LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліометричний аналіз наукової творчості академіка В.С.Іконнікова

немало бібліографічних нотаток також можна вважати рецензіями через їх аналітичний та критичний виклад і детальну фахову оцінку.

Бібліографічні нотатки займають 521 позицію в бібліографії вченого і охоплюють період 16 років (1875-1891). Щодо інтенсивності бібліографічного огляду нових видань, найпліднішим у роботі дослідника можна вважати 1878 р. (68 нотаток), 1879 (41 нотатка), 1881 р. (42 нотатки). Середня кількість бібліографічних нотаток становить 25-35 позицій на рік.

У їх тематичному спрямуванні пріоритет, як правило, вчений віддавав російській історії. Це підтверджують його численні бібліографічні нотатки, серед яких “Устройство и управление городов России” І.Дитятина29, “История Тверского княжества” В.Борзаківського30, “Сборник сведений о Полтавской губернии” (укладач О.Богданович)31 тощо. Чимало розробок присвячено і виданням збірників документів, історико-статистичним публікаціям, архівним добіркам. Серед них “Описание записных книг и бумаг старинных дворцовых приказов 1584-1725 гг.” О.Вікторова32, “Летопись Самовидца по новооткрытым спискам”33, “Собрание трактатов и конвенций, заключенных Россиею с иностранными державами” Ф.Мартенса34, “Статистическое описание сибирского казачьего войска” Ф.Усова35, “Описание рукописей, хранящихся в библиотеке Черниговской духовной семинарии” М.Лилеева 36, “Исторические материалы. Из архива киевского губернского правления”37 та ін.

Останній рік, коли Іконников видрукував бібліографічні нотатки (1891), позначений лише чотирма позиціями публікацій, серед яких три - суто джерелознавчі.

Бібліографія як напрям наукових студій завжди мала для дослідника першорядне значення. Він вважав її основою будь-якого наукового дослідження взагалі й зокрема необхідним елементом студій з джерелознавчих галузей знань. Низку бібліографічних нотаток учений присвятив що-річним оглядам наукової історичної літератури за 1874-1876 рр. Ці праці він узагальнив у фундаментальній розвідці “Критико-библиографический обзор литературы русской истории за 1874-1876 гг.”38. Окрім грунтовних монографічних досліджень, довідкових та публіцистичних видань, автор приділив увагу й періодичним виданням загальноросійського рівня - друкованим органам окремих товариств та комісій, ученим запискам, збірникам тощо.

За нашими підрахунками, В.Іконников п’ять разів виступав у пресі з оглядом нових томів “Архива Юго-Западной России”, 17 разів - “Архива князя Воронцова”, 34 рази “Сборника императорского Русского исторического общества” та ін. Упродовж багатьох років структура такої оглядової статті залишалася стабільною і включала повні вихідні дані видання, його загальну спрямованість, насиченість фактографічним матеріалом, наукову цінність видання та його значення.

Бібліографічні розвідки вченого різнилися як за напрямами дослідження, проблематикою, так і за територіальними межами виходу в світ нових видань. Добре володіючи німецькою, французькою, польською та ін. мовами, Іконников мав у своєму науковому доробку 13 бібліографічних нотаток про нові видання з проблем російської історії, що вийшли друком за кордоном39.

Щодо бібліометричних індикаторів оцінки наукової творчості зазначимо: і тут яскраво виявляється неординарна особистість ученого, наукові здібності якого виявилися ще в студентські роки. Це й сприяло появі першої монографії в 1865 р. у 24-річному віці (при середньому покажчику 32 роки). Підкреслимо: одним із загальноприйнятих факторів формування “високопродуктивного” науковця є обов’язковий початок активної наукової діяльності в молодому віці. Вважається, що більшість визначних учених розпочали свою наукову кар’єру студентами. Так, індикатором “входу в велику науку” може слугувати перша публікація науковця-початківця.

Однак і в цьому випадку треба зауважити: адже на підготовку першої публікації може піти рік і більше, а потім ще пройде час, поки вона буде підготовлена до друку. А в цей час учений активно формується. Саме до цієї категорії, на наш погляд, належав В.Іконников, який, будучи випускником Університету св. Володимира (1865), опублікував значну за обсягом і наявністю фактичного матеріалу працю “Максим Грек” (197 стор.). Звісно, на підготовку її пішов як мінімум рік. Це дає нам право зробити висновок, що вже на 2-3 курсах університету Іконников активно займався науковою роботою.

Зовсім не типовим виглядає індикатор періоду між першою публікацією та першою монографією, оскільки перерви між їх виходом у вченого практично не було. Досить “раннім” був і захист докторської дисертації - у 28 років, через два роки після кандидатської, коли в середньому проходить близько десяти, а то й більше років.

Це стосується і питання кількості публікацій між захистом кандидатської та докторської дисертацій. При середньому показнику 36 - у Іконникова їх було всього 4. Однак ці чотири публікації мали понад 600 сторінок друкованого тексту! І ще один показник творчості вченого, що викликає повагу та захоплення. Середньорічна продуктивність дослідника втричі перевищує середній показник. Загалом дані табл.2 свідчать про високу продуктивність та наукову активність ученого. Такий стан упродовж багатьох років можливий лише за умов безперервного творчого пошуку, збору документального матеріалу, опрацювання історіографічних, бібліографічних й архівних джерел та ін.

Аналіз наукових взаємозв’язків ученого проведено на основі вивчення кола журналів, де протягом життя публікувався В.Іконников. Статистичні дані свідчать, що найплідніші контакти пов’язували його з журналом “Русская старина” (402 публікації) та “Университетские известия” (178 публікацій). Саме в останніх апробовано його кандидатську та докторську дисертації.

Ареал розсіювання авторських публікацій у періодичних виданнях

Русская старина 402

Университетские известия 178

Чтения в Историческом обществе

Нестора-летописца 35

Киевская старина 10

Русский архив 5

Военно-исторический вестник 4

Исторический вестник 3

Сборник государственных знаний 3

Древняя и новая Россия 2

Записки Имп. Академии Наук 2

Вестник Европы 1

Журнал министерства

народного просвещения 1

Древности 1

35 позицій його творчості займають наукові розвідки, що вийшли друком у виданнях “Чтений в Историческом обществе Нестора-летописца”, і десять - у “Киевской старине”. “Перше місце” серед публікацій у журналах посіла “Русская старина” за рахунок саме публікацій бібліографічних нотаток, які автор друкував там понад десять років.

Отже, бібліометричний аналіз наукової творчості Іконникова свідчить, по-перше, що вчений входить до числа високопродуктивних дослідників з широкою науковою проблематикою; по-друге,