LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Бібліотечна справа → Бібліотека інформаційного суспільства

Бібліотека інформаційного суспільства

Костенко Леонід Йосипович,
Сорока Марина Борисівна
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ

Викладено перспективи розвитку бібліотек в умовах домінування інформації на електронних носіях. Обгрунтовано, що вони візьмуть на себе додаткові функції тиражування та поширення впорядкованих зібрань електронних публікацій і створення широкого спектру науково-інформаційних продуктів. Визначено напрями розвитку бібліотечної освіти, що передбачатимуть підготовку спеціалістів з глибокої аналітико-синтетичної обробки документального потоку та менеджерів інформаційного обслуговування. Наголошено на необхідності проведення наукових досліджень у бібліотечній сфері за дисциплінами, згрупованими в цикл "інформаційні науки". Показано неминучість трансформації бібліотек у системоутворюючі елементи інформаційної сфери.

Передмова

На межі XX і XXI ст. у зв'язку з пошуком оптимальних шляхів входження до інформаційного суспільства, в якому домінуючими продуктами виробництва є інформація та знання, і переосмисленням завдань діяльності його інституцій почали активно дискутуватися питання про роль і місце бібліотек [1-6]. Потреба перегляду концептуальних основ розвитку бібліотечної справи обумовлена необхідністю переходу від "епохи Гутенберга", коли основний обсяг знань людства зберігався в документах на паперових носіях, до ери електронних інформаційних комунікацій.

Кінець ХХ ст. ознаменувався активним розвитком комп'ютерних технологій і пов'язаних з ними нових носіїв інформації, які забезпечують (порівняно з паперовими) більш високу інформаційну ємність, оперативність тиражування та розповсюдження документів, меншу вартість їх виробництва, можливість актуалізації даних і відтворення мультимедійної інформації. Однак, як заміна рукописів друкованими виданнями не спричинила трансформації сутнісних функцій бібліотеки, так і поширення електронних документів не може розглядатися предтечею кінця бібліотечної ери. Це пояснюється тим, що форма документів змінюється, а потреба суспільства в наявній у них інформації усталена. Екстраполяція зазначених тенденцій дозволяє зробити висновок, що роль і статус бібліотеки в інформаційному суспільстві визначатиметься, насамперед, її можливостями щодо кумуляції, обробки й поширенні в часі та просторі масивів електронних даних.

Системний аналіз документальних комунікацій

Вирішення такої складної проблеми як трансформація бібліотек з пасивних сховищ документованих знань на паперових носіях в активних їх розповсюджувачів засобами електронних комунікацій потребує використання методології системного аналізу. Вона передбачає дослідження предметних галузей шляхом представлення їх у якості систем з наступним аналізом цих систем [7]. Такий підхід базується на принципі цілісності досліджуваної предметної галузі, тобто вивченні її властивостей як єдиного цілого, єдиної системи. Зазначений принцип виходить з того, що ціле має властивості, відсутні в його складових. Цим ціле й відрізняється від сукупності своїх компонентів.

Системний аналіз базується на відомому законі взаємозв'язку та взаємообумовленості явищ у світі й суспільстві, що потребує аналізу досліджуваних предметних галузей не лише як самостійних систем, а й як складових певної більшої системи. Для бібліотечної сфери структурою вищого рівня є система документальних комунікацій, яка нині включає наступні компоненти "автор — редакція — типографія — документо-розповсюдження — бібліотека та/або інформцентр — користувач".

Розглянемо напрями еволюціонування кожної складової цієї системи. Безперечно, що автори і користувачі джерел інформації є й залишаться ключовими компонентами документальних комунікацій у будь-якому суспільстві. Очевидною є й потреба в редакційній обробці первинної інформації, оскільки без неї система комунікацій буде перевантажена малоінформативними, недостовірними та псевдонауковими публікаціями. Навіть сьогодні навігація в документальних потоках становить значну проблему, при кардинальному ж збільшенні їх обсягів актуальність фільтрації інформації на вході системи комунікацій лише зростатиме.

Перехід від паперових до електронних документів спричинить "відмирання" типографій у їх сучасному розумінні. Технологія запису інформації на CD-ROM дає змогу вміщувати на одному носії від кількох сотень до тисяч комп'ютерних версій друкованих видань. Ємність DVD, які приходять на заміну CD-ROM, на порядок вища — кожен з таких компакт-дисків може зберігати кілька десятків тисяч публікацій. Не викликає сумніву, що подальший розвиток комп'ютерної техніки надасть можливість отримати через 10-20 років носії інформації, на яких можна буде розмістити мільйони документів. Водночас, набудуть поширення персональні компактні пристрої для читання "електронних книжок" зі зручним інтерфейсом, який, зокрема, дозволятиме здійснювати масштабування сторінок документа.

За цих умов основною проблемою при тиражуванні стане впорядкування електронних документів за видовою, галузевою, тематичною чи будь-якою іншою ознакою та формування відповідних інформаційних зібрань. Вирішення цієї проблеми завжди було прерогативою бібліотек. Вони мають і глибокі теоретичні розробки з цих питань, і багатовіковий досвід проведення таких робіт. Технологічні аспекти запису інформації на компакт-диски вже й сьогодні не викликають ускладнень. Тому надалі певне коло бібліотек може повністю взяти на себе додаткову технічну функцію тиражування впорядкованих ними колекцій електронних документів, які відбиватимуть інформаційні потоки системи документальних комунікацій. Слід додати, що ці ж бібліотеки мають взяти на себе функцію оцифрування рукописної та друкованої україніки з наступним її поширенням на електронних носіях. Завдяки цьому книжкова спадщина України, що впродовж століть кумулювалася в бібліотечних фондах, стане більш доступною суспільству.

Зберігання будь-яких документів — одна з головних функцій книгозбірень. Розповсюдження ж створених у бібліотеках зібрань електронних документів на компакт-дисках може розглядатися як розширення їх функції документообміну, що реалізовувалася ними упродовж століть.

Серед традиційних функцій бібліотек — аналітико-синтетична переробка вхідного документального потоку. Сьогодні для більшості з них вона полягає лише в каталогізації, систематизації, предметизації та підготовці бібліографічних покажчиків. Менше коло бібліотек здійснює поряд з бібліографічною й більш глибоку інформаційну обробку документів і створення реферативної, оглядово-аналітичної та прогностичної інформації. До недавнього часу такі роботи