LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічна секція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та закладів як осередок дослідження національної бібліографії (1965 - 2002 рр.)

бібліографознавстві середини ХІХ – середини ХХ ст. докладно розкрито І.Гудовщиковою і Л.Ліндером, які пояснюють наявність різних підходів до визначення пріоритетних принципів обліку у НБ відмінними історичними умовами її функціонування у різних країнах.

У другій половині ХХ ст. дослідженням цієї проблеми займалися Б.Белл, М.Бодіке, Р.Бурн, А.Верьовкіна, М.Горман, Р.Грір, В.Клапіюк, В.Ліров, Г.Левін, В.Леончиков, Ф.Макгован, М.Машкова, О.Муратов, Б.Семеновкер, К.Сімон.

Серед українських дослідників розробкою термінології НБ займалися: у 1920 – 1930 рр. – В.Дубровський, П.Іноземцев, Г.Ковалевський, С.Маслов, Ю.Меженко, С.Постернак, М.Сагарда; у 1950 – 1980-і рр. – І.Вовченко, Л.Гольденберг, М.Гуменюк, І.Корнєйчик, Р.Жданова; у 1990-х рр. – В.Загуменна, А.Корнієнко, В.Лутовинова, В.Омельчук, В.Патока, М.Сенченко, Н.Сенченко. Розробці проблем рукописної та архівної Україніки присвячено праці Г.Боряка, Л.Дубровіної, О.Онищенка, Н.Христової.

Теоретико-методологічні основи розвитку НБ відбивалися у працях відомих українських бібліографознавців – Л.Дубровіної, В.Загуменної, Ю.Меженка, В.Омельчука, С.Постернака, М.Сенченка, Г.Швецової–Водки – та бібліотекознавців – В.Ільганаєвої, Т.Ківшар, О.Онищенка, М.Слободяника.

Значну увагу приділено з'ясуванню співвідношення терміна "національна бібліографія" і поширеного у колишньому радянському бібліографознавстві терміна "державна бібліографія".

У дисертації охарактеризовано підходи до визначення іншого дискусійного терміна у теорії НБ – "екстеріорика", наукове обґрунтування якого було зроблене Л.Рилловою.

У низці праць зарубіжного та вітчизняного бібліографознавства знайшли своє відображення проблеми розробки функціональної структури НБ (І.Гудовщикова, В.Загуменна, К.Зотова, М.Ковачка, Т.Кузнецова, Т.Лиховид, Й.Форстіус); типології об'єктів обліку НБ (Т.Кузнецова, М.Лайн, С.Рябова, Г.Швецова–Водка), визначення співвідношення НБ та законодавства про обов'язковий примірник (М.Бодіке, Г.Густавіно, О.Джиго, К.Зотова, Дж.Ланн, К.Ларсен, М.Сенченко, Я.Чепуренко).

Виявлено, що у комплексі досліджень проблем НБ досить скромне місце належить працям, які аналізують діяльність центрів міжнародного співробітництва. У дисертації проаналізовано вплив різних факторів на наявність подібних досліджень та їх науковий рівень, відзначено прикметні риси, характерні для бібліографознавчих праць колишнього СРСР.

Вивченню загальних аспектів міжнародного бібліографічного співробітництва присвячено роботи О.Бойкової, А.Верьовкіної, І.Гудовщикової, К.Марра, К.Лютової, В.Пашкової, О.Симонової.

Часткове висвітлення у зарубіжному та вітчизняному бібліографознавстві отримала робота у галузі НБ Міжнародного Бібліографічного інституту (С.Боднарський, І.Гудовщикова, П.Колмаков, С.Клещук, С.Кулешов, Н.Кушнаренко, А.Кременецька, К.Лютова, У.Рейворд, Г.Швецова–Водка), Міжнародного консультативного комітету ЮНЕСКО з бібліографії, документації та термінології (М.Бодіке, І.Вовченко, І.Гудовщикова, В.Гульчинський, Б.Каневський, Ф.Касіске, П.Кіркегор, Д.Коен, Н.Лаврова, М.Рудоміно, Д.Уіздом) та діяльність нарад експертів соціалістичних країн з питань НБ (Н.Грузинська, Е.Майо-Знак, І.Назмутдинов, Г.Помассл).

