LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси - науці, культурі та освіті (підсумки 10-ї міжнародної конференції "Крим - 2003")

Бібліотека і доступність інформації в сучасному світі:
електронні ресурси — науці, культурі та освіті:
підсумки 10-ї ювілейної міжнародної конференції "Крим 2003"

Костенко Леонід Йосипович
Чекмарьов Анатолій Олексійович
Бровкін Анатолій Григорович
Павлуша Ірина Анатоліївна
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ

Я. Шрайберг
З 7 по 15 червня 2003 р. у Судаку та ряді інших міст Крима (Алушті, Бахчисараї, Керчі, Коктебелі, Новому Світі, Сімферополі, Старому Криму, Феодосії) відбулася 10-та ювілейна міжнародна конференція "Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва". Конференція проводилась під егідою Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і організацій, що є головним координуючим центром світового бібліотечно-інформаційного співтовариства. Головний організатор форуму — Державна публічна науково-технічна бібліотека (ДПНТБ) Росії, серед співорганізаторів Міністерство культури і мистецтв України, Міністерство культури Російської Федерації, Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського (НБУВ, Київ), Російська державна бібліотека (РДБ, Москва). Генеральним спонсором конференції виступив Інститут "Відкрите суспільство" (Фонд Сороса, Росія). Оргкомітет очолював президент Міжнародної асоціації розробників і користувачів електронних бібліотек і нових інформаційних технологій, президент Міжнародного бібліотечного, інформаційного та аналітичного центру, докт. техн. наук, проф. Яків Леонідович Шрайберг. Головна тема форуму 2002 р. — "Бібліотека і доступність інформації в сучасному світі: електронні ресурси — науці, культурі та освіті".

Міністр
культури і мистецтв
України
Юрій Богуцький
на конференції
Богуцький
У роботі конференції взяли участь 1700 фахівців з 40 країн (у тому числі 500 з України і 1000 з Росії). В кількісному аспекті значною була питома вага спеціалістів, які репрезентували національні бібліотеки, книгозбірні державного (федерального) рівня та бібліотеки університетів. Гідним було й представництво публічних бібліотек. Вкотре доводиться констатувати, що не кращі часи переживають сьогодні академічні книгозбірні. Крім НБУВ їх представляли лише ДПНТБ Сибірського відділення РАН (Новосибірськ), ЦНБ НАН Бєларусі та Фундаментальна бібліотека Академії наук Узбекистану. Навіть Бібліотека РАН (Санкт-Петербург), що є однією з найбільших і найстаріших книгозбірень світу, і Бібліотека з природничих наук РАН (Москва), де на початку 80-х років XX ст. розпочиналися роботи з впровадження в практику діяльності бібліотек СРСР комп'ютерних технологій, не делегували нікого з своїх представників.

В програму конференції було включено засідання 18 секцій, 15 семінарів, 9 "круглих столів", 11 презентацій, ряд виїзних сесій тощо. Учасниками форуму було проголошено 400 доповідей і повідомлень.

Традиційною для конференції була Щорічна доповідь голови оргкомітету Я.Л.Шрайберга, що мала назву "Бібліотеки та інформаційні технології: десять років потому". В ній він відзначив, що останні роки стали для бібліотек переломними: вони швидше ніж будь-які інституції впровадили в практику своєї діяльності персональні комп'ютери, технологію роботи з інформаційними ресурсами на компакт-дисках і Інтернет/Інтранет-технології. Розпочалося формування фондів електронних документів. На черзі використання в бібліотеках мобільного зв'язку. Завдяки залученню високих технологій і пов'язаних з ними нових форм діяльності бібліотеки створили "прецендент перетворення одного з традиційних ортодоксально-стабільних суспільних інститутів у рушійну силу суспільного прогресу, в механізм забезпечення змістовного й упевненого перетворення нашого суспільства з його непередбаченим минулим і майбутнім, у суспільство інформаційне".

Є. Кузьмін
Кузьмін
Логічним продовженням Щорічної доповіді голови оргкомітету конференції стали виступи начальника відділу бібліотек та інформаційних систем Міністерства культури і мистецтв України Т.М.Прокошевої та начальника відділу бібліотек Міністерства культури Російської федерації Є.І.Кузьміна, темами яких були відповідно "Бібліотеки України: тенденції розвитку" й "Реалізація державної бібліотечної політики Міністерством культури Російської Федерації у 2002 — на початку 2003 рр." Сутність доповіді Т.М.Прокошевої — бібліотека збереже й зміцнить свої позиції в електронну еру, якщо робота з цифровими ресурсами стане ключовою складовою її діяльності. Зосередження зусиль бібліотечної України в цьому напрямі вже дало результати — 90% регіональних бібліотек мають доступ до Інтернет, 70% з них створили свої сайти, частина цих сайтів виконують функції регіональних порталів, безпосередньо в книгозбірнях підтримуються бази даних з нормативними актами України та бази даних на компакт-дисках з інформацією про світовий документальний потік. У доповіді Є.І.Кузьміна наголошувалось, що бібліотечна політика Російської Федерації є полісуб'єктною, багаторівневою і має як державну, так і муніципальну та благодійну складову. Головними інструментами реалізації цієї політики є цільова програма "Лібнет" (основне завдання програми — створення технології корпоративної каталогізації з використанням централізованого Зведеного електронного каталогу) та Національна програма збереження бібліотечних фондів. Надається організаційна і фінансова підтримка Національному електронно-інформаційному консорціуму, Асоціації регіональних бібліотечних консорціумів, Публічним центрам правової інформації та Центрам муніципальної інформації. Одним з пріоритетних напрямів державної політики в Росії вважається й професійна перепідготовка та підвищення кваліфікації бібліотечних спеціалістів.

До вищенаведеного слід додати, що бібліотеки та інші інформаційні установи Росії отримують значні інвестиції від Міністерства промисловості, науки та технологій. ДПНТБ Росії, наприклад, у 2002 р. виконувала на замовлення цього міністерства дві