LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічні аспекти наукової спадщини М.С.Грушевського

40-річчя наукової діяльності вченого. У передмові Д.Балика та інші укладачі бібліографії зазначали, що під час збирання бібліографії було використано книжкові фонди Всенародної Бібліотеки України при ВУАН та інших наукових бібліотек Києва. Хронологічно до бібліографічного покажчика було внесено праці М.С.Грушевського за 1905-1928 рр. за схемою: 1) Розвідки, статті, замітки, матеріали; 2) Красне письменство; 3) Рецензії. Для зручності користування видання мало додатковий бібліографічний список праць акад. М.С.Грушевського та абетковий покажчик.

Аналіз згаданих бібліографічних покажчиків засвідчує, що впродовж 1885-1928 рр. вийшло друком 1779 публікацій, що розподілялись по видах:


Роки

книжки

Окремі видання

(відбитки)

статті

рецензії

Белетрис-тика

разом

1885-1904

34

14

152

378

13

591

1905-1928

142

17

654

323

52

1188

РАЗОМ:

176

31

806

701

65

1779


Бібліографічні праці І.Левицького, Д.Балики та інших бібліографів відображають перші спроби бібліографічного опрацювання творів М.С.Грушевського. Слід назвати також і "Бібліографію" Б.Черкаського, яка включала тільки літературні твори М.С.Грушевського.

Святкування 60-річного ювілею від дня народження М.С.Грушевського активізувало дослідження творчої спадщини історика, що стала результатом великої дослідницької праці. М.Кордуба в публікаціях, присвячених аналізу наукової творчості М.С.Грушевського, відзначав характерні бібліографічні особливості деяких праць історика, зокрема, "Історії України-Руси", яка написана на ґрунтовній джерельній базі, що дозволила зробити нові висновки щодо історії українського народу. М.Кордуба також вказав на окремі бібліографічні відомості, використані М.С.Грушевським в "Ілюстрованій історії України" та 5-томній "Історії української літератури".

З середини 20-х років ставлення до наукової творчості вченого з боку офіційної історіографії поступово змінювалося. Публікації М.Рубача, П.Любченка, М.Яворського, що з'являлися у періодичних виданнях "Червоний шлях", "Життя і революція", "Більшовик України", започаткували партійну інтерпретацію життя і творчості М.С.Грушевського.

Після смерті історика в 1934 році були спроби вивчення його наукового доробку. І.Крип'якевич у монографії "Михайло Грушевський: життя й діяльність" подав докладну характеристику діяльності вченого під час його перебування в Галичині. Відзначаючи здобутки в організації наукового життя в Західній Україні, він підкреслив при цьому провідну роль М.С.Грушевського у розвитку видавничої та бібліографічної діяльності краю. В цей час були зроблені спроби вивчення наукової спадщини М.С.Грушевського поза межами України. Зокрема, про це свідчать публікації В.Біднова, І.Борщака, Д.Дорошенка, Г.Коха, які вийшли за кордоном. Отже, бібліографічна база грушевськознавства була збагачена зарубіжними дослідженнями.

Новим етапом вивчення життя і творчості М.С.Грушевського стало 100-річчя від дня народження видатного вченого, коли за ініціативи Л.Винара та при підтримці відомих українських вчених за кордоном О.Оглоблина, Н.Полонської-Василенко та інших було створено Українське Історичне Товариство (УІТ) з його науково-інформаційним щоквартальником "Український історик", на сторінках якого з'являлись праці грушевськознавчої тематики.

Варто відзначити бібліографічні праці Л.Винара, присвячені дослідженню наукової спадщини М.С.Грушевського, що вийшли друком в США та Німеччині.

Після проголошення незалежності України утворились умови для розвитку грушевськознавства. Провідні вчені в Україні та за кордоном М.Антонович, Л.Винар, Я.Дашкевич, Р.Пиріг, С.Білокінь, Л.Решодько висловлювали думку про необхідність створення повної бібліографії наукового доробку М.С.Грушевського. В.Г.Сарбей з нагоди 125-річчя від дня народження М.С.Грушевського видав працю "Академік М.С.Грушевський: Матеріали для бібліографії (1914-1934 рр.)", в основу якої було покладено матеріали архівних фондів, недоступних широкому загалу дослідників.

Підвищення інтересу до проблем грушевськознавства також сприяло активізації бібліографічних досліджень. З'явилися бібліографії вибраних праць М.С.Грушевського, укладені Мироном Кордубою, Дмитром Дорошенком, Олександром Оглобліним, Ярославом Бідлом, а також англомовні бібліографії Т.Приймака та О.Сидоренка.

У численних публікаціях, що з'явилися в цей період, помітне місце належить дослідженню теоретико-методологічних засад творчого доробку видатного вченого. Видання архівної грушевськіани – мемуарів, щоденників, епістолярних матеріалів, значно поглибило розуміння творчості М.С.Грушевського.

Необхідність нової інтерпретації прочитання наукових концепцій історика усвідомлене багатьма сучасними українськими вченими, про що свідчать численні публікації І.Гирича, П.Соханя, Р.Пирога, Г.Бурлаки, Т.Кульчицької, Т.Панько, Л.Ільницької, В.Ульяновського, С.Кіржаєва, Л.Зашкільняка, В.Сарбея, В.Гоцуляка, В.Смолія, С.Білоконя, В.Тельвака, Я.Дашкевича, Г.Сварник, О.Купчинського, О.Романіва, Л.Решодька, Ю.Шаповала та багатьох інших, які відображали в своїх розвідках різні аспекти життя, наукової та громадської діяльності М.С.Грушевського.

До 130-річчя від дня народження М.С.Грушевського Б.В.Грановський уклав покажчик "Михайло Грушевський. Перший президент України, академік: Біобібліографія (1885-2000рр.)", в якому подано повний реєстр публікацій вченого, а також хронологію та географію його видань, наукових розвідок про нього, офіційних повідомлень, спогадів сучасників.

Одночасно із значним інтересом дослідників до наукової спадщини М.С.Грушевського спостерігається зацікавленість у вивченні її бібліографічного забезпечення. Так, розглядаючи проблеми українознавчої бібліографії у Науковому Товаристві ім. Т.Г.Шевченка, Л.Ільницька спробувала проаналізувати діяльність Бібліографічної комісії, створеної за участю М.С.Грушевського, що дало їй підстави вважати історика таким, що своєю діяльністю заклав основні вимоги – повноти і систематичності – до створення національної бібліографії. Досліджуючи бібліографічну діяльність М.С.Грушевського в різні періоди його творчості, М.Геращенко дійшов висновку, що вона суттєво допомагала вченому при підготовці і написанні наукових праць, укладанні різних видів бібліографічних покажчиків.

Таким чином, аналіз вивчення теми дає підстави стверджувати, що незважаючи на те, що творча