LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічні аспекти наукової спадщини М.С.Грушевського

опрацювання М.С.Грушевським текстів наукових робіт;

визначити основні чинники бібліографічної культури наукових видань вченого;

- висвітлити погляди М.С.Грушевського на бібліографію;

- охарактеризувати значення бібліографічного доробку вченого для розвитку української бібліографії та бібліографознавства.

Об'єктом дисертаційного дослідження є наукова спадщина М.С.Грушевського.

Предметом дослідження є виявлення бібліографічних аспектів наукового доробку вченого.

Хронологічні межі дослідження в основному окреслені роками життя М.С.Грушевського (1866-1934). Проте, особлива увага приділена періоду від 1885 р. до 1934р., на який припадає поява перших наукових праць вченого та пік його наукової діяльності.

Методологічною базою дослідження є принцип історизму. При розв'язанні конкретних дослідницьких завдань застосовано сукупність методів історичного дослідження: історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, систематизації та класифікації документальних фактів, а також спеціальних методів бібліографознавчого, джерелознавчого та бібліографічного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- залучено до наукового обігу нові архівні документи, що розкривають бібліографічну діяльність М.С.Грушевського і на цій основі проаналізовано бібліографічні аспекти наукового доробку вченого;

- вивчено склад і зміст бібліографічних праць М.С.Грушевського, виявлені їх особливості в контексті розвитку науково-допоміжної, рекомендаційної, галузевої бібліографії, а також біобібліографії;

- встановлено основні способи бібліографічного опрацювання вченим наукових праць з історії, археології, етнографії, літературознавства, мовознавства;

- визначено основні складові бібліографічної культури наукових видань М.С.Грушевського;

- досліджено погляди М.С.Грушевського на українську бібліографію, формування видів та ролі у поширенні інформації;

- визначено основні особливості бібліографічного доробку вченого в контексті національної української бібліографії та бібліографознавства.

Практичне значення дисертації полягає у розширенні наукових знань про бібліографічну діяльність М.Грушевського, а також у можливості використання її положень та висновків при вивченні вузівських курсів з історії української культури, бібліографознавчого циклу, а також спецкурсів з української бібліографії. Результати можуть бути використані при підготовці підручників і навчальних посібників, розробці лекційних курсів для студентів бібліотечно-інформаційної спеціалізації вузів культури та педагогічних університетів. Фактичний матеріал, теоретичні узагальнення та висновки можуть бути використані українознавцями, істориками, бібліографознавцями при створенні узагальнюючих праць та спеціальних монографічних досліджень.

Особистий внесок здобувача. Всі положення та висновки дисертації, винесені на захист, одержано здобувачем самостійно і висвітлено в 7 одноосібних та 1 праці, написаній у співавторстві.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження апробовано на Міжнародних науково-теоретичних конференціях - "Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ" (Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, м.Київ, 12-14 жовтня 2004р.); "Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики" (Державна академія підготовки керівних кадрів культури і мистецтва, м.Київ, 25-26 травня 2004р.); "Технологія і техніка друкарства. Друк – 2004" (Національний технічний університет "КПІ". м.Київ, 28-29 травня 2004р.); "Інноваційна діяльність – стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек" (Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, м.Київ, 7-9 жовтня 2003р.); на Всеукраїнських наукових конференціях – "Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: проблеми та перспективи" (Національний авіаційний університет, м. Київ, 24-26 березня 2004р.); "Українська бібліотечна біобібліографістика – важливий складник розвитку національної культури" (Національна парламентська бібліотека України, м.Київ, 26 вересня 2002р.) та на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів та пошукачів Київського національного університету культури і мистецтв "Соціально-культурна сфера: реалії, проблеми, перспективи" (15 квітня 2004р.) та "Бібліографознавство: історія, сучасний стан та перспективи розвитку" (15 квітня 2003р.).

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, що містить 323 позиції, а також чотирьох додатків. Обсяг основного тексту дисертації 182 сторінки, загальний обсяг 205 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.



У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, розкрито зв'язок з науковими програмами й планами, визначено мету та завдання дослідження, об'єкт, предмет, хронологічні межі, джерельну базу, підкреслено наукову новизну та практичне значення. Наведено відомості про апробацію та впровадження результатів здійсненої роботи, визначено базовий термін дослідження. Бібліографічні аспекти розглядаються як сукупність способів або система прийомів, використаних вченим для бібліографічного опрацювання інформаційних джерел.

У першому розділі "Історіографія та джерельна база дослідження" зазначено, що історіографія грушевськознавства поділена Л.Винаром на кілька етапів, для першого з яких характерною була оцінка наукового доробку сучасниками М.Грушевського – визначними істориками В.Антоновичем, В.Щербиною, І.Франком, С.Томашівським, В.Дорошенком, І.Крип'якевичем, Д.Багалієм, М.Василенком. Характерно, що на початок ХХ ст. Припадають і спроби проведення бібліографічного дослідження праць видатного історика. Першою такою спробою можна вважати працю українського бібліографа І.О.Левицького "Реєстр наукових і літературних праць проф. М.С.Грушевського до року 1905", до якого було внесено праці вченого за 1885-1904 роки, що становило 591 окремий бібліографічний запис. Бібліографія І.О.Левицького, що складалася з таких розділів як: 1) Розвідки, статті, замітки і матеріали; 2) Рецензії, оцінки і бібліографічні огляди; 3) Оповідання; 4) Статті різного змісту, містила також покажчик імен і географічних місцевостей, згаданих у заголовках праць історика. Бібліографічні описи в реєстрі відзначалися повнотою, а список праць М.С.Грушевського було укладено в хронологічному порядку.

Варто також відзначити "Матеріали до бібліографії друкованих праць академіка Грушевського за 1905-1928 рр.", вміщені в ювілейному збірнику з нагоди 60-річчя від дня народження та