LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліометричний аналіз розвитку українського бібліотекознавства в 1970 - 1990-ті рр.


ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ



Кобєлєв Олексій Миколайович



УДК 02.001(477)"1970/1990":001.891.3(043.3)





БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА В 1970-1990 ті рр.




Спеціальність 07. 00. 08 – Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

педагогічних наук








Харків - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківській державній академії культури Міністерства культури і мистецтв України, м. Харків


НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор історичних наук, професор

Ільганаєва Валентина Олександрівна

Харківська державна академія культури

завідувач кафедри соціальних комунікацій


ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор історичних наук, старший науковий співробітник

Слободяник Михайло Семенович

Європейський університет фінансів, інформаційних систем,

менеджменту та бізнесу

завідувач кафедри документознавства та інформаційно-

аналітичної діяльності


кандидат педагогічних .наук,

Павлуша Тетяна Петрівна

Національна бібліотека України ім. В.Г. Вернадського

завідувач відділом загального бібліотекознавства



ПРОВІДНА УСТАНОВА: Київський національний університет культури і

мистецтв Міністерства культури і мистецтв України,

кафедра бібліотекознавства


Захист відбудеться "7" грудня 2001 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.807.02 Харківської державної академії культури, 61003, Харків-3, Бурсацький узвіз, 4, малий зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61003, Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

Автореферат розісланий "6" листопада 2001 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Удалова В.К.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Процес формування в Україні сучасної ефективної системи соціальних комунікацій (ССК) зумовлює необхідність проведення радикальних змін у бібліотечній сфері як головної та найрозвинутішої її складової. Розвиток науки та формування національної бібліотечної політики можливі сьогодні тільки з огляду на стратегічні напрями розвитку бібліотечного соціального інституту (БСІ), тому набуває актуальності проблема визначення структури управління науковими дослідженнями в бібліотечно-інформаційних закладах, серед них і навчальних. Розробка та застосування оптимальних методів планування й прогнозування - це в сучасних умовах одна з кардинальних проблем організації науки, а отримання та використання якісно та кількісно структурованої інформації стає важливою, разом із класичними (прогнозуванням, плануванням, координуванням, управлінням, контролем), функцією менеджменту в науці.

Постійне зростання обсягів документально-інформаційних потоків (ДІП) все більше потребує застосування вимірювальних процедур з метою оцінки інформації як основи для прийняття рішень і формування галузевої політики. Критерієм визначення активності наукової діяльності можуть бути бібліометричні показники. Водночас, у вітчизняній бібліотечній теорії та практиці методи кількісного аналізу використовувалися недостатньо. Незважаючи на те, що в бібліотекознавчих дослідженнях в Україні розглядалися питання розвитку бібліотечної теорії, робилося це, зазвичай, в межах вирішення конкретних дослідницьких задач, на основі традиційного змістовного аналізу.

Втім, бібліометричні показники надають можливість формалізувати одержані за допомогою історико-логічного аналізу результати, надати різним етапам розвитку проблеми не тільки якісні, але й кількісні характеристики. Незважаючи на те, що кількісно-якісна оцінка ДІП є одним із найважливіших етапів аналізу стратегічної інформації, прийняття оптимальних управлінських рішень і формування національної бібліотечної політики загалом, нечисленні вітчизняні бібліометричні дослідження були присвячені вивченню окремих питань бібліотекознавства. Крім того, значна їх частина проведена ще за радянських часів, тому в них розглядалися питання розвитку радянського бібліотекознавства в цілому.

Таким чином, усвідомлюючи недостатність вирішення проблем сучасної вітчизняної бібліотечної теорії лише на основі вивчення логічного розвитку ідей, за допомогою лише змістовних методів, вважається за доцільне розглянути можливості бібліометричного аналізу як засобу об'єктивного дослідження бібліотекознавчого знання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі соціальних комунікацій Харківської державної академії культури у межах кафедрального дослідження "Інформаційні процеси та взаємодія в соціокультурному середовищі".

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у визначенні когнітивних можливостей бібліометрії як інструменту аналізу управління розвитком бібліотекознавства та БСІ.

Основними задачами, поставленими і вирішеними автором дослідження для досягнення мети, є такі:

  • Визначення загального результату попередньої наукової розробки проблеми з відповідною локалізацією джерельної бази, методів і напрямів дослідження дисертаційної теми;

  • Визначення теоретичних засад бібліометричного аналізу;

  • Дослідження еволюції бібліометрії як пізнавального методу аналізу науки;

  • Виявлення когнітивних можливостей бібліометричного аналізу документального потоку (ДП) з бібліотекознавства в період освоєння нових інформаційних технологій і переходу бібліотечної системи України на якісно новий техніко-технологічний рівень;

  • Вивчення основного ДП українського бібліотекознавства за 1970 1990-ті рр. через аналіз його кількісно-якісних характеристик;

  • Апробація нових бібліометричних методик у вітчизняному бібліотекознавстві.

Об'єктомдослідження є бібліометричний аналіз як інструмент дослідження бібліотекознавства в період трансформації БСІ.

Предмет дослідження - пізнавальні можливості бібліометричного аналізу у визначенні когнітивної структури українського бібліотекознавства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є історико-генетичний, інформаційний, системний підходи. Складність, багатоаспектність та багаторівневість проблеми аналізу розвитку вітчизняного бібліотекознавства відповідно до мети та задач дослідження зумовили вибір дослідницького апарату: історико-бібліотекознавчий аналіз, статистичний метод, порівняльний аналіз і бібліометрія, сучасні методи якої, зокрема кластерні, дозволяють відтворити об`єктивну картину розвитку