LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічна секція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та закладів як осередок дослідження національної бібліографії (1965 - 2002 рр.)

секції, спрямованих на дослідження стану поточного національного бібліографічного обліку у країнах світу;
  • визначити стан наукових досліджень БС ретроспективних НБ;

  • обґрунтувати можливості використання здобутків БС ІФЛА для удосконалення національної бібліографічної продукції України.

    Об'єкт дослідження – Бібліографічна секція ІФЛА.

    Предмет дослідження – основні напрями та результати діяльності Бібліографічної секції ІФЛА у царині НБ.

    Методологічною основою дослідження є принципи історизму, об'єктивності, всебічності та наступності. З позицій загальнонаукової методології проблема розглядається на основі історичного та системного підходів.

    Методи дослідження. При виборі методики дослідження була взята до уваги необхідність її адекватності різним проявам діяльності БС ІФЛА та її впливу на розвиток НБ. Вирішення поставлених завдань здійснювалося за допомогою системи загальнонаукових, історичних та бібліографічних методів: теоретичних (аналіз, синтез, абстрагування, пояснення тощо), історико-порівняльного, історико-ретроспективного, проблемно-хронологічного, термінологічного, статистичного, виявлення та вивчення архівних, літературних та бібліографічних джерел, емпіричних (спостереження й опис).

    Хронологічні межі дослідження охоплюють1965 – 2002 рр., тобто період від створення БС ІФЛА до останнього року її роботи у рамках програми УБОІМ.

    Джерельну базу дослідження складають опубліковані та архівні документи.

    Важливою її складовою є офіційні матеріали, звіти про роботу ІФЛА та БС зокрема, матеріали чергових конференцій, прийняті резолюції тощо.

    У дисертації широко залучалися до вивчення доповіді, представлені на засіданнях БС під час щорічних конференцій ІФЛА. Аналіз їх тематики сприяв визначенню пріоритетів у постановці нових проблем, дослідження яких проводила секція у різні роки.

    Великий пласт неопублікованих документів містять фонди клірінг-хаусів ІФЛА – структурних підрозділів (їхня мережа сьогодні налічує 17 відділень у різних країнах світу), які виконують архівну та інформаційно-посередницьку функції, забезпечуючи зберігання і використання документів федерації. Шифри документів у всіх клірінг-хаусах однакові і складаються з реєстраційного номера доповіді, шифру професійного підрозділу федерації, мови оригіналу та наявності перекладу іншими мовами.

    При проведенні дослідження використовувалися архівні матеріали з фондів Російського клірінг-хаусу ІФЛА у Москві (Всеросійська державна бібліотека іноземної літератури ім. М.Рудоміно), Датського клірінг-хаусу ІФЛА у Копенгагені (бібліотека Королівської школи бібліотекознавства). Також опрацьовувалися фонди Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України, Національної парламентської бібліотеки України, Одеської державної наукової бібліотеки ім.М.Горького, Російської Державної бібліотеки (м. Москва), Всеросійської державної бібліотеки іноземної літератури ім. М.Рудоміно. Шляхом замовлення літератури за електронною доставкою залучалися документи з фондів бібліотеки Університету у м. Піза (Італія).

    При проведенні дослідження активно використовувалися документи, представлені у мережі Інтернет на офіційному сайті ІФЛА IFLANET.

    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що в ньому вперше відтворено цілісну картину створення та розвитку БС ІФЛА, здійснено аналіз складу секції, її керівних органів, визначено внесок окремих бібліографознавців у її роботу. Розроблено періодизацію історії розвитку секції та висвітлено її діяльність протягом кожного з виокремлених етапів. Проаналізовано результати теоретико-методологічних розробок секції, визначено їх внесок у збагачення світової теорії та практики НБ. Досліджено зміст, результати та значення наукових проектів секції, спрямованих на вивчення стану поточних та ретроспективних національних бібліографічних покажчиків країн світу; охарактеризовано їх значення у контексті реалізації програми УБОІМ. Обґрунтовано можливості використання здобутків БС ІФЛА для удосконалення НБ України. Новизну дисертації визначає також введення до наукового обігу архівних документів, значна частина яких представлена іноземними мовами та в електронному форматі.

    Практичне значення дослідження полягає у всебічному вивченні діяльності БС ІФЛА як осередку дослідження НБ, щосприяє розширенню та поглибленню знань з історії міжнародного співробітництва у НБ, а також узагальненню емпіричного матеріалу з метою використання у вітчизняній бібліографічній практиці. Основні положення, матеріали та результати дослідження можуть бути використані при розробці програм навчальних курсів вищих та середніх спеціальних освітніх закладів бібліотечно-інформаційного профілю, в системі підвищення кваліфікації бібліографів – практиків.

    Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом доповідей на наукових конференціях різного рівня: Восьмій міжнародній науковій конференції "Бібліотечна справа – 2003: гуманітарні та технологічні аспекти розвитку" (м.Москва, 24 – 25 квітня 2003 р.), Міжнародній науковій конференції "Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві" (м. Харків, 21 – 22 листопада 2003 р.), науковій конференції "Документознавство та інформаційна діяльність: Наука. Освіта. Практика" (м. Київ, 18 грудня 2002 р.).

    Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 6 публікаціях, з них 3 одноосібні статті у фахових виданнях та 3 тезидоповідей на наукових конференціях.

    Структура дисертації підпорядкована меті та завданням дослідження і включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел. Дисертація доповнена трьома додатками: "Склад Постійного комітету Бібліографічної секції ІФЛА (1972 – 2002 рр.)", "Склад Виконавчого комітету Бібліографічної секції ІФЛА (1965 – 2002 рр.)", "Перелік доповідей, представлених на засіданнях Бібліографічної секції під час Генеральних конференцій ІФЛА (1965 – 2002 рр.)".

    Обсяг дисертаційного дослідження – 187 сторінок основного тексту. Список використаних джерел – 47 сторінок (450 позицій, з них 229 - іноземними мовами), додатки – 27 сторінок.


    Основний зміст дисертації


    У вступі обґрунтована актуальність теми та наукова новизна роботи, визначені об'єкт і предмет, сформульовано наукову мету, завдання дисертаційного дослідження, його практичне значення, окреслені хронологічні межі, охарактеризована джерельна база дослідження та стан наукової розробки проблеми, наводяться дані про апробацію результатів дослідження.

    Перший розділ "Національна бібліографія та роль Бібліографічної секції ІФЛА у її розвитку як об'єкт бібліографознавчого дослідження" присвячено історіографічному аналізу наукової літератури та характеристиці джерельної бази дослідження.

    У розділі показано, що інтерес до проблем теорії і практики НБ є традиційно високим як у вітчизняному, так і у зарубіжному бібліографознавстві. Одним із найскладніших і найдискусійніших питань є розробка і формування категоріально-понятійного апарату. Найбільша кількість теоретичних праць присвячена визначенню ключового терміна "національна бібліографія", який широко почав використовуватися бібліографами та бібліографознавцями з середини ХІХ ст.

    Різноманіття трактувань цього терміна у


  •