LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічна діяльність в Україні: 50 - 70-ті рр. XX ст.

національних авторів, написані не національною мовою, що видавалися в державних кордонах Росії, так само не потрапляли до бібліографії.

Згідно з Положенням до бібліографії не включалася література релігійна, містична, бульварна, література, яка втратила наукову цінність. Такі змістові обмеження також не сприяли повноті відображення матеріалів у ретроспективній бібліографії.

У Положенні про ретроспективну бібліографію дожовтневого періоду знаходимо всі ознаки, за якими в сучасному бібліографознавстві визначається національна бібліографія України, зокрема ретроспективна: мовна, територіальна, авторська, змістова. Але ці принципи застосовувалися обмежено: мовний (твори мовою республіки, видані в межах Російської імперії, за сучасною концепцією – в усьому світі), територіальний (твори, видані в сучасних кордонах республіки будь-якою мовою, за сучасною концепцією – твори всіма мовами, видані на території сучасної України), авторський (твори представників даного народу, що вийшли за кордонами Російської імперії, відповідно – твори, авторами яких є українці, українські установи, заклади, організації та об'єднання, видані в усьому світі всіма мовами незалежно від змісту), змістовий (твори, що присвячені боротьбі народу за соціальну і національну свободу, видані за кордонами Росії – твори про Україну та її народ, видані в усьому світі всіма мовами).

Поза ретроспективною бібліографією радянського періоду залишалися видання мовою даної республіки, які видавалися за межами СРСР; видання, присвячені республіці, видані в межах СРСР та інших країнах; твори представників народу даної республіки, видані різними мовами в СРСР та інших країнах.

За Положеннями про ретроспективну бібліографію радянського і дожовтневого періодів обліку підлягають тільки друковані матеріали (книги, мапи, ноти, друкована графіка).

На основі Положень про ретроспективну бібліографію книжкові палати у співпраці з республіканськими бібліотеками створили чимало бібліографічних репертуарів книг. Але, як видно з даних, наведених Б. А. Семеновкером, різниця в рівні розвитку ретроспективної бібліографії у республіках досить значна 5. В Україні створено лише один універсальний ретроспективний покажчик радянських книжок за 1942 – 1944 рр. 6 з метою заповнити прогалини в бібліографуванні продукції, виданої за роки Великої Вітчизняної війни. До покажчика включено книги, що вийшли в територіальних межах УРСР, а також книги українською мовою і українських авторів, які були надруковані в Москві і на території інших республік СРСР. Сюди слід додати ще три кумулятивні щорічники за 1945, 1954 і 1955 рр. 7 Дещо кращий стан ретроспективної бібліографії книг, виданих до революції, але й тут є досить багато прогалин. Це стосується в першу чергу Наддніпрянської України, яка входила до складу царської Росії.

У 50-х роках Книжкова палата УРСР працювала над створенням посібників ретроспективної бібліографії, насамперед періодичних видань (у 1956 р. вийшла бібліографія "Періодичні видання УРСР. 1918 – 1950. Журнали" 8, у 1964 р. – "Періодичні видання УРСР. 1951 – 1960. Журнали"). Покажчики включають журнали, видані на території радянської України за період з 1918 по 1960 рр., і журнали, які вийшли в Молдавській РСР у 1924 – 1940 рр. (період, коли Молдавська РСР входила до складу УРСР як автономна республіка). Крім журналів, до покажчика включено продовжувані видання – "Наукові записки", "Праці", "Бюлетені" тощо, а також інформаційні списки, списки літератури, що надійшли до бібліотек; каталоги кінофільмів, програми радіопередач, програми театрів та інших закладів; монографії, які є окремими випусками продовжуваних видань; нумеровані збірники та альманахи, що виходили періодично, в тому числі склографовані і машинописні матеріали; видання українських закладів і організацій, що були надруковані в Москві і Ленінграді. Принципи відбору матеріалу, якими керувалася Книжкова палата УРСР, розходилися з принципами Всесоюзної книжкової палати, яка вважала, що поняття "періодичне видання" українською палатою трактується дуже широко. На думку Книжкової палати УРСР, республіканські книжкові палати, на відміну від Всесоюзної, повинні включати до ретроспективних покажчиків періодики широке коло видань, у тому числі усі відомчі і малотиражні видання, що в різні роки не були зареєстровані в органах поточної бібліографії.

У 1965 р. вийшов покажчик "Періодичні видання УРСР. 1917 – 1960. Газети". Він містить описи газет, що вийшли всіма мовами в межах УРСР. До покажчика включено радянські газети, що видавалися в УРСР з березня 1917 р. по грудень 1960 р., газети Західної України – з 1939 р., Закарпатської України – з 1945 р., Кримської області – з 1954 р.

Було видано тематичні ретроспективні покажчики: Українська радянська культура за 40 років (1917 – 1957). Бібліографічний покажчик літератури. Вип. 1 (Освіта, наука, література, літературознавство і критика). – Х., 1960. – 418 с.; Українська радянська культура за 40 років (1917 – 1957). Бібліографічний покажчик літератури. Вип. 2 (Мистецтво, культурно-освітня робота, радіомовлення, телебачення, преса, книговидавнича справа і книжкова торгівля). – Х., 1957. – 404 с.

У 1958 – 1960 рр. вийшов у світ покажчик "Художня література, видана на Україні за 40 років" у двох частинах 9. У ньому подано зведену бібліографію художніх творів українською, російською та іншими мовами, які були видані в УРСР.

Ретроспективні покажчики укладали і бібліотеки. Якщо Книжкова палата готувала зведення книг чи періодичних видань, випущених на території республіки, то бібліотеки – друковані каталоги своїх книжкових колекцій та книгосховищ 10. Такі самі каталоги видавали й наукові бібліотеки деяких університетів, наприклад: "Книги Петровской эпохи Центральной научной библиотеки Харьковского университета" (Х., 1972).

Поряд з виданнями ретроспективних покажчиків Книжкова палата складала спеціалізовані картотеки бібліографічно-довідкового характеру. У 1963 р. колектив авторів Харківського бібліотечного інституту і Книжкова палата підготували ретроспективну картотеку "Бібліографія бібліографії УРСР. 1917–1960 рр.", яка охоплює до 35 тис. назв бібліографічних покажчиків, що видані з прикнижковою і внутрішньокнижковою бібліографією. Картотека охоплювала видання, що вийшли в межах республіки 11.

З 60-х років Палата працює над покажчиком "Книга УРСР. 1917 – 1976 рр.", згідно з "Положенням про ретроспективну загальну бібліографію друкованих творів, виданих в союзних і автономних республіках СРСР за роки Радянської влади". Нею підготовлено п'ятитомний покажчик. Але це видання було припинено 12.

У 1971 р. вийшов каталог С. О. Петрова "Книги гражданського друку, видані на Україні. XVIII – перша половина XIX" 13. Він містить відомості про книги із різних галузей від початку впровадження гражданського друку до 1860 р. і включає опис майже двох тисяч книг, виданих на території України (в адміністративних кордонах УРСР), надрукованих гражданським шрифтом. Сюди віднесено всі видання, які мають п'ять і більше сторінок тексту.

Розташування матеріалів у каталозі – алфавітне, переважна більшість книг описана de visu. Особливості окремих видань визначено в анотаціях.