Автором виявлено, що за наявності незначної кількості узагальнюючих досліджень з історії ІФЛА, присвячених, в основному, періоду становлення федерації (П.Гавард–Вільямс, М.Ровелстад, М.Рудоміно), у світовій професійній періодиці надзвичайно розпорошено велику кількість статей інформаційно-довідкового характеру, які присвячені повідомленням про окремі конференції федерації, тематиці доповідей, представлених на її засіданнях, розкриттю змісту прийнятих документів тощо.

У радянському бібліографознавстві діяльність ІФЛА у різні роки висвітлювалася у статтях І.Багрової, О.Д'яконової, Б.Каневського, І.Кондакова, К.Лютової, І.Назмутдинова, Е.Переслегіної, Г.Юркової та інших.

Дослідженням основної програми ІФЛА УБОІМ займалися Д.Андерсон, І.Багрова, Р.Бурн, І.Гудовщикова, Ф.Кальтвассер, К.Лютова, М.Плассар, Б.Семеновкер.

Серед досліджень діяльності БС ІФЛА необхідно виділити публікації І.Багрової та Г.Помассла, які у 1970-х рр. займали тут керівні посади і зробили значний внесок як у роботу секції, так і у популяризацію її діяльності. Г.Помасслом зроблено узагальнення діяльності секції за 1966 – 1976 рр. Зокрема, висвітлено етап становлення, основні проекти та здобутки секції, окреслено внесок секції у розробку проблем НБ та її значення для міжнародного співробітництва.

М.Бодіке, В. Гульчинським, Т.Кузнецовою були ґрунтовно прорецензовані деякі бібліографічні посібники, які видавала секція у 1970-1980-х рр.

Таким чином, за наявності праць, присвячених окремим аспектам розвитку БС, її діяльність як осередку дослідження проблем НБ комплексно не вивчалася.

Дисертація підготовлена на основі різноманітних літературних та архівних джерел, які представлені як у паперовому, так і в електронному форматах.

У розділі виокремлено групи документів, подано характеристику кожної з них, розкрито їх інформаційні можливості і специфіку використання. Для джерельної бази дослідження характерна широка мовна різноманітність, що створює певні труднощі у її використанні.

У процесі дослідження встановлено, що переважна більшість інформації, яка стосується БС, міститься у загальних виданнях федерації, у той час як її самостійна видавнича діяльність порівняно незначна.

Найбільша група джерел представлена у друкованому форматі й охоплює загальні звіти про діяльність федерації та її структурних підрозділів, фінансові звіти, різні статистичні матеріали, наукові доповіді, статті, рецензії тощо.

Інша важлива складова джерельної бази представлена щорічними звітами про роботу БС за попередній рік. Їхня цінність обумовлена тим, що вони містять значний фактичний матеріал і є найоперативнішим джерелом інформації.

Протоколи засідань Постійного комітету секції мали велике значення для дослідження кількісних і якісних змін у її складі, аналізу змісту та характеру обговорень і дискусій.

Важливою частиною джерельної бази дослідження є матеріали, представлені у мережі Інтернет на офіційному сайті ІФЛА IFLANET, який з 1994 р. є основним засобом електронної комунікації у межах федерації та архівом її офіційної онлайнової інформації та документації. Сьогодні майже всі видання федерації, які існують у традиційному паперовому форматі, доступні на сайті в електронному вигляді. Повні тексти неопублікованих матеріалів (доповіді та повідомлення на щорічних Генеральних конференціях, звіти про результати окремих проектів, протоколи засідань керівних органів структурних підрозділів тощо) також подаються в Інтернеті.

Комплексне використання, системне вивчення джерел усіх названих груп, їх наукова інтерпретація та критичний аналіз дозволили зробити узагальнення діяльності БС ІФЛА протягом 1965 – 2002 рр. як осередку дослідження НБ та аргументувати отримані висновки.

У другому розділі "Роль Бібліографічної секції ІФЛА у розвитку теорії національної бібліографії" комплексно розглянуто процес становлення і розвитку БС; здійснено періодизацію її історії та докладно охарактеризовано діяльність протягом кожного з етапів; визначено місце секції в структурі ІФЛА, її склад, окреслено сферу діяльності; розкрито зміст Середньострокових програм, які визначали основні напрями її