LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічна секція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та закладів як осередок дослідження національної бібліографії (1965 - 2002 рр.)

роботи на окремих етапах; проаналізовано проекти секції, спрямовані на розробку теоретико-методологічних засад НБ.

БС є одним із структурних підрозділів ІФЛА, у яких здійснюється її основна професійна діяльність. Секція входить до складу одного із восьми відділів ІФЛА – Відділу Бібліографічного обліку. У дисертації охарактеризовано положення Статуту та Правил процедури ІФЛА, які регламентують діяльність секції, склад її виборних органів (Постійного та Виконавчого комітетів), порядок голосування та інші процедурні питання.

У дисертації автором зібрано і вперше систематизовано фактичний матеріал: статистичні дані щодо кількісного складу секції; якісного (за країнами та персоналіями) та кількісного складу її Постійного та Виконавчого комітетів; представлено інформацію про внесок у роботу секції окремих фахівців різних країн.

Доведено, що провідну роль у роботі секції відіграють представники європейських країн. Бібліографи Великої Британії, Німеччини, Росії (як правонаступниці СРСР), Франції, Чехії (Чехословаччини) входили до складу керівних органів БС протягом майже всього досліджуваного періоду. Виявлено, що протягом 1970-1980-х рр. у складі Постійного та Виконавчого комітетів БС переважали представники соціалістичних країн. З розвалом соціалістичної системи, який негативно позначився на участі країн, які до неї входили, у роботі ІФЛА, провідні позиції у складі Постійного комітету БС зайняли представники США та північноєвропейських країн. Така ситуація таїть в собі можливість лобіювання ними інтересів провідних компаній США у просуванні власних стандартів та інформаційних продуктів.

Визначено, що створення БС було викликане розширенням бібліографознавчих досліджень федерації та об'єктивною необхідністю координації бібліографічної діяльності всіх інших структурних підрозділів. БС (до 1977 р. – Бібліографічна комісія (БК)) була створена у 1965 р. на 31 конференції ІФЛА у м.Хельсінкі (Фінляндія) за пропозицією делегації СРСР з метою вивчення бібліографічної роботи бібліотек різних країн, розробки найважливіших питань теорії бібліографії, сприяння подальшому розвитку міжнародного бібліографічного співробітництва.

У роботі виділено три етапи в історії БС.

Перший етап охоплює 1965 – 1972 рр. Він характеризуєтьсястановленням БК як спеціального структурного підрозділу ІФЛА. Протягом перших років основна увага була зосереджена на визначенні пріоритетних напрямів діяльності. Серед кола загальних тем, на обговоренні яких зосереджувалися засідання комісії, виразно виокремлюється напрям, що стане пріоритетним у всій подальшій її діяльності: вивчення стану, проблем та тенденцій розвитку НБ.

Протягом другого етапу – 1973 – 1985 рр. – БС займалася розробкою проблем НБ у традиційних паперових форматах у рамках реалізації програми УБО. Діяльність секції відбувалася у двох напрямах: дослідження проблем поточної та ретроспективної бібліографії.

39 конференція ІФЛА 1973 р. (м. Гренобль, Франція) ознаменувала реальний початок розробки програми УБО, як в рамках федерації в цілому, так і в БК зокрема. Виявлено, що з цього року робота комісії у напрямі дослідження проблем національного бібліографічного обліку набула більш цілеспрямованого, активного характеру і одержала офіційне оформлення.

Виявлено, що головним заходом другого етапу історії БС стала підготовка, проведення й участь у Міжнародному конгресі ЮНЕСКО з національних бібліографій 1977 р. (м. Париж, Франція).

У ході дослідження встановлено, що ініціатива проведення цього заходу, який вплинув на розвиток національного бібліографічного обліку у всіх країнах світу протягом наступних двох десятиліть, належала саме БК. У роботі охарактеризовано внесок, зроблений її членами у його підготовку: серед п'яти основних досліджень федерації, які були проведені до конгресу і отримали назву "Основних", два документи були підготовлені членами БК.

У роботі доводиться, що Міжнародний конгрес з національних бібліографій мав для БС особливе значення. Він не тільки став форумом для міжнародної апробації ідей, в опрацюванні яких секція брала активну участь, але й прийняв рекомендації, які створили основу для її подальшої роботи над реалізацією програми УБО.

У першій половині 1980-х рр. було репрезентовано низку дослідницьких проектів, які розширили сферу дій БС за рахунок розробки питань удосконалення ретроспективної НБ як невід'ємної складової міжнародного обміну інформацією. Секцією було реалізовано проект, присвячений дослідженню питань ретроспективного обліку видань ІФЛА. Визначення співвідношення поточної та ретроспективної НБ, виявлення лакун в національному бібліографічному обліку стали значним внеском у розвиток теорії і практики НБ та у реалізацію програми УБО.

У розділі прослідковується, що протягом останнього етапу 1986 – 2002 рр. основні проекти секції переважно були спрямовані на вивчення змін у НБ, пов'язаних із інтенсивним впровадженням нових інформаційних технологій. Офіційне закриття програми УБОІМ 1 березня 2003 р. є закінченням даного етапу історії секції.

Виявлено, що протягом останнього етапу значну увагу було приділено вивченню БС досвіду ретроспективної конверсії традиційних бібліотечних каталогів в електронну форму; дослідженню проблем авторитетного контролю та розширення об'єктів обліку НБ за рахунок включення нових видів документів. Пріоритетним напрямом роботи БС є сприяння відображенню електронних ресурсів у НБ та виданню самих НБ у нетрадиційних форматах.

Зміни, які відбулися у бібліографічній сфері у 1990-х рр. і були викликані появою електронних видань та впливом новітніх інформаційних технологій на розповсюдження бібліографічних даних, обумовили необхідність перегляду рекомендацій Міжнародного конгресу 1977 р. Відділ Бібліографічного обліку, до складу якого входить БС, та Секція національних бібліотек у співробітництві з програмою УБОІМ ініціювали проведення Міжнародної конференції з національних бібліографічних служб (м. Копенгаген, Данія, 1998 р.).

У ході підготовки цього заходу БС здійснила низку проектів, які стосувалися вивчення новітніх тенденцій у національному бібліографічному обліку країн світу. Результати цих досліджень значно сприяли виробленню рекомендацій Міжнародної конференції з національних бібліографічних служб.

Дослідження практичного впровадження цих рекомендацій у різних країнах світу, а також активне поширення інформації про них стали головними напрямами роботи секції у 1999 – 2002 рр.

У розділі розкрито зміст, здійснено аналіз та сформульовано значення результатів проектів БС, які розробляли теоретико-методологічні засади НБ.

Перший з них був реалізований у 1977 – 1982 рр. Робоча група секції займалася дослідженням розширення типології об'єктів обліку поточної НБ, запропонованої Міжнародним конгресом з національної бібліографії 1977 р., шляхом включення нових видів документів. Розроблені секцією рекомендації були прийняті як офіційний документ і рекомендовані для використання всіма країнами світу, що сприяло розвиткові та реалізації програми УБО.

Докладно розглянуто другий напрям теоретичних розробок БС, які полягали у дослідженні проблем ретроспективної НБ у контексті УБО.

У 1981 – 1985 рр. було здійснено проект, завдання якого полягали у обґрунтуванні принципів обліку ретроспективної НБ, упорядкуванні відповідної термінології та визначенні