LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Библиотеки и издательства: какую модель взаимодействия взять за основу?

Библиотеки и издательства: какую модель взаимодействия взять за основу?

Libraries and Publishing Houses: which Model of Interaction to Choose?

Бібліотеки та видавництва: яку модель взаємодії взяти за основу?

Лазарев В.С.

Белорусская государственная политехническая академия, Минск, Беларусь

Lazarev V.S.

Belarus State Polytechnic Academy, Minsk, Belarus

Лазарєв В.С.

Білоруська державна політехнічна академія, Мiнск, Біларусь

Рассматриваются проблемы сотрудничества библиотек и издательств в условиях рыночных отношений. Рассказывается о деятельности Американской библиотечной ассоциации (ALA).

Presented are the problems of libraries - publishing houses cooperation in the conditions of market economy. Analyzed is the experience of American Library Association in solving the problems.

В країнах СНД є очевидним недолік співробітництва між бібліотеками та видавництвами. Механізми оповіщення про нові видання та ті, що готуються до друку , що існували в СРСР, порушені (в різних країнах - різним чином, але стосовно Біларусі дуже серйозно), а незалежні видавці часто не беруть до уваги бібліотеки, як сегмент свого ринку.

Однак, проблема співробітництва може бути вирішена тільки спільними зусиллями обох сторін, а не абстрактними та односторонніми закликами бібліотекарів до видавців або до гіпотетичного посередника.

Добрим прикладом є відповідна діяльність Американської бібліотечної асоціації (ALA). Відкритість членства в ній для “небібліотекарів” вже само по собі є важливою передумовою для співробітництва видавництв, книготоргівельних організацій та передплатних агенцій, які виступають в ALA в якості індивідуальних членів. В значній мірі це пов’язано з репутацією ALA і з тим фактом, що пропаганда читання і бібліотек набуває статусу одного із національних пріоритетів США. Однак, для співробітництва існують і економічні передумови. “Інституційне” (колективне) членство видавництв, книготоргівельних та передплатних організацій в ALA вже забезпечує взаємовигідне співробітництво, оскільки кожна із сторін забезпечує іншій як рекламу, так і фінансові вигоди.

Коштовне “інституційне” членство видавництв більш чим окупається системою досить суттєвих знижок на ряд книжок, що видаються ними; ці знижки ALA представляє своїм членам-бібліотекарям як покупцям, що забезпечує як пропаганду, так і підвищений збут книжкової продукції. При цьому система щорічних виставок ALA забезпечує ідеальну рекламу як видавцям, так і організаціям, що є посередниками в просуванні видавничої продукції на ринок.

Ідея про створення Бібліотечно-видавничої асамблеї (О.Трусов), що була висловлена в Білоруському університеті культури, могла би бути першим в Біларусі кроком по шляху до американської моделі взаємодії бібліотек з видавцями.

В ряде стран СНГ очевиден недостаток сотрудничества между библиотеками и издательствами. Существовавшие в СССР механизмы оповещения библиотек о новой и готовящейся к печати издательской продукции во многом разрушены (в разных странах - в различной степени, но Беларуси это касается очень всерьез), а независимые издатели часто не принимают во внимание библиотеки в качестве сегмента своего рынка.

Однако, проблема сотрудничества может быть решена только совместными усилиями обеих сторон, а не абстрактными и односторонними призывами библиотекарей к издателям или к гипотетическому посреднику. Хорошим примером является соответствующая деятельность Американской библиотечной ассоциации (ALA). Открытость членства в ней для не-библиотекарей уже сама по себе является важной предпосылкой для сотрудничества: многие главы и представители издательств, книготорговых организаций и подписных агентств выступают в ALA в качестве индивидуальных членов. В значительной мере это связано с репутацией ALA и с тем фактом, что пропаганда чтения и библиотек приобретает статус одного из национальных приоритетов США. Однако, для сотрудничества есть и экономические предпосылки. “Институциональное” (коллективное) членство издательств, книготорговых и подписных организаций в ALA уже обеспечивает взаимовыгодное сотрудничество, поскольку каждая из сторон обеспечивает другой как рекламу, так и финансовые выгоды. Дорогое “институциональное” членство издательств более чем окупается системой весьма существенных скидок на ряд издаваемых ими книг; эти скидки ALA представляет своим членам-библиотекарям как покупателям, обеспечивая как пропаганду, так и повышенный сбыт книжной продукции. При этом система ежегодных выставок ALA обеспечивает идеальную рекламу как издателям, так и организациям, посредничаюіим в продвижении издательской продукции на рынок.

Высказанная в Белорусском университете культуры идея о создании Библиотечно-издательской ассамблеи (О. Трусов) могла бы быть первым в Беларуси шагом по продвижению к американской модели взаимодействия библиотек с издателями.

Данная работа смогла быть написана благодаря любезности ALA, Института открытого общества и Белорусского фонда Сороса.

Copyright © 1995-98 ГПНТБ России