LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси - науці, культурі та освіті (підсумки 10-ї міжнародної конференції "Крим - 2003")

підготовку проекта створення Національної електронної бібліотеки, фінансування якого розпочнеться в 2004 р.

Л. Костенко
Про підхід до формування фондів електронних документів, що розвивається в Україні НБУВ, проінформували Л.Й.Костенко та О.В.Баркова у доповідях "Комп'ютерні технології в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського" О. Баркова
та "Використання технологічних можливостей АБІС при створенні розподіленої елетронної бібліотеки (на прикладі ІРБІС)". Сутність цього підходу полягає в залученні інтелектуальних власників до надання бібліотекам комп'ютерних версій публікацій. З його використанням створено й представлено в Інтернет найбільший в СНД онлайновий фонд вітчизняних наукових документів, основу якого складають автореферати дисертацій, захищених в Україні. Подальший імпульс започаткованим роботам має надати затвердження "Положення про електронні наукові фахові видання", яке передбачає врахування публікацій у цих виданнях при захисті дисертаційних робіт. Учасників конференції зацікавила й доповідь І.Г.Торліна (Державна бібліотека України для дітей, Київ) на тему "Віртуальні експозиції на сайті Державної бібліотеки України для дітей", в якій він розповів про участь у проекті створення "Міжнародної дитячої цифрової бібліотеки", що має забезпечити представлення в Інтернет 10000 дитячих книг з 100 культур світу. Відзначаючи досягнення бібліотечної України в цій сфері, необхідно наголосити, що відсутність у вітчизняних бібліотек спеціалізованих книжкових сканерів високої продуктивності (10-20 оцифрованих творів друку в день) через їх високу вартість (100-200 тис. грн.) є сьогодні головним бар'єром на шляху створення ретроспективної електронної україніки. А.Г.Бровкін (НБУВ) у доповіді "Традиційні та електронні інформаційні ресурси: проблеми взаємодії та ефективного використання" зупинився на взаємодоповнюючій ролі цих складових бібліотечних фондів. Електронні книги не приводуть до відмирання друкованих, вони суттєво розширять спектр сервісних послуг бібліотек і створять передумови для їх трансформації в ключові елементи інформаційної сфери суспільства.

З робіт каталогізаційного плану запам'яталася доповідь Б.В.Ленського (Російська книжкова палата, Москва), в якій наголошувалося на доцільності каталогізації обов'язкового примірника документів на основі записів у форматі RUSMARC, які можуть з визначеною періодичністю надсилатися бібліотекам електронною поштою. Такі записи отримують, зокрема, РДБ (Москва) і Російська національна бібліотека (Санкт-Петербург). Слід відзначити високу оперативність обробки вхідного документного потоку в Російській книжковій палаті — повний технологічний цикл обробки нових надходжень не перевищує одного тижня.

Жваву дискусію учасників конференції викликала проблематика індексування документів і створення лінгвістичного забезпечення автоматизованих інформаційних систем — тут є багато невирішених питань, актуальність яких з переходом до мережевих режимів роботи бібліотек суттєво зростає. Серед матеріалів цієї тематики підвищений інтерес був проявлений до опублікованої в працях конференції роботи Е.Р.Сукіасяна (РДБ, Москва) "Предметний вхід в електронний каталог. Як підвищити ефективність пошукових процедур". У ній він на основі порівняння практики предметного індексування в ряді країн обгрунтував, що для бібліотек СНД, у яких основним апаратом тематичного пошуку традиційно був і залишається систематичний каталог, найбільш ефективною став би розвиток системи індексування з використанням пошуку за класифікаційними таблицями з предметним входом на основі алфавітно-предметного покажчика до каталогу.

Н. Дзюба
Цікаву доповідь з питань індексування документів на тему "Система лінгвістичного забезпечення АІБС дитячої бібліотеки" зробила Н.Й.Дзюба (Державна бібліотека України для дітей). Вона обгрунтувала, що для дитячих бібліотек оптимальним є поєднання інформаційно-пошукових мов класифікаційного і дескрипторного типу. Перша з них орієнтована на бібліотечні потреби (розстановку літератури, обмін документами з іншими бібліотеками, входження до світового інформаційного простору тощо), а друга — на організацію предметного доступу до інформаційних джерел для такого контингенту користувачів, яким є діти. Особливий акцент у доповіді Н.Й.Дзюби зроблено на створений політематичний тезаурус дитячої бібліотеки, що нараховує близько 5 тис. тем, визначення котрих відбивають специфіку мислення і словниковий запас дітей. Тезаурус має вигляд словника, в якому зафіксовано не лише предметні рубрики, а й зв'язки між ними. Апробованість тезауруса упродовж значного проміжку часу дозволяє рекомендувати його як базову модель лінгвістичних засобів для розкриття змісту документів у фондах дитячих бібліотек.

На конференції розглядалися і питання ретроконверсії карткових каталогів. Про роботи в цьому напрямі інформували Л.О.Титова та Т.С.Кірюшкіна (Всеросійська державна бібліотека іноземної літератури ім. М. І. Рудоміно, Москва) у доповідях "Ретроконверсія каталогу серіальних видань ВДБІЛ: етапи, проблеми і підходи до вирішення" та "Редагування бібліографічних записів у ретроспективному ЕК ВДБІЛ", С.Г.Сімаковська у виступі "Досвід і особливості ретроспективного каталогізування Науково-технічної бібліотеки Томського політехнічного університету", І.Я.Калниня (Латвійський університет) у доповіді "Якість інформаційних послуг і міжбібліотечна кооперація у процесі ретроспективної конверсії". Однак, з робіт, доведених до практичного використання, можна відзначити лише створений у Російській національній бібліотеці (РНБ, Санкт-Петербург) онлайнову Image-копію генерального каталога книг за 1725-1998 рр. Хоча він і не дає можливості проведення тематичного пошуку, але на сьогодні це єдина в СНД успішна реалізація проекту ретроконверсії карткового каталогу великого обсягу, доступного через Інтернет.

Бібліотечно-інформаційний сервіс
та Інтернет-взаємодія бібліотек

Питання бібліотечно-інформаційного обслуговування розглядалися,