LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліограф української історії

доповіді, рукописи і друкарські відбитки перекладів, публіцистичні статті, матеріали до словників та покажчиків видавництва "Всесвітня бібліотека", ділове та приватне листування. Чимало бібліографічних матеріалів І. Калинович підготував до друку, але так і не встиг надрукувати, а саме: покажчик до "Літературно-наукового вісника", збірки "знадібків" до словника псевдонімів українських письменників та їх автобіографій з 1919 р. [2].

До найважливіших праць І. Калиновича варто віднес-ти "Огляд "воєнної" української бібліографії (За час першого року світової війни)" [3], надрукований у випусках львівського часопису "Українське слово" за 1915 рік. У передмові автор зазначив, що запропонований список видань є продуктом воєнного часу, спробою бібліографічного огляду "української видавничої діяльності на еміграції". І. Калинович зібрав в огляді видання українських авторів або при співучасті українців, а також українік зі щоденної преси і часописів за 1914 р. У першій частині подана добірка публікацій про УСС, УГА та інших матеріалів українською мовою, в дру- гій – німецькою (всього 88 назв). У третю частину бібліографії включені видання французькою, італійською, румунською, англійською, шведською, турецькою, російською, болгарською та іншими мовами. Весь матеріал розміщений за алфавітом і частково анотований. Проте, як відмітив сам автор, добірка неповна і має недоліки. І. Калинович також звернувся з проханням до авторів, видавництв та різних організацій надсилати свої видання для укладання бібліографії до редакції часопису "Українське слово".

Наступну свою бібліографію під назвою "Поазбучний спис творів Михайла Яцкова (1900–1917)" [4] І. Калинович опублікував у Львові 1917 р. У покажчик увійшли повісті, нариси, оповідання, збірки новел та перекладів, а також літературно-критичні та публіцистичні статті письменника, члена модерністичного угруповання "Молода муза", редактора львівської газети "Рідний край" Михайла Яцкова. Крім окремих видань, до бібліографії включені статті з часописів і збірників українською, польською та чеською мовами — всього 166 назв. У кінці покажчика автором подані найважливіші дописи, студії та рецензії про літературну творчість Михайла Яцкова. Зміст деяких збірників та праць письменника І. Калинович розкрив більш детально.

Цікаву добірку "Важніші жерела до історії Українських Січових Стрільців" [5] І. Калинович надрукував у "Стрілецькому календарі-альманасі на рік 1917". У вступі до календаря він зазначив, що обмежився поданням найважливіших публікацій і статей співвітчизників та іноземних авторів з українських і зарубіжних часописів про січових стрільців. Автор систематизував зібраний матеріал за такими розділами: окремі видання про УСС (з розкриттям їх змісту); важливіші статті про стрілецтво; листкові видання; ілюстрації; музичні тво-ри – всього 59 назв. Усі види видань розміщені за алфавітом прізвищ авторів або назв.

В еміграції (Відень, 1920 р.) І. Калинович опублікував "Показчик авторів та їх творів у тижневику "Воля" за 1919 рік" [6]. Основні розділи присвячені красному письменству, виданням з літератури, науки і мистецтва, публіцистиці, огляду преси, критиці та бібліографії. Окремо виділений розділ "Хроніка", куди ввійшли матеріали про Україну, Росію, Польщу, з життя української еміграції, економічна хроніка, редакційне листування та ін. У межах кожного розділу матеріал систематизований за алфавітом прізвищ авторів або назв книг і статей зі збірників та журналів. Крім того, автор розкрив зміст деяких праць. Біля кожної рубрики вказані том, число та сторінки з тижневика "Воля" за 1919 р.

Віддаючи данину часу, І. Калинович уклав "Покажчик української соціалістичної і комуністичної літератури" [7] і опублікував його у Відні 1921 р. Цей покажчик, незважаючи на пропуски, неточності та помилки, був першою спробою подання добірки соціалістичної літератури в Україні. До книги включено алфавітний список публікацій українською мовою (346 назв). Опис праць супроводжувався короткими анотаціями та рецензіями на деякі з них. Окремо І. Калинович виділив "поазбучний" список української соціалістичної преси (114 назв). У кінці подано додатковий покажчик, що вмістив перелік усіх публікацій списку за галузями знань. Крім того, у покажчик включений список праць І. Калиновича.

У часописі "Українське слово" за 1921–1922 рр., який виходив в Берліні за редакцією Д. Дорошенка, Б. Лепкого, З. Кузелі, і захищав ідею незалежності України, періодично публікувались редаговані І. Калиновичем бібліографічні списки під назвою "Всесвітня бібліотека" [8]. У короткій анотації до кожного списку бібліограф зазначив, що видання, які ввійшли в списки, друкувались окремими випусками з метою ознайомлення широкої громадськості з перекладами на українську мову кращих творів світової класичної літератури і науки. Переклади наділені складеними автором передмовами, примітками і поясненнями до тексту.

І. Калинович уклав також бібліографію до монографії Ю. Ліпперта "Історія культури в трьох нарисах", яка була опублікована в Нью-Йорку, Відні, Києві та Львові 1922 р. До бібліографії було включено "Список творів Юлія Ліпперта" [9], "Джерела до історії культури" [10], "Показчик імен і річей" [11]. "Список творів Юлія Ліпперта" не був повний, адже до нього ввійшли лише окремі видання Ю. Ліпперта німецькою та російською мовами – загалом 50 назв. У "Джерелах до історії культури" І. Калинович подав добірку зі 109 найважливіших праць з історії культури українською та іноземними мовами. Автор включив до бібліографії лише ті окремі видання і статті з часописів, які мали наукову вартість і могли бути використані у студіюванні української культури. Публікації, упорядковані в алфавітному порядку авторів і їх творів, у більшості випадків взяті з першоджерел. Відомості про деякі видання були почерпнуті з покажчиків та каталогів. У бібліографію І. Калиновича ввійшли праці І. Франка, М. Грушевського, М. Драгоманова, І. Нечуя-Левицького та інших авторів. У "Показчику імен і річей" бібліографом вміщені за алфавітом прізвища, географічні назви та інші предметні рубрики (627 українською мовою і 9 іноземними), про які згадується в "Історії культури..." Ю. Ліпперта. До деяких рубрик у дужках додані пояснення. Біля кожної назви – порядковий номер нарису і сторінки, де про них згадується в монографії Ю. Ліпперта.

В Україні в ті часи гостро стояла необхідність у поточному обліку української друкованої продукції. Тому в часописі "Книжка", який