LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічні аспекти наукової спадщини М.С.Грушевського

спадщина і наукова та громадська діяльність М.Грушевського були предметом наукового аналізу, але бібліографічні аспекти наукової спадщини визначного вченого залишались поза увагою дослідників. В той же час вивчення ролі бібліографії у науковій діяльності визначної особистості становить актуальну проблему українського бібліографознавства.

Джерельну базу дослідження передусім становить бібліографічний апарат монографічних досліджень М.С.Грушевського, а також некрологи, бібліографічні покажчики, замітки, огляди, коментарі з бібліографічним посиланням, підготовлені вченим рецензії, які становлять суттєвий бібліографічний доробок вченого. Завдяки науковій специфіці (обмеженість обсягу матеріалу, критична спрямованість, концептуальні висновки) ці джерела є унікальними при висвітленні бібліографічних особливостей творчої спадщини вченого.

Іншу групу становлять джерела особливого походження, основним видом яких стали автобіографії М.С.Грушевського ("Автобіографія, 1906р.", "Автобіографія, 1914-1919рр.", "Автобіографія, 1926р.", "Щоденник (1888-1894)", дві частини "Споминів" вченого, а також значна частина неопублікованих листів, що зберігаються в архівах, бібліотеках, наукових установах.

Важливим джерелом у висвітленні бібліографічних аспектів діяльності М.С.Грушевського була періодика, зокрема, журнали "Літературно-науковий вістник" (ЛНВ), "Записки Наукового товариства ім.Т.Шевченка" (ЗНТШ), "Україна", "Етнографічний збірник", на сторінках яких містяться численні рецензії, бібліографічні списки та огляди, некрологи, що належать перу М.С.Грушевського, а також періодичні видання "Архіви України", "Український історик", "Український історичний журнал", "Пам'ять століть", що містять результати наукових досліджень сучасного грушевськознавства.

Суттєву групу джерел становили документи з фондів Центрального державного історичного архіву України у м.Києві (Ф.1235), що є найповнішим зібранням відомостей про родину Грушевських, в якому тільки листування становить біля 75% документів і за підрахунками І.Гирича становить приблизно тисячу листів від М.С.Грушевського до окремих осіб та установ, а також більше 12 тисяч листів до нього, серед яких близько тисячі листів від різних установ і організацій, деякі з них містять відомості про бібліографічні аспекти його наукової діяльності.

Важливі джерела, пов'язані з іменем М.С.Грушевського, зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у Львові (Фонд 362) - К.Студинського, в якому збережено 314 листів М.Грушевського до нього, Фонд 401 - Літературно-науковий вістник, джерельні матеріали про бібліографічну діяльність М.Грушевського в НТШ (Фонд 309), І.Крип'якевича (Фонд 357), С.Томашівського (Фонд 368) що включають приватне та офіційне листування, рукописи вченого.

Виняткову цінність становлять документи М.С.Грушевського та матеріали про нього, що зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського і містять автографи його листів до різних діячів, включаючи С.Єфремова, В.Доманицького, О.Кандибу (Олеся), М.Біляшівського, та матеріали Всеукраїнської академії наук (ВУАН), Українського наукового товариства (УНТ) у Києві, що подають важливі документальні свідчення про життя та діяльність вченого і громадсько-політичного діяча.

Суттєву допомогу у висвітленні досліджуваної проблеми надали матеріали Відділу рукопису Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України (ф.ф. 57, 206, 309, 1026/77), в яких подані звіти про роботу секцій НТШ та епістолярій М.С.Грушевського., де виявлені біографічні свідчення про роль бібліографії в науковій діяльності М.С.Грушевського. Опрацьована також частина епістолярної спадщини М.С.Грушевського з Національного історичного музею України, що включає листування з видатними громадськими та політичними діячами, вітчизняними і зарубіжними вченими.

Музей М.С.Грушевського у Києві містить фотодокументи та іконографію, що також досліджувалась нами.

Суттєвим джерелом стали бібліографічні покажчики, укладені І.Левицьким, В.Дорошенком та Д.Баликою, Л.Винаром, що містять бібліографію наукової спадщини М.Грушевського та історіографію грушевськознавства.

Варто також відзначити довідкові видання Кіржаєва С. "Документальні матеріали М.Грушевського у фондах відділу рукописів НБУВ", І.Гирича "Епістолярна спадщина Михайла Грушевського: Покажчик до фонду 1235 у ЦДІА України у м.Києві", працю Г.Сварник "Документи і матеріали Михайла Грушевського у фондах архіву" у м.Львові.

Другий розділ дисертації "Бібліографічне оснащення історико-літературознавчої спадщини М.С.Грушевського" складається з трьох підрозділів. Перший з них "Бібліографічне підґрунтя перших наукових досліджень вченого" присвячений бібліографічному опрацюванню початкових наукових розвідок вченого, якими стали студентські реферати "Гельмгольд и его "Славянская хроника", "Древності", перших монографій "Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя" та "Барське староство. Історичні нариси XV – XVII ст.".

Бібліографічний супровід цих праць містить значну документознавчу та бібліографічну інформацію. Як засвідчило дослідження, в "Нарисі..." автором зроблено посилання на 50 першоджерел та 164 наукові праці, серед яких зустрічаються історичні пам'ятки давньоукраїнської літератури і писемності, літописи, кодекси, акти, грамоти. Використання М.С.Грушевським реєстрів історико-літературознавчих видань засвідчує про досконале знання вченим цих джерел і становить для бібліографознавців науковий інтерес.

Отже, бібліографічна основа перших наукових праць М.С.Грушевського характеризувалась використанням першоджерел, а також аргументованістю та логічністю їх бібліографічного опрацювання, про що засвідчує структура означених робіт. Наукові праці М.С.Грушевського, написані у 1886-1894 рр., забезпечені ґрунтовною джерельною базою та належним бібліографічним її аналізом. Про це свідчить повнота їх бібліографічного опису, достовірність вихідних даних, точність використаних посилань, інверсії, цитування.

У другому підрозділі "Бібліографічна основа багатотомної "Історії України-Руси" проаналізовано розгалужений довідково-бібліографічний апарат до монографічного видання і виявлено такі бібліографічні елементи як супроводжуючі статті, вступні замітки, передмови та післямови до відповідних томів, що виконують важливу аналітико-оціночну функцію і органічно поєднані з основним текстом твору. Фундаменталізм "Історії України-Руси" було забезпечено значною підготовчою працею, про що засвідчувало видання "Жерел до історії України-Руси", які містили аналіз Іпатіївського, Лаврентіївського, Густинського, Новгородського,