LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічна спадщина історико-етнографічних досліджень Криму в кінці ХVІІІ - на початку ХХ століть

опублікована в 1894-1902 рр. В Інституті російської літератури РАН (С.-Петербург) вивчені особисті фонди видатних дослідників Криму А. Б. Ашика (ф. 615), М. М. Вакуловського (ф. 372), Г. М. Геннаді (ф. 497), М. Н. Мурзакевича (ф. 603), А. О. Скальковського (ф. 281). Матеріали останнього доповнені значною кількістю неопублікованих кримознавчих праць А. О. Скальковського, виявлених у його особистому фонді С.-Петербурзької філії Інституту російської історії РАН (ф. 200), які також уперше введені автором дисертації до наукового обігу. Із матеріалів архівів С.-Петербурзької філії Інституту сходознавства РАН (С.-Петербург) залучені матеріали особистих фондів кримознавців І. М. Березіна (ф. 5), В. В. Григор'єва (ф. 61), В. Д. Смирнова (ф. 50), Д. А. Хвольсона (ф. 55).

Значну кількість рукописних кримознавчих матеріалів містять відділи рукописів наукових бібліотек. Так, в ІРНБУВ для розкриття теми дисертації першочергове значення мають матеріали, що відклалися у фонді "Одеське товариство історії та старожитностей" (ф. 5), де виявлені неопубліковані праці І. П. Бларамберга, Ф. Ф. Вігеля, П. А. Дюбрюкса, В. Х. Кондаракі, В. Д. Смирнова, листування кримознавців, змістовні особисті фонди М. М. Бережкова (ф. 23) та Н. Д. Полонської-Василенко (ф. 42).

14 особистих фондів літераторів, істориків і бібліографів залучені з відділу рукописів Російської державної бібліотеки (Москва). Пріоритетного значення надано матеріалам 23 особистих фондів, що відклалися у відділі рукописів Російської національної бібліотеки (С.-Петербург). Передусім, це архіви Г. М. Геннаді (ф. 178), В. В. Григор'єва (ф. 224), Інокентія (Борисова) (ф. 313), О. М. Самойловича (ф. 671), П. П. Свіньїна (ф. 679), І. І. Толстого (ф. 781), Х. Х. Гіля (ф. 904), Г. С. Габаєва (ф. 1001), зібрання А. С. Фірковича (ф. 946). Разом з тим залучене листування низки істориків-кримознавців, виявлене в інших особистих фондах. Ці документи надзвичайно інформативні в галузі розвитку історичних досліджень у Криму в XIX – на початку ХХ століття. Серед "Зібрання німецьких рукописів" цього архіву використані ґрунтовні щоденники академіка Є. Є. Келера, які він вів під час своїх експедицій у Криму в 1817-1821 рр. Виявлені дисертантом документи яскраво відображають провідну роль учених із столичних академічних центрів у розвитку історико-етнографічних досліджень Криму і сприяють атрибуції чисельних публікацій ХІХ ст., надрукованих під псевдонімами.

Додаткову інформацію для складення цілісного уявлення про предмет дослідження містять в собі фонди відділу рукописів та стародруків Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького, де досліджені фонди М. Г. Попруженка (ф. 40) й архієпископа Херсонського та Таврійського Інокентія (Борисова) (ф. 58), з яких залучена епістолярна спадщина цих діячів, пов'язана з вивченням Криму.

У регіональній групі пріоритетного значення надано фондам ДАОО: "Управління Новоросійського генерал-губернатора" (ф. 1), "Управління тимчасового Одеського генерал-губернатора" (ф. 5), "Канцелярія опікуна Одеського навчального округу" (ф. 42), "Рішельєвський ліцей" (ф. 44), "Новоросійський університет" (ф. 45), які містять біографічні матеріали (формулярні списки) та докладну інформацію про зміни в кар'єрі вчених-кримознавців Одеси. Досконально вивчені документи фонду "Одеське товариство історії та старожитностей" (ф. 93), а також особисті фонди П. К. Бруна (ф. 160), І. А. Линниченка (ф. 153), О. І. Маркевича (ф. 150), М. Н. Мурзакевича (ф. 148), М. Г. Попруженка (ф. 159), А. О. Скальковського (ф. 147). Особливий інтерес мають також матеріали фонду "VI Археологічний з'їзд в Одесі" (ф. 275), де виявлений корпус раніше невідомих рукописів із історії півострова В. Х. Кондаракі, Ф. Ф. Лашкова та ін.

