LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси - науці, культурі та освіті (підсумки 10-ї міжнародної конференції "Крим - 2003")

застосування системи смислового аналізу текстів для створення повнотекстових сховищ знань у сучасній бібліотеці". В ній він обгрунтовує необхідність інтелектуалізації інформаційних систем бібліотек, які оперують з повними текстами документів, шляхом розробки в складі цих систем засобів семантичного аналізу текстів і проведення в них бібліометричних, інформетричних та наукометричних досліджень. Такі системи забезпечать не лише зберігання та ефективне використання наявної інформації, а й творення нових знань. Безперечно, що через 5-7 років бібліотеки перейдуть до використання лише таких програмно-технологічних систем.

Представленими на виставкових стендах були й програмні системи МАРК-SQL (науково- виробниче об'єднання "Інформсистема", Москва) та ALEPH (Ізраїль). Перша з них досить поширена в бібліотеках СНД, кількість інсталяцій другої незначна через її високу вартість.

Представники українських бібліотек проявили зацікавленність до стенда ТОВ "Трансфер" (Київ), яке існує на вітчизняному ринку вже десять років і є лідером у виготовленні меблів для книгозбірень (каталожних шаф, стелажів, столів тощо), спеціалізованої поліграфічної продукції (каталожних карток, формулярів тощо), а також енциклопедій і словників на компакт-дисках. Мережа клієнтів ТОВ "Трансфер" охоплює всю країну.

Висновки

  • Упродовж останніх 10 років бібліотеки перетворилися зі сховищ друкованої продукції на паперових носіях у лідерів інформатизації суспільства, що виступають у ролі інформаційних серцевин наукових, освітянських і культурологічних структур. Зростає роль бібліотек в управлінських і виробничих сферах. У той же час їх розвиток в умовах переходу до інформаційного суспільства не має належного теоретичного підгрунття й здійснюється методом "проб і помилок". Бібліотекознавство обмежується в своїх дослідженнях суто "внутрішньою" проблематикою і не враховує інтеграційних процесів у відносинах між бібліотеками й іншими суспільними інститутами, що не дозволяє їм отримати якісно новий статус. Одним з підходів до активізації бібліотекознавчих досліджень, що мають визначити оптимальні шляхи трансформації вітчизняних бібліотек у системоутворюючу ланку інформаційної сфери, може стати започаткування електронного наукового періодичного видання, наприклад, журналу "Електронні інформаційні ресурси та технології".

  • В Україні й Росії сформувалися два принципово різних підходи до інформатизації суспільства. Державна політика Російської Федерації в цій сфері визначається Міністерством промисловості, науки та технологій і надає пріоритети створенню й використання інформаційних ресурсів. Комп'ютерно-телекомунікаційне середовище розглядається при цьому як інфраструктура, що має сприяти названим процесам. В Україні підготовку щорічних завдань Національної програми інформатизації здійснює Держкомзв'язку, який зводить цю багатоаспектну проблему до відомчих питань розвитку телекомунікаційних мереж. Кардинальне покращання ситуації могло б бути досягнуто при передачі функції формування державної науково-технічної політики в сфері інформатизації до Міністерства освіти і науки, де апріорі було б виключено утотожнення основної мети інформатизації з програмно-технічними та технологічними засобами досягнення цієї мети.

  • Підхід до формування фондів електронних документів, що розвивається в Україні НБУВ і полягає в залученні інтелектуальних власників до надання бібліотекам комп'ютерних версій публікацій дозволив створити найбільший в СНД онлайновий фонд вітчизняних наукових документів. У той же час має місце суттєве відставання українських бібліотек від російських у проведенні робіт з переведення в електронну форму історико-культурних фондів, що обумовлено відсутністю спеціалізованих скануючих комплексів (їх вартість становить 100-200 тис. грн.). Вбачається доцільним розробити національну програму створення та представлення в Інтернет електронної україніки, що передбачала б цільове фінансування на придбання таких комплексів і приступити до її поетапної реалізації.

  • Досвід ретроконверсії карткових каталогів великого обсягу, отриманий упродовж тривалого часу рядом російських бібліотек, свідчить, що сьогодні слід обмежитись створенням Image-копії генерального алфавітного каталогу, що дозволяє при наявності спеціалізованих комп'ютерно-технологічних засобів у стислі строки створити онлайновий каталог і одночасно вирішити проблему отримання його страхової копії. Завдання розпізнавання та наступної структуризації інформації згідно MARC-сумісних форматів, що дозволить розширити пошукові можливості каталогу, слід відкласти до розробки програмних засобів нових поколінь.

  • Завершився етап створення програмних систем, що орієнтувалися лише на автоматизацію бібліотечної технології. Навіть функціонально-повний набір функцій (комплектування, каталогізація, обслуговування читачів тощо) і реальна, а не декларативна підтримка MARC-форматів і авторитетних записів сьогодні вже недостатні для визнання їх перспективними. До нового покоління програмно-технологічних систем для бібліотек пред'являються вимоги щодо наявності в їх складі засобів семантичного аналізу текстів і творення нових знань.

    Література

    • Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Тема 2003 года: библиотеки и доступность информации в современном мире: электронные ресурсы науке, культуре и образованию: Тр. конф. / 10-я юбил. междунар. конф. "Крым 2003". — М.: ГПНТБ России, 2003.

        Т. 1. — 440 с. — ISBN 5-85638-081-9.
        Т. 2. — 432 с. — ISBN 5-85638-082-7.
        Т. 3. — 408 с. — ISBN 5-85638-038-5.

    Матеріали про попередні Кримські міжнародні конференції


  •