LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліограф С.І. Пономарьов (1828 - 1913)

Ивановича Пономарева...». Тут же було наведено великий перелік праць бібліографа, які стосуються духовної літератури. 50-літньому ювілею Київської Духовної академії, що відзначався 28 вересня 1869 р., С. Пономарьов присвя- тив працю «В память Юбилея Киевской Духовной Ака- демии» (Киевские епархиальные ведомости, 1870, № 5-- 8, і окреме видання обсягом 447 стор.). У передмові він, зокрема, зазначив: «...многие с живым любопытством встретят книгу о юбилее, книгу, которую так долго жда- ли не только воспитанники академии, но и все прини- мавшие в нем участие». На честь цієї події він написав також вірш: «Но как растроганный душою Привет нам радостный сказать Тебе, Великая судьбою О академия, о мать! Ты -- храм от Бога преизбранный Ты у подножия холма, Где стал Апостол Первозванный С крестом, светильником ума!». У 1878 р. Степан Іванович видав збірку віршів «Киев в русской поэзии», у передмові до якої написав: «насто- ящим сборником издатель желал представить киевля- нам альбом, в разное время в котором русские поэты записали свои впечатления от Киева и Днепра». До збірки увійшли 9 віршів: «Перед Лаврским акафисом в среду», «Накануне Успеньева дня», «При входе в Софи- евский Собор», «В Софиевском Соборе», «На хорах Софийского Собора», «Михайловский монастырь», «Ан- дреевская церковь», «В Братском монастыре», «Перед Нерушимою стеной». Ця книга є у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. У 1880 р. Степан Іванович уклав і відредагував збірку «Москва в родной поэзии» (видавництво А. Суворіна, Санкт-Пе- тербург). Велика заслуга бібліографа полягає і в тому, що він після смерті знаменитого російського поета В. Жуковського за його рукописом видав твір «Стран- ствующий жид». Як зазначив з цього приводу Я. К. Грот, «кропотливым трудом самоотверженного труженика русской литературе сохранено ценное творение родного гения, которое, может, не скоро увидело бы свет, если бы не попало в любящие и трудолюбивые руки почита- теля певцов родной страны». З перших днів виходу в світ журналу «Киевская ста- рина» С. Пономарьов стає його постійним дописувачем, публікуючи в ньому свої творчі доробки. Відзначимо се- ред них бібліографічні дослідження та інші праці, що стосуються України: «Киевская поэзия за 50 лет назад» (1881, ХІІ) «Альбом М. А. Максимовича» (1882, І), «Ру- кописи Румянцевского Музея по истории г. Киева» (1882, ІV), «Пасхальная вирша, говоренная черноморцами кн. Потемкину в 1786--87 гг.» (там само), «Письмо Го- голя к В. И. Тарнавскому» (1884, ІІ), «Письма М. А. Мак- симовича к Т. Г. Шевченку» (1884, ІV), «Нежинский жур- нал Н. В. Гоголя» (1884, V). В інших виданнях це такі публікації: «Памятник М. А. Максимовичу» -- про ос- танні дні його життя, портрети, бібліотека, листування (Киев, 1875, 108), «Исторические заметки о Киевских контрактах» (Современник, 1871, V), «Подлинники пи- сем Гоголя к Максимовичу» (Сборник Отделения рус- ского языка и словесности Императорской Академии наук, 1877, ІІІ), «Материалы для биографии митр. Ев- 55 ISSN 1029-7200 Бібліограф С. І. Пономарьов (1828--1913) гения (Е. Болховитинова)» (Труды Киевской Духовной Академии, 1867, VIII) та інші. У 1880--1881 рр. С. Пономарьов брав участь в укла- данні каталогу Київської Публічної бібліотеки. На про- хання проф. І. Г. Малішевського він склав проект інст- рукції для бібліотекаря Київської Духовної академії. Багаторічні біографічні пошуки дали змогу вченому підготувати і опублікувати багато праць про видатних письменників і вчених, зокрема, літературно-бібліо- графічні нариси, присвячені Пушкіну, Некрасову, Ло- моносову, Крилову, Міцкевичу, Гоголю, Грибоєдову, Пи- сарєву, Максимовичу, Карамзіну, Лазаревському. За підписом «Тарасій Звонков» С. Пономарьов надрукував у журналі «Новое время» велику літературно-бібліо- графічну розвідку про «Кобзар» Т. Шевченка. Він роз- шукав і опублікував вісім листів Т. Шевченка до різних осіб (Киевская старина, 1883, № 2). Упродовж 20 років (з 1889 до 1910) С. Пономарьов пише здебільшого на релігійні теми, друкує вірші, для яких характерна глибина і ліричність. Написана ним у 1902 р. «Летопись Успенской церкви в Конотопе» з епі- графом «Благословен Господь Бог, дарующий храм Свой человекам» охоплює період з 1871 р. (Черниговские епархиальные известия, 1902, № 2--20). В Інституті рукопису Національної бібліотеки Ук- раїни імені В. І. Вернадського зберігаються листи Сте- пана Івановича до Ф. А. Тернавського (історик-візанто- лог), А. С. Шашкевича (історик, гол. редактор «Киев- ской старины»), Ф. Г. Лебединцева (український цер- ковний і громадський діяч, гол. редактор «Киевской ста- рины»), М. Петрова (проф. словесності Київської Ду- ховної академії), В. П. Науменка (письменник) тощо. Єдиний життєпис бібліографа (точніше, матеріали для біобібліографії) знаходимо у виданих на початку ХХ ст. «Письмах... к библиографу С. И. Пономареву» (М., 1915). Ця книга, яку уклав родич бібліографа Л. І. Радченко (він підготував і матеріали для життєпису), містить ли- сти добре відомих сучасників С. І. Пономарьова: М. І. Костомарова, кн. П. В'яземського, П. Єфремова, І. С. Аксакова, М. В. Гербеля, М. О. Максимовича та багатьох інших. Упродовж свого життя С. Пономарьов написав, відре- дагував та видав понад 700 праць. У виданому в 1913 р. Академією наук під редакцією акад. К. Я. Грота «Хро- нологическом списке сочинений, изданий, переводов С. И. Пономарева, составленный им самим», їх налічу- валось 680! У 1867--1870 рр. лише у «Киевских епархи- альных ведомостях» він помістив чимало не підписа- них ним статей і повідомлень. Окрім того, він у різні часи вносив значні поправки до «Словника професорів Уні- верситету св. Володимира» проф. В. С. Іконникова та допомагав укладати список всіх студентів за 50 років існування Університету тощо. Під кінець життя бібліотека С. Пономарьова на- лічувала приблизно 15 000 примірників. У газеті «Рада» (1912, № 105) повідомлялось: «Бібліотека, старанно зібрана С. Пономарьовим протягом 70 років, складається з книг, газет та журналів, які тільки виходили упродовж XIX віку і почасти кінця XIX: перші видання творів Бєлінського, Пушкіна, Гоголя, Котляревського, Квітки, Шевченка, М. Вовчка... Кожна дрібна статейка, неве- личка замітка, що не ввійшла з тієї чи іншої причини в повне зібрання творів автора, але була надрукована в якому-небудь часопису, є в цій бібліотеці. Всі числа га- зет, що виходили в Росії в минулому столітті, перепле- тені по річниках в товсті оправи, одного, наприклад, «Нового времени» є в бібліотеці понад 40 величезних томів (всі числа від № 1 до № 1000). У бібліотеці є ба- гато книжок рукописних, що тепер вважаються за бібліо- графічні