LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотека Волинського краєзнавчого музею у Житомирі (1900 - 1932): походження, склад, доля

"Рукописно-книжна культура України в суспільних процесах" (1709–97/9.4.43).

Метою є встановлення складу бібліотечного фонду Житомирського краєзнавчого музею в 10–20-х роках, коли тут були зібрані усі губернські зібрання ХІХ – поч. ХХ ст. і простежити їхню подальшу долю, оскільки вони були розформовані і передані у різні сховища.

Об'єктом дослідження є Науково-дослідна бібліотека Волинського краєзнавчого музею у Житомирі (1900–1932) та її колекційні рукописно-книжкові фонди.

Предмет дослідження – історія створення Бібліотеки в контексті історії Музею, встановлення складу її фондів, подальшої їхньої долі, наукова реконструкція розпорошених колекційних рукописно-книжкових фондів Бібліотеки Музею як джерельної бази для вивчення регіональної історії та культури України ХVІІ–ХХ ст.

Хронологічні межі дослідження визначаються періодом існування Бібліотеки ВКМ, комплектування її фондів із великих колекційних зібрань Волині (приватних, монастирських, освітніх та просвітницьких установ), зокрема, основну увагу приділено періоду 1920-х років до 1932 р. – року фактичної ліквідації Науково-дослідної бібліотеки і передачі її рукописно-книжкових фондів до інших установ.

Методологічною основою є принципи історизму, наукової об'єктивності, хронологічного, історико-порівняльного, джерелознавчого, архівознавчого та бібліографічного аналізів, спеціальних методів: евристики, атрибуції, реконструкції книжкової та рукописної спадщини ВКМ тощо.

Джерельною базою є, по-перше, самі зібрання і окремі книжкові та рукописні колекції ВКМ, що зберігаються в різних державних сховищах: Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, Державному архіві Житомирської області та Житомирському обласному краєзнавчому музеї, а також у Центральному державному історичному архіві України у м. Києві (далі ЦДІАК України), куди потрапили частково документи Волинського краєзнавчого музею та Науково-дослідної бібліотеки при ВКМ. Загальна кількість реконструйованого зібрання близько 12 тис. документів та книжок. У зв'язку з тим, що колекції передавалися до установ Всеукраїнської академії наук у 20–30-х роках, важливі матеріали з історії цього зібрання зберігаються в Архіві Президії НАН України та архіві Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (далі ІР НБУВ), куди було передано архів Всеукраїнської академії наук за 1918–1933 рр. У його складі були матеріали з польської рукописної спадщини, що були передані до фондів Інституту Польської пролетарської культури. Деякі документи з історії бібліотечної справи містяться в Центральному державному архіві громадських організацій України (ЦДАГО), зокрема, Управління політосвіти УСРР за 1924–1925 рр.


Основні завдання дослідження:

– провести історіографічний аналіз проблеми і оцінити стан її вивчення, виявити джерельну базу дослідження;

– встановити історію заснування та розвитку ВКМ, заснування та основні етапи формування його Бібліотеки;

– розглянути розвиток бібліотечної політики радянської влади на Волині, долю бібліотеки ВКМ у 1920–30-х роках і засади створення науково-дослідної бібліотеки Волинського музею;

– простежити походження та долю книжкових приватних і монастирських зібрань, книжкових колекцій просвітницьких установ і наукових та церковних товариств Волині, зібраних у 1920–30-х роках;

– встановити комплекс рукописних книг, архівних документів та пам'яток писемності та друку колишньої "Волиніки", що зберігається в НБУВ та ЦДІАК, взаємозв'язки між ними щодо походження, провести класифікацію архівних документів, рукописних фондів бібліотек, пам'яток друку;

– з'ясувати роль видатних діячів музейної та бібліотечної справи, членів наукових товариств Волині у створенні та збереженні унікального книжкового зібрання "Волиніка";

– систематизувати відомості, що дають змогу оцінити важливість цього комплексу джерел з історії рукописно-книжкової культури Волині для розвитку бібліотечної справи у Житомирі в 10–20-х роках ХХ ст.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що:

– розглянуто історію заснування та багаторічної збирацької діяльності Волинського державного науково-дослідного краєзнавчого музею у Житомирі, формування його книжкового зібрання як важливої сторінки науково-культурного розвитку не лише Волині, а й України;

– встановлено основні тенденції розвитку бібліотечної справи на Волині в 20-х роках і висвітлено політику радянського уряду щодо книжкової спадщини дореволюційного походження;

– вперше з'ясовано походження книжково-рукописних зібрань приватних осіб, монастирів та просвітницьких товариств, переданих після націоналізації до ВКМ;

– досліджено історичну долю рукописно-книжкового зібрання ВКМ після ліквідації Науково-дослідної бібліотеки;

– визначено сучасне місце зберігання, коло тих книжково-рукописних комплексів, що на сьогодні можна вважати джерельною базою дослідження регіональної історії культури Волині у ХVІІ–ХХ ст., а також проведено наукову реконструкцію складу та змісту зібрань;

– окреслено найціннішу частку рукописних пам'яток, зокрема, конфесійні та літургічні унікуми, що зберігаються в НБУВ, ЦДІАК;

– відзначено роль деяких культурних діячів та вчених Волині у формуванні колекцій. Серед них: В.Г. Кравченко, С.А. Бржозовський, О.А. Фотинський, П.А. Тутковський та ін. Визначена роль Товариства дослідників Волині і тих, хто формував колекцію музею – Р.І. Собкевича, П.Н. Абрамовича, М.М. Белоніна, П.О. Демидова, А.В. Ксенжопольського, Р.С. Сангушка; а також відзначено внесок бібліотекаря М.П. Кудрицького і працівника Музею В.Я. Гнатюка у справу комплектування та зберігання зібрання.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що проведена наукова реконструкція рукописно-книжної спадщини ВКМ у Житомирі, встановлено основні етапи, напрями та форми діяльності Бібліотеки, походження книжкових колекцій, розглянуто склад зібрань і тим створено базу для подальших поглиблених досліджень регіональної історії культури і науки в Україні. Уточнення походження книжкових колекцій дало змогу вдосконалити облікові документи ІР НБУВ та ЦДІАК. Основні результати використано у курсах лекцій з історії бібліотечної справи в Україні, використовуєтья у підготовці спеціальних курсів у рамках дисциплін "Архівознавство", "Бібліографознавство" "Історія культури" у профільних вищих навчальних закладах.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження належать дисертанту одноосібно.

Апробація роботи. Основні положення дослідження апробовано на Міжнародних конференціях "Бібліотечно-інформаційний сервіс" (Київ, жовтень 2001 р.), "Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства" (Київ, жовтень 2002 р.), методологічних та науково-практичних семінарах НБУВ.

Структура дисертації визначається специфікою проблеми, метою та завданням дослідження. Вона складається зі вступу, 4-х розділів, висновків, списку використаних архівних джерел та літератури ( назв). Обсяг основного тексту дисертації 179 стор., загальний – 243 арк.


Основний зміст дисертації

У Вступі розкриваються актуальність і наукова новизна дисертації, ступінь дослідженості теми, обгрунтовано мету, завдання, хронологічні межі, висвітлено джерельну базу, практичне значення та апробацію дисертації.

У розділі І розглянуто історіографію та джерельну базу дослідження. Дослідження історії книжкових фондів й колекцій, створених на території України протягом ХVІІ–ХХ ст., останнім часом