LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічні аспекти наукової спадщини М.С.Грушевського

Хлєбніковського літописів та літописів козацьких, також "Патерика Печерського", "Житія...", інших вітчизняних і зарубіжних першоджерел, що дозволило автору реконструювати історію України-Руси, окремих її регіонів від найдавніших часів до середини XVII століття.

Дослідження засвідчило, що складові довідково-бібліографічного апарату "Історії України-Руси", до яких слід віднести: Зміст, Пояснення до таблиць, Перегляд томів, Пояснення скорочених цитат, Показник імен і річей, Пояснення до генеалогічної таблиці, Виправлені помилки, містили в своєму складі науково-бібліографічну інформацію про вітчизняні та зарубіжні джерела з історії українського народу, що сприяло в цілому розкриттю змісту праці. Розроблені М.С.Грушевським спеціальні огляди до томів видання, в яких було подано перелік та здійснено аналіз першоджерел, свідчили про ґрунтовність наукової праці. Примітки, авторські роз'яснення та коментарі різних типів (літературно-критичні, текстологічні, стилістичні, бібліографічні), численні бібліографічні посилання та цитування, що супроводжують томи "Історії України-Руси", сприяли підтвердженню чи спростуванню наукових гіпотез опонентів, а також грунтовності висновків, здійснених визначним істориком. Важливим способом опрацювання текстів використаних джерел були підстрічкові та всерединітекстові бібліографічні посилання, що супроводжувались авторською оцінкою та рекомендаціями. Підготовлені М.С.Грушевським до монографічних видань допоміжні покажчики (Покажчик осіб, Покажчик місць) сприяли розкриттю та уточненню основного змісту "Історії України-Руси", а також засвідчували про грунтовні бібліографічні знання автора, що дозволило йому створити бібліографічну основу, яка стала підґрунтям для написання основного тексту дослідження.

У третьому підрозділі "Бібліографічна характеристика "Історії української літератури" також використано М.Грушевським бібліографічні списки, прикнижкові покажчики, притекстові та всерединітекстові бібліографічні посилання, цитати, коментарі, що сприяло уточненню та доповненню основного змісту.

Аналізуючи літературознавчі видання, М.С.Грушевський використовував такі бібліографічні способи як реферування, критико-бібліографічні огляди, бібліографію української і світової літератури, про що свідчать використані або цитовані літературознавчі праці вітчизняних та зарубіжних дослідників: М.Максимовича, М.Костомарова, М.Драгоманова, Ф.Колесси, М.Сумцова, К.Геснера, Ф.Бекона, Моргофа. В "Історії української літератури" дослідником здійснена диференціація використаних літературних джерел, а обов'язковими елементами видання були вступ, основний зміст, примітки, коментарі та допоміжні покажчики. Отже, бібліографічне оснащення історико-літературознавчої спадщини М.Грушевського, передусім, фундаментальні "Історія України-Руси" та "Історія української літератури" про бібліографічне опрацювання використаних вченим вітчизняних та зарубіжних джерел.

Третій розділ дисертаційного дослідження "Науково-бібліографічна праця М.С.Грушевського у періодичних виданнях та збірниках" складається із двох підрозділів. У першому з них "Критико-бібліографічна діяльність вченого у Науковому Товаристві ім.Т.Г.Шевченка" досліджено внесок М.С.Грушевського в організацію та розбудову товариства, його наукових видань, передусім, "Записок Наукового Товариства ім.Т.Г.Шевченка" (ЗНТШ) та "Літературно-наукового вістника"(ЛНВ).

Як засвідчило дослідження, М.С.Грушевський суттєво вплинув на становлення української бібліографії своєю діяльністю по заснуванню Бібліографічної комісії НТШ та створенням бібліографічного відділу в "Записках НТШ". Бібліографічна комісія, основу якої складали М.СГрушевський, В.Дорошенко, І.Крип'якевич, М.Залізняк, М.Возняк, І.Левицький, І.Свенціцький, Іл.Кокорудз, В.Гнатюк, ініціювала підготовку бібліографії стародруків, принципи укладання якої розробив М.С.Грушевський. З його ініціативи розпочався вихід серії "Українська бібліографія", як свідчення розвитку української ретроспективної бібліографії, що мала стати підґрунтям для укладання національної бібліографії. В одному із листів М.С.Грушевського до Д.Дорошенка зазначено: "до української бібліографії Вашої слід втягнути і закордонні видання наших людей..." (ВР НБ ім.Стефаника, Ф.57, спр.785), формулюючи таким чином основний принцип національної бібліографії – її повноту.

Створений з ініціативи М.С.Грушевського бібліографічний відділ в "Записках НТШ", в основу якого було покладено рубрики "Miscellanea", "Наукова хроніка", "Бібліографія" характеризувався як тематичною спрямованістю так і різними видами бібліографічної діяльності, де вміщувались реферати, замітки, давалась критична оцінка друкованим виданням і, на думку Л.Ільницької, він був першою спробою української реферативної інформації.

В дослідженні доведено, що участь М.С.Грушевського в роботі бібліографічного відділу сприяла реалізації одного із видів його наукової діяльності – рецензування як засобу наукової критики. Використовуючи рецензування як одну із форм бібліографічної характеристики творів друку, М.С.Грушевський у своїх рецензіях на праці історичної тематики (В.Антоновича, М.Довнар-Запольського, О.Лазаревського, Д.Яворницького) та філологічної проблематики (І.Срезневського, О.Шахматова, В.Лесевича) містилась не лише критична характеристика видань, вони також супроводжувались бібліографічними описами, виконаними згідно існуючих на той час правил (відомості про автора, назва рецензованого твору, вихідні дані та кількісна характеристика видання). М.С.Грушевський вважав, що ефективність рецензії певною мірою залежала від оперативності її оприлюднення "рецензії і новини майже готові... всіх їх не відкладати, бо втратять свіжість, що дуже важне" (ВР ЛНБ ім. (ВР НБ ім.Стефаника, Ф.206, Од.зб. 464).

Бібліографічні аспекти діяльності М.С.Грушевського певною мірою виявляються у написаних ним некрологах, в яких містились не лише основні відомості про життєвий та творчий шлях особистості, але й подавалась коротка бібліографія наукових праць. Так, М.С.Грушевський відгукнувся некрологами на смерть О.Лазаревського, О.Андрієвського, О.Терлецького, інших вчених та громадських діячів.

Серед важливих напрямів критико-бібліографічної праці М.С.Грушевського на сторінках ЗНТШ варто відзначити також археографічний, про що засвідчує оцінка ним досліджень В.Флоринського, М.Біляшівського, П.Лошкарьова, М.Плохинського, вміщених на сторінках бібліографічних відділів "Записок НТШ".

Важливим напрямом бібліографічної діяльності слід вважати сприяння М.С.Грушевським підготовці та виданню "Покажчика до Записок Наукового Товариства ім.Т.Г.Шевченка. Т.І-ХХ. Роки І-VI" (Львів, 1898.-66с.), що