LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліографічні аспекти наукової спадщини М.С.Грушевського

містив тисячі бібліографічних записів, які розкривали зміст наукового видання за перші двадцять років його існування. Варто зауважити, що покажчика до всіх 155 томів ЗНТШ сьогодні на жаль не існує.

Аналіз діяльності М.С.Грушевського та його роль в організації "Літературно-наукового вістника" (ЛНВ) виявив, що на сторінках видання вчений опублікував 198 робіт, серед яких були бібліографічні огляди, рецензії, замітки критико-бібліографічного характеру.

Як засвідчило дослідження, в журналі з ініціативи М.С.Грушевського публікувалась бібліографія "Нові українські книжки і брошури", що інформувала про тогочасні українські видання. Незважаючи на те, що праця тривала лише з квітня 1911 по березень 1912р., вона засвідчувала про ініціювання М.С.Грушевським розвитку поточної української бібліографії. У відділах ЛНВ "Хроніка та бібліографія", "Новини нашої літератури" та "Із чужих літератур" М.С.Грушевський вміщував бібліографічну інформацію про праці Т.Шевченка, І.Франка, М.Драгоманова, Л.Українки, М.Коцюбинського, Б.Грінченка, В.Гнатюка, Є.Чикаленка, Н.Кобринської, М.Старицького, О.Маковея, А.Чехова, М.Горького, М.Некрасова, Л.Толстого. Не проходила повз його увагу і діяльність українських бібліографів. Так, з нагоди 25-річної діяльності українського бібліографа В.Дорошенка, який збагатив бібліографічну шевченкіану, М.С.Грушевський написав критико-бібліографічну статтю. Крім того, відгукується статтею "Сумний великдень", що стала присвятою фундатору української бібліографії М.Комарову, яка містила бібліографію творчого доробку, підготовлену В.Дорошенком.

До співпраці у бібліографічних відділах ЛНВ М.Грушевським було залучено С.Єфремова, А.Кримського, В.Стефаника, В.Гнатюка.

У другому підрозділі дисертації "Критико-бібліографічне опрацювання М.С.Грушевським видань Українського Наукового Товариства" зроблено спробу висвітлити бібліографічні аспекти творчого доробку М.С.Грушевського на сторінках часописів "Україна" та "Записки УНТ", які містили відділи хроніки, критики та бібліографії, де здійснювалась об'єктивна оцінка історико-літературних процесів в Україні і за кордоном.

На сторінках часопису "Україна" вчений збагатив бібліографічний некрополь, опублікувавши некрологи, присвячені І.Франку, В.Антоновичу, О.Левицькому, М.Драгоманову, В.Гнатюку, П.Кулішу, О.Лазаревському, Г.Житецькому, П.Тутковському, Ф.Вовку, професору Празького університету Я.Бидлю, що містили також і бібліографію їх праць.

Усвідомлюючи значення бібліографії для наукових досліджень, М.С.Грушевський залучив провідних українських бібліографів та вчених В.Дорошенка, О.Янату, М.Ясинського, К.Харламповича, К.Копержинського, К.Студинського, В.Пархоменка до співпраці у критико-бібліографічних відділах УНТ.

Як засвідчило дослідження, бібліографічні покажчики та огляди, присвячені видатним українським діячам науки і укладені М.Грушевським, відрізняються високим фаховим рівнем. Особливо слід відзначити підготовлений вченим бібліографічний покажчик "Заслужені для української науки і українознавства діячі, що померли в рр.1918-1923", в якому було вміщено відомості про 52-х померлих заслужених діячів науки і культури.

Окремо слід відзначити, що М.Грушевським, як на сторінках ЗНТШ, так і УНТ вміщувались відомості про книжки вітчизняних вчених, діячів освіти та культури, що містились у книжкових крамницях, популяризуючи таким чином книготорговельну бібліографію.


ВИСНОВКИ



1. Бібліографознавчий аналіз наукової спадщини М.Грушевського. в т.ч. і його критико-бібліографічної діяльності, дає підстави стверджувати, що в особі вченого – енциклопедиста вітчизняна наука має не лише визначного українського історика, але і бібліографа та бібліографознавця. Про це свідчить стан досліджуваної теми через її історіографію та джерельна база дослідження, передусім архівна, історико-літературознавча, бібліографічна та бібліографознавча.

2. На основі вивчення окремих архівних джерел, наукової спадщини М.С.Грушевського вдалося встановити, яке місце займала бібліографія, бібліографічна діяльність в творчій біографії вченого. До наукового обігу залучені маловідомі та невідомі факти бібліографічної праці вченого, які збагатили вітчизняне бібліографознавство, бібліографічне грушевськознавство.

3. Проаналізовані бібліографічні роботи М.Грушевського (покажчики до фундаментальних праць "Історія України-Руси", "Історія української літератури", опублікований на сторінках часопису "Україна" бібліографічний некрополь про визначних діячів української науки та українознавства) засвідчують, що методика їх підготовки та укладання є важливою для професійних бібліографів і сьогодні (алфавітний порядок розміщення матеріалу, точність та достовірність даних про життя та діяльність осіб, включення в бібліографічний опис всіх основних елементів, наявність скорочень та їх пояснень, оперативність в підготовці та випуску посібників).

Залучені М.Грушевським до співробітництва на сторінках наукових видань професійні бібліографи (І.Левицький, В.Дорошенко, М.Ясинський) збагачували бібліографічну практику вченого, дозволяли йому давати вчасну та об'єктивну оцінку роботам інших бібліографів (О.Лазаревський, В.Межов).

4. В процесі бібліографознавчого аналізу наукової спадщини М.С.Грушевського були визначені напрями бібліографічного опрацювання вченим наукових робіт вітчизняних та зарубіжних колег, яким є - історичний, археографічний та літературознавчий. Встановлений вклад М.С.Грушевського в збагачення бібліографічної культури наукових робіт, що є цінним матеріалом для усвідомлення того, як розумів вчений завдання бібліографії, які вимоги він ставив до неї. Розроблений М.Грушевським довідково-бібліографічний апарат до наукових робіт: вступні статті та передмови з бібліографічним насиченням, огляди літератури, численні бібліографічні посилання (індивідуальні, групові, загальні, аналітичні, аспектні, змішані), допоміжні покажчики, значне цитування першоджерел з їх критико-бібліографічним аналізом, бібліографічні інверсії був підпорядкований внутрішній єдності основного тексту наукових праць, творчим задумам їх автора та цінним орієнтиром для науковців з відповідної проблематики. Опора М.Грушевського на достовірні факти та явища, їх всебічний та об'єктивний аналіз збагачують вітчизняне бібліографічне джерелознавство, посилюють його бібліографічну культуру.

5. З'ясовано погляди М.Грушевського на роль бібліографії в житті суспільства, визначено його ставлення до провідних підрозділів наукових видань, якими є відділи критики та бібліографії, встановлено внесок вченого в збагачення таких видів вітчизняної бібліографії, як науково-допоміжна, галузева,