LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси - науці, культурі та освіті (підсумки 10-ї міжнародної конференції "Крим - 2003")

роботи: "Електронні бібліотеки державної системи науково-технічної інформації" та "Зведений електронний каталог інформаційних ресурсів державної системи науково-технічної інформації". Цілеспрямована підтримка згаданим міністерством робіт такої проблематики здійснюється Департаментом розвитку інформаційних технологій і ресурсів, що знаходиться в його структурі. В Україні аналогічний департамент функціонує в структурі Держкомзв'язку, де проблеми інформатизації зводяться до відомчих питань розвитку телекомунікаційних мереж. Бібліотеки як правило залишаються "за кадром" при підготовці згаданим комітетом державних науково-технічних програм. Досить навести один показовий приклад: у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 13 червня 2002 р. N 323-р "Про затвердження переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2002 рік, їх державних замовників та обсягів фінансування" слово "бібліотека" не згадується взагалі.

Бібліотека і суспільство

Програма конференції передбачала значну кількість заходів, назва яких свідчить про розширення традиційних функцій бібліотеки (кумулятивної, меморіальної й комунікативної) та їх нову роль в інформаційній сфері суспільстві, яку можна охарактеризувати як інтегруючу. До таких заходів можна віднести секції "Бібліотеки та музеї в єдиному просторі інформації та культури", "Бібліотеки, книговидавці і книготоргівці в єдиному інформаційному полі", "Інформаційне і бібліотечне забезпечення процесів освіти та управління"; круглі столи "Інформаційна взаємодія центру та регіонів", "Вікно в Америку" тощо. Поява цих заходів на бібліотечному форумі — результат еволюційного процесу трансформації книгозбірень на етапі впровадження високих технологій з відносно автономних інституцій в інформаційні серцевини культурологічної, освітньої та інших сфер суспільства. Тому розмаїття розглянутих на конференції проблем і питань є свідченням насамперед того, що бібліотеки починають виступати в новій ролі — базових елементів нових суспільних інститутів, становлення яких відбувається в умовах переходу до інформаційного суспільства.

Втім нове — це добре забуте старе. Александрійська бібліотека, що зберігала всі відомі тексти античності, стала знаменитою не лише кількістю книг, а, насамперед, завдяки сузір'ю видатних учених і митців, які працювали в її стінах понад 1,5 тис. років тому. Фактично не було жодної сфери науки та культури, в яких генії Александрійської бібліотеки не перевершили б своїх сучасників. Досить назвати лише імена Евкліда та Архімеда, які відомі кожній освіченій людині. Фактично ця бібліотека являла собою комплекс, який включав власне книгозбірню, науково-дослідний інститут універсального профілю, культурологічний заклад, де створювалися твори мистецтва, а також інформаційно-аналітичний центр, який здійснював на основі колекцій книг з інших держав політичну й економічну розвідку. При цьому книгозбірня виступала базовим і системоутворюючим елементом Александрійської бібліотеки. Тому вищеназвані заходи конференції можна розглядати в аспекті поступового повернення до моделі згаданої бібліотеки.

На стенді московських книгозбірень, представленому у виставковому залі конференції, було наведено вислів мера Москви Ю.Лужкова "Відродження Росії розпочнеться з відродження російських бібліотек". Такий вислів, навіть з урахуванням його певного популізму, є знаковим: він свідчить про появу позитивних тенденцій у відношенні суспільства до бібліотечної справи.

Однак слід зазначити, що всі суттєві кроки у напрямі до інформаційного суспільства, зроблені книгозбірнями за останні 10 років (використання персональних комп'ютерів, CD-ROM- і Інтернет-технологій), здійснювалися методом "проб і помилок" без належного наукового обгрунтування. Бібліотекознавство явно недостатньо враховує інтенсивне проникнення високих технологій у всі сфери діяльності книгозбірень і реальні інтеграційні процеси у відносинах між ними й іншими суспільними інститутами. Про це засвідчила робота секції "Бібліотекознавство, бібліографознавство та книгознавство", ключова доповідь на якій мала назву "Деякі роздуми про теоретичні основи бібліотекознавства як науки". Її автор, Ю.П.Мелентьєва (Московський державний університет культури і мистецтв) обгрунтовувала, що предметом бібліотекознавства є не бібліотека, а її діяльність. Однак принципово така трактовка чи уточнення предмету цієї галузі науки нічого не змінює і не орієнтує дослідження на визначення оптимальних шляхів трансформації книгозбірень у інформаційні серцевини управлінських, виробничих, наукових, освітянських і культурологічних структур, системоутворюючу ланку інформаційної сфери.

Формування інформаційних ресурсів

Проблематика комплектування фондів бібліотек розглядалася, переважно в доповідях наших російських колег і не викликала на конференції значних дискусій, оскільки принципи та технології комплектування є досить усталеними. Найбільш цікавим був виступ Г.А.Попова (Центральний колектор бібліотек, Москва), у якому він проінформував про широкий спектр можливостей, що надаються російським бібліотекам для якісного проведення процесу комплектування. Перш за все — це відомості про пропозиції книжкового ринку: зведені тематичні плани книг, що готуються до випуску, з деталізацією за напрямами (навчальна, медична, науково-технічна, дитяча література); компакт-диски з щоквартальною актуалізацією відомостей про наявну видавничу продукцію; онлайнові каталоги цієї продукції. По друге, це розгалуджена мережа філіалів згаданого колектора та книжкових магазинів у всіх регіонах Росії з відпрацьованою технологією замовлення книжкової продукції та його виконання (Центральний колектор бібліотек разом з книгами надсилає і їх бібліографічні описи). І, насамкінець — у російських бібліотек є певні кошти на придбання літератури. Українським книгозбірням бракує саме останнього. Очевидно цим можна пояснити пасивність вітчизняних бібліотекарів у представленні на конференцію матеріалів з питань комплектування.

Значна кількість доповідей і повідомлень була присвячена технологіям формування фондів електронних документів. Університетські бібліотеки надають пріоритет скануванню підручників (це дозволяє вирішити проблему інформаційного забезпечення навчального процесу), універсальні наукові бібліотеки здійснюють переведення в цифрову форму історико-культурних фондів. Є.І.Кузьмін (Міністерство культури Російської федерації) повідомив про