фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського" розташовані за хронологічним принципом, а в межах року– за алфавітом авторів і назв творів, нумерація суцільна.

Бібліографічний запис документів складається з порядкового номера, бібліографічного опису та шифрів зберігання Бібліотеки. Багатотомні видання пов'язані між собою посиланнями.

Книги опрацьовувались згідно методичних рекомендацій, які в процесі роботи удосконалювались, враховують специфічні особливості книг даного періоду (поліграфічне оформлення, зміст та ін.) та базуються на основі науково-бібліографічного опису, що максимально повно враховує основні та факультативні елементи опису.

При бібліографуванні книг подавалась широка система приміток, які стосуються особливостей, як окремих областей і елементів бібліографічного опису (автор, назва твору та ін.), так і особливостей книги в цілому (її мова, наявність присвят, довідковий апарат тощо) та анотації. Було прийнято рішення – розписувати в області приміток зміст збірників, альманахів, календарів, а також давати перелік авторів, які в них друкувалися з метою найповнішого розкриття документів. Таким чином, отримано цінні відомості щодо змісту