LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічна діяльність в Україні: 50 - 70-ті рр. XX ст.

Ірина ЛИХАНОВА

Бібліографічна діяльність в Україні: 50 – 70-ті рр. ХХ ст.


Напрацювання системи поглядів на національну бібліографію (НБ) можливе тільки на основі критичного осмислення і використання вітчизняного і зарубіжного досвіду. Досвід науково-практичної діяльності в бібліографії, методика роботи над національними бібліографічними репертуарами в республіках колишнього Союзу, наявна структура державних бібліографічних покажчиків, запроваджена методика складання довідкового апарату, сформовані правила бібліографічного опису друкованої продукції в органах державної бібліографії утворюють теоретичне і практичне підґрунтя для розвитку бібліографознавства в Україні. Радою Міжнародної Асоціації академій наук (МААН) було порушено питання про доцільність проведення спільними зусиллями академій досліджень з історії радянського періоду з метою узгодження позицій з цих проблем 1. Особливо важливим є розуміння суті національної бібліографії не тільки як засобу обміну і збагачення досягнень культури, а й інформаційного забезпечення розв'язання економічних і політичних проблем – як на рівні кожної суверенної держави, так і їх взаємодії. Створення української НБ попри цих умов є нереальним.

За радянських часів державна бібліографія частково виконувала завдання національної бібліографії. На той час система посібників державної бібліографії тією чи іншою мірою відбивала економічну, політичну, соціальну реальність суспільства і найбільш повно відображала друковані матеріали. В УРСР склалася система державної бібліографії, що включала поточну, ретроспективну та бібліографію екстеріорики 2.

5–9 жовтня 1965 р. проходила Всесоюзна нарада з питань ретроспективної бібліографії. Нарада визнала, що першочерговим завданням у республіках є створення загальної ретроспективної бібліографії літератури, що була видана за роки радянської влади. Водночас можна було вести облік літератури, виданої до Жовтневої революції, але ця робота не повинна затримувати рішення першого, більш важливого завдання 3. Таким чином, перевага надавалася створенню ретроспективної бібліографії літератури, виданої за радянських часів.

Нарада висловилася за створення ретроспективних бібліографій на основі загальних принципів (з урахуванням специфічних особливостей історичного розвитку і національної культури республіки, а також досвіду бібліографічної роботи). Так, при складанні бібліографії за часів радянської влади рекомендувалося включати твори друку незважаючи на мову, якою вони були видані на території, у межах якої проводився облік в органах поточної державної бібліографії. Крім того, у спеціальному розділі бібліографії допускався облік літератури, виданої в інших республіках, але мовою даної республіки.

Всесоюзна книжкова палата очолила роботу зі створення ретроспективної бібліографії книг радянського періоду. Нею у 1965 р. було розроблено "Положення про ретроспективну загальну бібліографію друкованих творів, виданих у союзних і автономних республіках СРСР за часів Радянської влади", доповнено "Положення про ретроспективну загальну бібліографію друкованих творів, виданих у союзних і автономних республіках за дореволюційний період" 4.

У Положенні підкреслювалося, що ретроспективні бібліографії, які видаються в республіках, є частинами союзної ретроспективної загальної бібліографії, тому основні принципи їх складання мають бути єдиними. Складає дану бібліографію книжкова палата республіки у співпраці з державною республіканською бібліотекою, науковими бібліотеками та науковими установами. Основною базою створення ретроспективної бібліографії є органи поточної державної бібліографії республіки. Крім того, можуть використовуватися фонди і каталоги бібліотек, літописи, покажчики Всесоюзної книжкової палати. У бібліографії обліковуються книги, періодичні видання, ноти, друкована графіка, мапи.

Для ретроспективної бібліографії були встановлені хронологічні, мовні та територіальні межі відбору творів друку. Початковий хронологічний відлік облікового періоду бібліографії визначається часом установлення радянської влади на території республіки. До бібліографії включаються твори друку (незважаючи на мову), що видавалися на території, в межах якої проводився облік в органах поточної державної бібліографії відповідних періодів, та твори друку мовою даної республіки, що були видані в інших республіках. Таким чином, в основу ретроспективної бібліографії творів друку радянського періоду було покладено територіальний і мовний принципи.

Завдання ретроспективної загальної бібліографії творів друку, виданих у дореволюційний час, визначалися як облік видань, що відбивали розвиток і досягнення національної культури; інформування про ці видання з метою надання допомоги науковим працівникам, бібліотекам і науковим закладам у розшуку необхідної їм літератури.

Базою для створення даної бібліографії є фонди і каталоги наукових бібліотек, книжкової палати республіки та провідних бібліотек Радянського Союзу. Бібліографію складають державна республіканська бібліотека та республіканська книжкова палата. До підготовки бібліографії залучаються наукові бібліотеки та наукові заклади. В бібліографії мають обліковуватися книги, періодичні видання, ноти, мапи, друкована графіка.

Обсяг бібліографії визначається хронологічними, мовними і територіальними межами відбору матеріалу. Початкова (нижня) хронологічна межа встановлюється залежно від виходу першої книги, верхня – від дати встановлення радянської влади в республіці.

За Положенням, у бібліографії обліковуються такі твори друку:

 видані в межах сучасної території республіки, незважаючи на мову;

 видані мовою республіки в інших районах дореволюційної Росії;

 видані за межами дореволюційної Росії, якщо авторами є представники народу, що населяє дану республіку; є пам'ятками культури; якщо вони присвячені боротьбі цього народу за соціальну та національну свободу.

Отже, в ретроспективній бібліографії виділялися два періоди – дореволюційний і радянський. Відповідно до цих періодів визначалися і різні принципи будови ретроспективної бібліографії: у дожовтневий – територіальний, мовний принципи, уводиться екстеріорика за авторською та змістовою ознаками; у радянський – територіальний і мовний. Мовою республіки визначалася мова народу, іменем якого було названо дану республіку.

У Положенні про ретроспективну бібліографію дожовтневого періоду ставиться завдання обліку друкованих видань, які відбивають розвиток і досягнення національної культури. Проте ретроспективна бібліографія, що будувалася за цими принципами, не давала повної об'єктивної картини розвитку національної культури. За межами бібліографії залишалися твори національними мовами, що видавалися за кордонами Російської імперії. Також виключалися твори національних авторів і ті, що присвячувалися боротьбі даного народу за соціальну і національну свободу. З цього випливає, що твори, присвячені історії, культурі тощо даного народу, не повинні включатися до ретроспективної бібліографії. Не враховувалися при складанні бібліографії і твори, присвячені даному народу, що видавалися в Російській імперії. Твори