LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічна секція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та закладів як осередок дослідження національної бібліографії (1965 - 2002 рр.)

Кнутсен проаналізувала недоліки і переваги найбільш поширених форматів (друкованого, CD-ROM, бібліографій у мережі Інтернет). Найперспективнішим напрямом розвитку НБ визнано її представлення у мережі Інтернет.

Результати проектів 1999 – 2001 рр. містять ґрунтовний аналіз стану національного бібліографічного обліку у країнах світу. Виявлення найнагальніших проблем визначило перспективні напрями роботи БС на наступні роки, які полягають, перш за все, у вивченні питань обліку електронних ресурсів та розвитку електронних НБ.

У розділі також охарактеризовано довідники і покажчики, складені секцією у результаті вивчення ретроспективного національного бібліографічного обліку у рамках Середньострокової програми 1981–1985 рр.

Найґрунтовнішим виданням є міжнародний довідник "Ретроспективні національні бібліографії", складений робочою групою секції, яка працювала у 1981 – 1985 рр. під керівництвом М.Бодіке. До довідника увійшли 327 посібників 39 країн світу. Матеріал, згрупований за алфавітом країн, розташований у хронологічному порядку, за періодами охоплення документів, що дає уявлення про прогалини в їхньому обліку. Перед переліком ретроспективних національних бібліографічних посібників кожної країни розміщено вступ, в якому подано коротку загальну характеристику політичної історії країни, історії її видавничої й бібліографічної діяльності.

У рамках дослідження секцією проблем ретроспективної НБ у 1983 – 1985 рр. Державною бібліотекою СРСР ім. В.І.Леніна було складено бібліографічний покажчик "Державні (національні) бібліографічні покажчики соціалістичних країн" (у двох частинах) і "Зведену таблицю видань ретроспективної національної бібліографії", що включає 350 посібників із 64 країн.

Охарактеризовані видання сприяли ознайомленню світової громадськості із практикою ретроспективного національного бібліографічного обліку у різних країнах світу, виявленню лакун, що послугувало стимулом для подальшої розробки проблем НБ у контексті програми УБО.

У Висновках підведені підсумки і викладені основні результати дослідження, обґрунтовано низку узагальнюючих положень.

1. В результаті аналізу проблеми встановлено, що у дослідженні НБ виокремлюється комплекс загальнотеоретичних проблем, пов'язаних з розвитком категоріально-понятійного апарату, розробкою функціональної структури НБ, визначенням типології об'єктів національного бібліографічного обліку, дослідженням співвідношення НБ та законодавства про обов'язковий примірник та аналізом діяльності центрів міжнародного бібліографічного співробітництва. Організація у структурі ІФЛА БС стала визначальним чинником розробки міжнародної стратегії розвитку НБ. У результаті діяльності цієї секції сформована повноцінна джерельна база, основними складовими якої є офіційні видання федерації, матеріали щорічних Генеральних конференцій, професійна періодика та архівні джерела. Сутнісною особливістю сучасного етапу розвитку джерельної бази дослідження діяльності БС є формування мережі клірінг-хаусів ІФЛА як спеціальних регіональних установ, що зберігають архівні джерела федерації, та створення сайту IFLANET, який сьогодні є основним засобом електронної комунікації у межах федерації та архівом її офіційної онлайнової інформації та документації. Проте, за наявності значної джерельної бази, проблема діяльності БС як осередку дослідження НБ комплексно не розглядалася.

2. Організація в структурі ІФЛА спеціалізованого бібліографічного осередку була зумовлена об'єктивною необхідністю проведення поглибленого опрацювання проблем бібліографії в цілому і національної зокрема. У відповідності із даною метою була створена Бібліографічна комісія, пізніше, у зв'язку з реорганізацією федерації, перетворена у Бібліографічну секцію. Основними напрямами діяльності секції у царині НБ стали дослідження теоретико-методологічних проблем НБ та стану поточного та ретроспективного бібліографічного обліку у країнах світу.

3. Розроблено періодизацію історії розвитку БС ІФЛА, в основу якої покладено ознаку динаміки соціально-культурних, бібліографознавчих та інформаційно-технологічних трансформацій, які визначають суттєві зміни в її діяльності. За даною ознакою виділено три основні етапи:

1965 – 1972 рр. – етап становлення секції як спеціального структурного підрозділу ІФЛА, що характеризується формуванням якісного складу, структури, функцій, професійних пріоритетів, проведенням перших комплексних досліджень, присвячених вивченню місця бібліографії в системі наукової і технічної інформації, проблем галузевої, рекомендаційної, краєзнавчої бібліографії, міжнародного бібліографічного співробітництва, аналізу стану бібліографічної роботи бібліотек в окремих країнах, і виокремленням НБ як провідного напряму досліджень.

1973 – 1985 рр. – етап дослідження проблем НБ у традиційних паперових форматах у рамках реалізації програми УБО. Діяльність секції на даному етапі відбувалася у двох напрямах: вивчення проблем поточної та ретроспективної НБ. Результати ґрунтовних досліджень секцією стану поточного національного бібліографічного обліку у всьому світі стали підґрунтям рекомендацій Міжнародного конгресу з національних бібліографій 1977 р., у відповідності з якими відбувався його розвиток протягом наступних 20 років. Дослідження ретроспективної бібліографії були зосереджені на вивченні питань обліку офіційних видань, видань міжнародних організацій та розробці загальних теоретико-методологічних проблем ретроспективної НБ.

Визначальним чинником третього етапу 1986 – 2002 рр., який характеризується дослідженням НБ у контексті стрімкого розвитку новітніх інформаційних технологій, став розвал соціалістичної системи, котрий призвів до значних геополітичних змін у всьому світі, що, в свою чергу, позначилося на зміні якісного складу ІФЛА в цілому та БС зокрема. Швидка інформатизація суспільства, розвиток мережі Інтернет, поява нових носіїв інформації створили передумови для якісного нового характеру виробництва та розповсюдження бібліографічної інформації та викликали необхідність розробки нових підходів до ведення бібліографічного обліку документів у національному та міжнародному масштабах. Основні проекти, здійснені секцією протягом даного етапу, були присвячені ретроспективній конверсії традиційних бібліотечних каталогів в електронну форму, авторитетному контролю, відображенню електронних видів документів у виданнях НБ, підтримці створення НБ в електронних форматах.

4. Виявлено, що одним із найґрунтовніших досліджень БС у комплексі теоретико-методологічних проблем НБ є розробка типології об'єктів поточного НБ. З урахуванням історичних традицій національного бібліографічного обліку і рівня розвитку книговидання різних країн світу БС склала рекомендації, спрямовані на значне розширення типології об'єктів обліку, запропонованої Міжнародним конгресом з національних бібліографій 1977 р., за рахунок документів на нових носіях інформації з метою повного обліку видавничої продукції держави та досягнення уніфікації змістів НБ, що сприяло поліпшенню ефективності міжнародного обміну інформацією.

Другим важливим напрямом теоретико-методологічних досліджень БС стали напрацювання у царині ретроспективної НБ. Зокрема, було обґрунтовано пріоритетність державно-територіального принципу ретроспективного національного бібліографічного обліку, що сприяло досягненню основних завдань програми УБОІМ;