У дослідженні використано документи Державного архіву при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим: фонди "Канцелярія Таврійського губернатора" (ф. 26), "Таврійські дворянські депутатські збори" (ф. 49), "Сімферопольська чоловіча гімназія" (ф. 104), де відклалися численні біографічні документи місцевих краєзнавців. Залучений також матеріал особистих фондів: О. Л. Бертьє-Делагарда (ф. 216), В. О. Іванова (ф. 533), І. А. Линниченка (ф. 538), О. І. Полканова (ф. Р-3814), В. В. Симоновського (ф. Р-3318).

У дисертації використані й матеріали наукових архівів музеїв. Із паперів, що відклалися в науковому архіві Державного Ермітажу (С.-Петербург), залучені документи "Першого відділення імператорського Ермітажу" (ф. 1), особисті зібрання Є. Є. Келера (ф. 11), Б. В. Кене (ф. 48) й О. Ф. Ретовського (ф. 22). У відділі писемних джерел Державного історичного музею Російської Федерації (Москва) вивчені особисті фонди Д. І. Іловайського (ф. 2), М. М. Бантиш-Каменського (ф. 45), О. В. Орєшникова (ф. 136), Г. Ф. Карпова (ф. 369) тощо. У науковому архіві Російського етнографічного музею (С.-Петербург) виявлена інформація про експедиційне дослідження народів Криму й раніше невідомі рукописи О. М. Самойловича та М. М. Дубровського. Документи, пов'язані з історією археологічних досліджень у Криму, листування істориків, біографічні матеріали залучені з фондів наукових архівів Керченського державного історико-культурного заповідника, Херсонеського національного історико-археологічного заповідника, Кримського республіканського краєзнавчого музею (фонди Таврійської вченої архівної комісії (ТВАК) та О. Л. Бертьє-Делагарда), Феодосійського краєзнавчого музею та Ялтинського державного об'єднаного історико-літературного музею (зібрання О. М. Деревицького).

У дисертації залучені також матеріали двох фондів архіву Російського географічного товариства (С.-Петербург): П. І. Кеппена (ф. 2) та розряду 39 "Таврійська губернія", де також вдалося виявити раніше невідомі праці дослідників Криму.

Найважливішими архівними знахідками стала виявлена дисертантом низка кримознавчих рукописних бібліографій як ретроспективних, так і систематичних, що дали можливість значно доповнити уявлення про кримознавчу бібліографічну спадщину. Робота з архівними фондами дозволила виявити сотні раніше невідомих кримознавчих творів як поважних істориків, так і нових прізвищ (наприклад, фонд "Матеріали з історії російського флоту" (ф. 315) в Центральному державному архіві Військово-морського флоту Російської Федерації). Вивчення епістолярної спадщини дало можливість атрибутувати чисельні праці кримознавців, заглибитися в дослідження взаємодоповнюючого впливу різних кримознавчих центрів.

У підрозділі 1.3. "Історіографія питання" визначено рівень науково-теоретичного опанування проблеми в історичній науці, виявлено відсутність характеристики бібліографічної спадщини історико-етнографічних досліджень Криму. У другій пол. XIX – на поч. ХХ ст. були здійснені перші спроби складання історико-бібліографічних оглядів опублікованої спадщини з історії та етнографії Криму (Ю. А. Кулаковський, П. М. Леонтьєв, М. І. Новосадський, В. Н. Юргевич). Однак у цих наробках були відображені лише одиничні праці на вибір